Іменем України
31 травня 2018 року
м. Київ
справа № 826/15798/16
адміністративне провадження № К/9901/46342/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Коваленко Н. В., Мороз Л. Л.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/15798/16
за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Енергобанк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ільчук Олександр Петрович, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (у складі колегії суддів: Власенкової О. О., Добрянської Я. І., Головань О. В.) від 04 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Василенка Я. М., Кузьменка В. В., Шурка О. І.) від 27 лютого 2018 року, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Енергобанк», в якому просила визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, прийняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до публічного акціонерного товариства «Енергобанк».
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 04 грудня 2014 року та 05 грудня 2014 року уклала з Публічним акціонерним товариство «Енергобанк» договори на обслуговування карткового рахунку та строкового банківського вкладу та внесла кошти на відповідні рахунки, відкриті за цими договорами.
Укладаючи вищевказані договори, позивач виходила з того, що діяльність Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» контролюється Національним банком України, який у випадку порушення банком законодавства вживе стосовно неї відповідні заходи реагування. Невжиття відповідачем своєчасних заходів реагування відповідно до ст. 55 Закону України «Про Національний банк України» призвело до негативних фінансово-економічних наслідків в ПАТ «Енергобанк», що унеможливило повернення позивачу коштів за вищевказаними договорами у повному обсязі.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ільчука Олександра Петровича та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, задоволено клопотання Національного банку України про залишення позовної заяви без розгляду; позовну заяву залишено без розгляду на підставі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з пропуском встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України строку звернення до суду.
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження її розгляду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
7. Національний банк України та Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» у відзивах на касаційну скаргу, просять відмовити у її задоволенні, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року залишити без змін.
8. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.
9. Станом на 31 травня 2018 року відзиви на касаційну скаргу від третіх осіб на адресу Верховного Суду не надійшли.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судом встановлено, що:
- 04 грудня 2014 року між позивачем ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» укладено договір на обслуговування банківського рахунку № НОМЕР_1;
- 05 грудня 2014 року між позивачем ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» укладено договір про строковий банківський вклад з виплатою відсотків в кінці строку № ДФ-119789-2601;
11. 22 січня 2015 року Національним банком України прийнято постанову № 48/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до категорії проблемних та запровадження особливого контролю за діяльністю банку».
12. 12 лютого 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 96 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до категорії неплатоспроможних».
13. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 лютого 2015 року № 29 у публічному акціонерному товаристві «Енергобанк» запроваджено тимчасову адміністрацію на період з 13 лютого 2015 року по 13 травня 2015 року (включно).
14. На офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) та офіційному сайті Національного банку України (http://wbank.gov.ua) 13 лютого 2015 року /а.с.31/ розміщено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Енергобанк», а також віднесення цього банку до категорії неплатоспроможних
15. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 11 червня 2015 року № 370 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Енергобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 червня 2015 року №115 про початок процедури ліквідації ПАТ «Енергобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» строком на 1 рік з 12 травня 2015 року по 11 червня 2016 року включно.
16. У відповідності до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року в газеті «Голос України» від 18 червня 2015 року № 107 (6111) здійснено опублікування відомостей про ліквідацію ПАТ «Енергобанк» /а.с. 52/.
17. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25 серпня 2015 року № 155/47 делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Енергобанк» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Брайку Станіславу Анатолійовичу.
18. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 травня 2016 року № 842 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Енергобанк» на два роки по 11 червня 2018 року включно.
19. Позивач, вважаючи, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність, що проявилася у невжитті адекватних, негайних дій, неприйнятті своєчасного рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Енергобанк», звернулася з адміністративним позовом.
20. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України, та ненадано належних доказів, які б надавали суду підстави визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.
21. В своїй оцінці суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла на час прийняття рішень) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
22. Предметом позовних вимог у даній справі є визнання протиправною бездіяльності Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках публічного акціонерного товариства «Енергобанк», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, прийняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до публічного акціонерного товариства «Енергобанк».
23. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що інформація про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Енергобанк» перебувала в загальному доступі, перебіг строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів позивача розпочався з 13 лютого 2015 року. Отже, звертаючись 06 жовтня 2016 року до суду з даним позовом, позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:
- дізналася про порушення своїх прав із відповіді Національного банку України на звернення щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди;
- строк виконання депозитного договору скаржника наступав після визнання Баку неплатоспроможним, тобто її права на момент визнання банку неплатоспроможним порушені не були;
- визнання банку неплатоспроможним та введення до нього тимчасової адміністрації не свідчить про порушення прав скаржника, оскільки банк може відновити свою діяльність та виконати зобов'язання перед банком;
- інформація про визнання банку неплатоспроможним не містить інформації про підстави та причини прийняття таких рішень, оскільки охороняється банківською таємницею. Крім того, скаржник не оскаржує рішення про визнання банку неплатоспроможним;
- правопорушення, яке полягає у здійсненні протиправної бездіяльності Національним банком Українки, носить триваючий характер, що виключає пропуск строку на звернення суду.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить з наступного.
26. Відповідно положень ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
27. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
28. Згідно ст. 100 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
29. Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльність Національного банку України щодо не вчинення необхідних обов'язкових заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «Енергобанк», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Енергобанк».
30. Відповідно до положень ст. 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність» метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності.
31. Проте, як встановлено у ч. 3 ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.
32. Отже, з моменту запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Енергобанк» - 13 лютого 2015 року, Національний банк України не здійснює банківський нагляд за зазначеним банком, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку, а тому бездіяльність відповідача, яка оскаржується позивачем, мала місце до запровадження тимчасової адміністрації, гіпотетично могла б мати місце до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 13 лютого 2015 року.
33. Направлене позивачем 11 квітня 2016 року звернення до Національного банку України та отриманий лист-відповідь від 25 квітня 2016 року жодним чином не пов'язані з предметом розгляду справи щодо бездіяльності Національного банку України, а посилання на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав із листа Національного банку України від 25 квітня 2015 року № 20-0004/35930 і саме дату отримання цього листа необхідно вважати початком відліку строку позовної давності, є безпідставним.
34. Враховуючи, що інформація про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Енергобанк» перебувала в загальному доступі, перебіг строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів ОСОБА_2 розпочався з 06 лютого 2015 року. Проте позивач звернулася до суду з адміністративним позовом лише у жовтні 2016 року з пропуском строку встановленого законом.
35. Суд відзначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
36. Також колегія суддів відзначає, що доводи касаційної скарги про те, що інформація про визнання банку неплатоспроможним не містить інформації про підстави та причини прийняття таких рішень, оскільки охороняється банківською таємницею, також є безпідставними, оскільки вказана інформація ніяким чином не впливає на права позивача. Крім того, в прес-релізі НБУ від 13 лютого 2015 року /а.с. 31/ розміщеного на сторінці Офіційного інтернет-представництва НБУ, зазначені підстави та причини віднесення ПАТ «Енергобанк» до категорії неплатоспроможних.
37. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про залишення адміністративного позову без розгляду.
38. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись ст. 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі № 826/15798/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя Н. В. Коваленко
Суддя Л. Л. Мороз