Постанова
іменем України
30 травня 2018 року
м. Київ
справа № 297/2094/14-к
провадження № 51- 600км17
Верховний Суд колегією Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014070060000574, за касаційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області на вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 20 квітня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 263 Кримінальним кодексом України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанції обставини
Вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2016 року ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 263 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) за недоведеністю у вчиненні кримінальних правопорушень.
За ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 20 квітня 2017 року вирок щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що 28 червня 2014 року біля 11 год 30 хв, знаходячись в м. Берегове, перед адміністративною будівлею ТзОВ «Фрут майстер фудс», умисно, з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нецензурно висловлювався на адресу ОСОБА_8 , на зауваження припинити хуліганські дії не реагував, а навпаки, демонструючи заздалегідь заготовлені для спричинення тілесних ушкоджень предмет ? ніж, який згідно з висновком експерта № 85 від 03 липня 2014 року являється бойовим метальним ножем з дволезовим клинком кинджального типу, що є різновидом холодної клинкової зброї, та предмет, зовні схожий на бойову гранату Ф-1, що не є вибуховим пристроєм і згідно з висновком експертизи № 24-40 від 19 серпня 2014 року являється саморобним макетом гранати Ф-1, та погрожував застосуванням вказаних предметів з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та пошкодження майна вищевказаного товариства, в зв'язку з чим відразу був затриманий присутніми ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .
Крім того, у невстановлених досудовим слідством місці та час ОСОБА_7 придбав у невідомої особи метальний ніж з дволезовим клинком, який до 28 червня 2014 року незаконно зберігав по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та який 28 червня 2014 року, знаходячись у вищезазначеному місці, умисно носив при собі без передбаченого законом дозволу, що був виявлений та вилучений у нього в ході проведення огляду місця події 28 червня 2014 року та згідно з висновком експерта № 85 від 03 липня 2014 року являється бойовим метальним ножем з дволезовим клинком кинджального типу, який є різновидом холодної клинкової зброї, виготовленої в саморобний спосіб.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення кримінального процесуального закону, просить постановлені судові рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що виправдовуючи ОСОБА_7 за недоведеністю у вчиненні правопорушень, суд першої інстанції:
- не дотримався вимог ст. 374 КПК, відповідно до якої мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення;
- в порушення вимог ст. 87 КПК неправомірно визнав недопустимими докази винуватості ОСОБА_7 , а саме: протоколи огляду місця події від 28 червня 2014 року та огляду місця проживання ОСОБА_7 , висновок експерта № 85 від 3 липня 2014 року та висновок експерта № 24-40 від 19 серпня 2014 року;
- не врахував показання в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 на досудовому слідстві та в суді першої інстанції (згідно з вироком від 11 лютого 2015 року), які підтвердив свідок ОСОБА_10 ;
- дійшов безпідставного висновку про належне повідомлення представника потерпілого ОСОБА_11 , оскільки останній не отримував повісток про судовий виклик, у зв'язку з чим були порушені права потерпілого.
Апеляційний суд в порушення вимог закону:
- задовольнив клопотання прокурора про допит потерпілого ОСОБА_8 і визнав його явку обов'язковою, при цьому в порушення вимог ч. 4 ст. 405 КПК розглянув провадження за відсутності потерпілого, не дослідивши його покази безпосередньо, та не перевіривши, чи був він належним чином повідомлений про дату розгляду провадження;
? у ході апеляційного розгляду суд задовольнив клопотання прокурора про безпосередній допит свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , оскільки вони не були допитані в суді першої інстанції у зв'язку з їх перебуванням за кордоном, однак розглянув провадження за їх відсутності, і в порушення вимог ст. 7 КПК прийняв рішення про оголошення показань цих свідків, дані ними під час проведення досудового розслідування;
? не виконав вимоги ст. 419 КПК, оскільки не зазначив в ухвалі підстави, з яких апеляційну скаргу прокурора визнано необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні:
- прокурор підтримав касаційну скаргу частково;
- захисник заперечував щодо задоволення вимог касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Порядок здійснення судового виклику у кримінальному провадженні урегульований Главою 11 КПК. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Щодо розгляду провадження в суді першої інстанції за відсутності потерпілого, то суд апеляційної інстанцій в судових рішеннях належним чином мотивував свої висновки про те, що у даному випадку права потерпілого, при розгляді провадження в суді першої інстанції за його відсутності, порушено не було. У матеріалах кримінального провадження наявна розписка ОСОБА_8 про вручення йому пам'ятки про його процесуальний статус, права і обов'язки. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 57 КПК потерпілий зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.
Судом апеляційної інстанції було враховано, що про наявність кримінального провадження в суді першої інстанції відносно обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 було відомо, оскільки у встановленому законом порядку йому та його представнику направлялись відповідні повідомлення. За таких обставин потерпілий ОСОБА_8 не був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 56 КПК. Проте потерпілий ОСОБА_8 , будучи обізнаним про час і місце судового розгляду, жодного разу не прибув у судові засідання суду першої інстанції. Як встановлено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції з'ясував думку учасників провадження щодо можливості судового розгляду за відсутності потерпілого та його представника. З урахуванням зазначеного, посилання у скарзі на порушення прав потерпілого, у зв'язку з неналежним його повідомленням та його представника ОСОБА_11 про розгляд провадження в суді першої інстанції, не є переконливими.
Разом із тим, даних про те, що під час розгляду провадження в апеляційній інстанції потерпілий ОСОБА_8 та представник потерпілого ОСОБА_11 були належним чином повідомлені про дату слухання, матеріали провадження не містять. У матеріалах кримінального провадження містяться листи Апеляційного суду Закарпатської області, адресовані учасникам судового провадження (т.5 а.п. 75, 81, 83, 90, 95, 99), проте відсутні будь-які дані щодо їх направлення судом та отримання учасниками процесу.
Таким чином, апеляційний суд, належним чином перевіривши і спростувавши доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення потерпілого та його представника про дату і час розгляду провадження в суді першої інстанції, вимог закону в цій частині, під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, не дотримався.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК судове рішення у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Тому з урахуванням вищезазначеного, касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, оскільки зазначене істотне порушення можливо усунути на стадії перегляду зазначеного кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
В той же час, у зв'язку з допущеним істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, Суд не вбачає обґрунтованих підстав для надання оцінки доводам касаційної скарги в іншій частині.
При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, п. 15 Перехідних положень цього Кодексу, пунктами 4, 6 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 20 квітня 2017 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3