Іменем України
31 травня 2018 року
м. Київ
справа № 243/7306/17
адміністративне провадження № К/9901/18246/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Гімона М. М., Коваленко Н. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 243/7306/17
за позовом ОСОБА_2 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (у складі судді Мірошниченко Л. Є.) від 14 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Сіваченка І. В., Шишова О. О., Чебанова О. О.) від 24 жовтня 2017 року, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у невиплаті починаючи з березня 2016 року пенсії ОСОБА_2;
- визнати протиправним та скасувати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про припинення виплати пенсії ОСОБА_2;
- зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_2 негайно після проголошення судового рішення, нарахувати пенсію та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з березня 2016 року включно, а також утриматись від подальшого припинення виплати пенсії.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що вона є пенсіонером за віком і перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. До березня 2016 року вона отримувала пенсію на пенсійний рахунок, що відкритий на її ім'я в ПАТ «ОщадБанк», а у березні 2016 року виплати їй припинили, у зв'язку з необхідністю підтвердити їй своє місце проживання та звернутися до Управління. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, як таку, що порушує її конституційні права громадянина України.
3. Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано неправомірним та скасовано рішення Управління про припинення виплати пенсії позивачу;
- зобов'язано Управління поновити нарахування та виплату пенсії за віком позивачу, та сплатити заборгованість за період, починаючи з березня 2016 року, включно;
- допущено негайне виконання постанови суду в частині присудження виплати пенсії позивачу з березня 2016 року, в межах суми стягнення за один місяць. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
5. У касаційній скарзі Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області заявило клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та відмовлено у задоволенні клопотання щодо зупинення виконання оскаржуваних рішень.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. 07 лютого 2018 року касаційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 243/7306/17 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
9. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
10. Станом на 31 травня 2018 року відзиву або заперечень на касаційну скаргу до суду не надходило.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судом першої інстанції встановлено, що позивач, є пенсіонеркою, що підтверджено пенсійним посвідченням, перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком.
12. Відповідно до довідки від 01 грудня 2014 № 1429010440 позивача взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та перебуває за адресою: АДРЕСА_1.
13. Починаючи з березня 2016 року відповідачем припинено виплату пенсії, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача та доданими документами.
14. Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради листом від 29 серпня 2017 повідомило суд першої інстанції, що довідка №1429010440 від 01 грудня 2014 скасована 26 липня 2016 (а.с. 17).
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив із того, що спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно припинення виплати пенсії позивачці з березня 2016 року на підставі не підтвердження її місця перебування.
16. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суди попередніх інстанцій застосували положення Конституції України (ст. 24, 46), практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Пічкур проти України» (Заява № 10441/06 від 07 листопада 2013 року) та виходили з наступного законодавчого регулювання спірних правовідносин:
- відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1706-VII) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
- Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV) або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно до ст. 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.
Так, ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-VI визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
17. В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не приймало жодних рішень про припинення виплати пенсії позивачу з березня 2016 року.
18. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-VI, з огляду на приписи Закону № 1706-VII, не може бути застосований, оскільки цей пункт відсилає виключно до випадків, передбачених законом, тобто, вказані правовідносини не можуть бути врегульовані іншими нормативно-правовими актами, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, які відносяться до підзаконних нормативних актів.
19. Водночас, Закон № 1706-VII не встановлює жодних випадків для припинення виплати пенсії. Більш того, ані цей Закон, ані будь-який інший закон не встановлює таку підставу для припинення виплати пенсії, як скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи, зміна місця проживання тощо. Інші пункти ч. 1 ст. 49 № 1058-VI в спірних правовідносинах також не мають місця.
20. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач, припинивши виплату пенсії та не виплачуючи позивачу пенсію за віком з березня 2016 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що виплати пенсій особам, переміщеним з тимчасово окупованих територій, регулюються з урахуванням наступних постанов: «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» № 509 від 01 жовтня 2014 року, «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» № 637 від 05 листопада 2014 року, та «Про деяк питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької області» № 595 від 07 листопада 2014 року.
22. Вказаними підзаконними нормативно-правовими актами передбачено припинення фінансування з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування органів державної влади на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, переміщених осіб з району проведення антитерористичної операції, взяття їх на облік та проведення всіх соціальних виплат на контрольованій території за фактичним місцем проживання (перебування).
23. Для відновлення виплати пенсії позивач має можливість звернутися до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із відповідною заявою, але до часу розгляду справи касаційним судом позивач не скористалася цим правом.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
25. Погоджуючись з оцінкою спірних правовідносин судами попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що спеціальний статус внутрішньо переміщеної особи не збігається та не може підміняти собою жоден із закріплених у Конституції України конституційно-правових статусів особи.
26. Конституційний Суд України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
27. У зазначеному рішенні Конституційного Суду України та відповідній практиці Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов'язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.
28. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
29. Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
30. Водночас Законом № 1058-IV не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як проведення верифікації за списками СБУ з підстав перевірки місця фактичного проживання.
31. У доводах касаційної скарги відповідач як на підставу для припинення виплати пенсії позивачу покликається на постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
32. Однак, як свідчить аналіз положень Закону № 1058-IV, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.
33. Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
34. Тому, припиняючи виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
35. Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії Суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
36. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
37. Отже, встановлення Судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
38. З огляду на викладене Суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу з 01 березня 2016 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
39. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог позивача.
40. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
41. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
42. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді М. М. Гімон
Н. В. Коваленко