Ухвала від 17.05.2018 по справі 369/5670/18

Справа № 369/5670/18

Провадження №1-кс/369/1770/18

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018 м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянув клопотання слідчого СВ Києво - Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старший капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110200003059 від 17.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Києво - Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що 16.05.2018 до Києво-Святошинського ВП надійшов рапорт о/у Києво-Святошинського ВП ОСОБА_4 , про те, що під час проведення обшуку приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 12018110200002822 від 05.05.2018, в приміщенні, яке займає ОСОБА_5 , а саме в підвальному приміщенні виявлено два предмети схожі на корпус ручної гранати РГД-5, два предмети схожі на запал типу УЗРГМ, УЗРГМ-2, які вилученні до Києво-Святошинського ВП для проведення балістичної експертизи. (ЄО 21039 від 16.05.2018)

16.05.2018 о 17 год. 57 хв. під час обшуку відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду від 11.05.2018, за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР №12018110200002822 від 05.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, за місцем проживання мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено:

- предмет,зовні схожий на запал типу «УЗРГМ, УЗГРМ-2», поміщений до спеціального пакету № АБ 027744.

- предмет,зовні схожий на корпус ручної гранати Ф-1 (порожній), поміщений до спеціального пакету № АБ 002270.

- предмет, схожий на запал типу «УЗРГМ, УЗГРМ-2», поміщений до спеціального пакету № АБ 027784.

- предмет, зовні схожий на корпус ручної гранати «РГД-5», поміщений до спеціального пакету № АБ 027951.

- предмет,зовні схожий на корпус ручної гранати «РГД-5», поміщений до спеціального пакету № АБ 027680.

- предмет,зовні схожий на електродетонатор, поміщений до спеціального пакету № АБ 002269.

- предмет,зовні схожий на сигнальну міну, поміщений до спеціального пакету № АБ 002312.

17.05.2018 вказані предмети на підставі ст. 98 КПК України визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі предметом вчинення злочину, знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У даному випадку вказане нерухоме майно є об'єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може бути використаний для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.

У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Тому слідчий просив накласти арешт на наступне майно:

предмет, зовні схожий на запал типу «УЗРГМ, УЗГРМ-2», поміщений до спеціального пакету № АБ 027744, предмет, зовні схожий на корпус ручної гранати Ф-1 (порожній), поміщений до спеціального пакету № АБ 002270, предмет, схожий на запал типу «УЗРГМ, УЗГРМ-2», поміщений до спеціального пакету № АБ 027784, предмет, зовні схожий на корпус ручної гранати «РГД-5», поміщений до спеціального пакету № АБ 027951, предмет, зовні схожий на корпус ручної гранати «РГД-5», поміщений до спеціального пакету № АБ 027680, предмет, зовні схожий на електродетонатор, поміщений до спеціального пакету № АБ 002269, предмет, зовні схожий на сигнальну міну, поміщений до спеціального пакету № АБ 002312, для забезпечення кримінального провадження та запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, та просив задовольнити його.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення представників власника майна оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що найважливіша вимога ст. 1 вказаного Протоколу полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Тобто, відповідати вимогам діючих у відповідній державі законів та міжнародним актам.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області знаходиться кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120181102000013059 від 02.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 263 КК України.

16.05.2018 о 17 год. 57 хв. під час обшуку відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду від 11.05.2018, за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР №12018110200002822 від 05.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, за місцем проживання мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено:

- предмет,зовні схожий на запал типу «УЗРГМ, УЗГРМ-2», поміщений до спеціального пакету № АБ 027744.

- предмет,зовні схожий на корпус ручної гранати Ф-1 (порожній), поміщений до спеціального пакету № АБ 002270.

- предмет, схожий на запал типу «УЗРГМ, УЗГРМ-2», поміщений до спеціального пакету № АБ 027784.

- предмет, зовні схожий на корпус ручної гранати «РГД-5», поміщений до спеціального пакету № АБ 027951.

- предмет,зовні схожий на корпус ручної гранати «РГД-5», поміщений до спеціального пакету № АБ 027680.

- предмет,зовні схожий на електродетонатор, поміщений до спеціального пакету № АБ 002269.

- предмет,зовні схожий на сигнальну міну, поміщений до спеціального пакету № АБ 002312.

Постановою слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про визнання речовим доказом від 17.05.2018 року предмет зовні схожий на запал типу « УЗРГМ, УЗГРМ-2», предмет зовні схожий на корпус ручної гранати «РГД-5», предмет, зовні схожий на корпус ручної гранати «РГД-5», предмет зовні схожий на електродетонатор, предмет зовні схожий на сигнальну міну визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів справи.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання, оскільки слідчий у клопотанні обґрунтував необхідність такого арешту, який необхідний з метою збереження даного майна як речового доказу, який містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на: предмет, зовні схожий на запал типу «УЗРГМ, УЗГРМ-2», поміщений до спеціального пакету № АБ 027744, предмет, зовні схожий на корпус ручної гранати Ф-1 (порожній), поміщений до спеціального пакету № АБ 002270, предмет, схожий на запал типу «УЗРГМ, УЗГРМ-2», поміщений до спеціального пакету № АБ 027784, предмет, зовні схожий на корпус ручної гранати «РГД-5», поміщений до спеціального пакету № АБ 027951, предмет, зовні схожий на корпус ручної гранати «РГД-5», поміщений до спеціального пакету № АБ 027680, предмет, зовні схожий на електродетонатор, поміщений до спеціального пакету № АБ 002269, предмет, зовні схожий на сигнальну міну, поміщений до спеціального пакету № АБ 002312, для забезпечення кримінального провадження та запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження.

Ухвала про арешт майна виконується слідчим негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
74408863
Наступний документ
74408865
Інформація про рішення:
№ рішення: 74408864
№ справи: 369/5670/18
Дата рішення: 17.05.2018
Дата публікації: 22.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження