Іменем України
31 травня 2018 року
м. Київ
справа № 171/2193/16-а (2-а/171/25/17)
адміністративне провадження № К/9901/15881/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Коваленко Н. В., Мороз Л. Л.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 171/2193/16-а (2-а/171/25/17)
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про перерахунок пенсії,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі суддів Суховарова А. В., Ясенової Т. І., Головко О. В.) від 23 травня 2017 року, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 70 відсотків середньомісячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області про підвищення заробітної плати від 12 жовтня 2016 року за № 18-256 вих.16 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати відповідача здійснити з 28 листопада 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05 жовтня 1995 року № 358/95 ВР, у редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, та Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-ІV) з розрахунку 70 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки прокуратури Дніпропетровської області про підвищення заробітної плати від 12 жовтня 2016 року за № 18-256 вих.16, виплатити перераховану суму пенсії і сплачувати з урахуванням перерахувань пенсії в подальшому.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області та з 17 грудня 2014 року отримує пенсію у розмірі 70% від суми місячного заробітку на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року зі змінами, які відбулися після набрання чинності Закону України від 07 липня 2011 року № 3668-IV «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова КМУ № 1013) підвищено посадові оклади працівникам прокуратури, у зв'язку з чим, у нього виникло право на перерахунок раніше призначеної йому згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII пенсії.
Дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 70 відсотків середньомісячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури області від 12 жовтня 2016 року за № 18-256 вих.16 вважає протиправними та такими, що порушують його соціальні права щодо пенсійного забезпечення та звужують конституційні гарантії.
3. Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2017 року позов задоволено частково; визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 70% від суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Дніпропетровської області від 12 жовтня 2016 року № 18-256 вих.16 відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року в розмірі 70 % від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою згідно довідки прокуратури Дніпропетровської області від 12 жовтня 2016 року № 18-256 вих.16 з 28 листопада 2016 року без обмежень граничного розміру пенсії з врахуванням виплаченої пенсії; у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року задоволено апеляційну скаргу Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України; скасовано постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2017 року та прийнято нову постанову; в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2017 року залишити без змін.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Криворізьке південне об'єднання управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (правонаступник Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області) у запереченнях на касаційну скаргу, які надійшли до Вищого адміністративного суду України 11 липня 2017 року, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року - без змін.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 05 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 171/2193/16-а (2-а/171/25/17) передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області та з 17 грудня 2014 року отримує пенсію у розмірі 70% від суми місячного заробітку на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року зі змінами, які відбулися після набрання чинності Закону України від 07 липня 2011 року № 3668-IV «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»
12. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» затверджено, зокрема, нові схеми посадових окладів працівників прокуратури. Так, з 01 грудня 2015 року відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
13. 01 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників згідно довідки прокуратури Дніпропетровської області від 12 жовтня 2016 року №18-256 вих.16.
14. Листом від 08 грудня 2016 року № К-91 Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області повідомило позивача, що з 01 січня 2015 року набув чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким змінюються розміри «спеціальних» пенсій. Також вищеназваним законом передбачено, що перерахунок «спеціальних» пенсій не буде проводитись щоразу при зростанні заробітної плати працюючих службовців. Порядок проведення перерахунків таких пенсій визначатиме Кабінет Міністрів України після прийняття відповідних нормативно-правових актів. У зв'язку з чим, відповідач зазначив, що провести перерахунок призначеної позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», та згідно з довідкою від 12 жовтня 2016 року № 18-256 вих16, управління не має можливості.
15. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив із того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а тому внесені Законами зміни до статті, що регулює пенсійне забезпечення працівників прокуратури щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача в подальшому вплачувати пенсію з врахуванням зробленого перерахунку від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати, суд першої інстанції зазначив, що суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
17. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог виходив із того, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії вже діяла нова редакція Закону України «Про прокуратуру», яка не пов'язує перерахунок пенсії з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. У зв'язку з чим, відсутня протиправність дій Управління Пенсійного фонду, оскільки відмова в перерахунку пенсії ґрунтується на нормах чинного законодавства.
18. Апеляційний суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції, що до позивача має застосовуватись норма про перерахунок пенсії, яка діяла на час призначення пенсії. Застосування в спірних правовідносинах норми права, яка втратила чинність, протирічить принципу законності, закріпленому в ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
19. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі, конкретний відповідач в цій справі, правомірність дій якого безпосередньо слід перевірити, не має ніякого відношення до Кабінету Міністрів України та не може нести відповідальність за його бездіяльність. Дії Управління Пенсійного фонду обмежені рамками закону, які ним порушені не були.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:
- при прийнятті апеляційної скарги судом апеляційної скарги не перевірено її відповідність вимогам ст. 186, 189 КАС України;
- з 01 грудня 2016 року у нього виникло право на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної лати відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників відповідно до постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, на підставі довідки прокуратури;
- на момент призначення пенсії, умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих було визначено ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року за № 1789-ХІІ;
- 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, згідно з п. 3 Прикінцевих положень якого попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, крім, зокрема, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1;
- підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють ч. 13, 18 ст. 50-1 Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, положення яких не зазнали змін у зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», змінились лише нумерація частин цієї статті;
- процедура призначення та перерахунку пенсій є різними за змістом і механізмом їх проведення;
- ухвалюючи спірне рішення суд апеляційної інстанції не застосував необхідну норму законодавства, яку необхідно було застосувати для вирішення спірних правовідносин, чим порушив принцип верховенства права.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
22. Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, призначеної йому згідно Закону № 1789-ХІІ.
23. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
24. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
25. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
26. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ. Зокрема, ст. 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 цієї статті).
27. Частина 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 15 липня 2015 року, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
28. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
29. Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.
30. Уряд відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і не визначив умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
31. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).
32. Отже, на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
33. Постанова КМУ № 1013, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
34. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.
35. Враховуючи наведене, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
36. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № 711/6019/16-а) та від 02 березня 2018 року (справи № 264/1617/17, № 761/21804/17), від 14 березня 2018 року у справі № 713/793/16 (К/9901/12389/18), від 15 березня 2018 року у справі № 372/2316/17 (К/9901/2953/17) та від 11 квітня 2018 року у справі № 766/13021/16-а (К/9901/22165/18).
37. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Відтак, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
39. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру», оскільки положення цієї статті втратили чинність.
40. Посилання ОСОБА_2 на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 186, 189 КАС України при відкритті апеляційного провадження, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки , в силу вимог ч. 2 ст. 350 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
41. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
42. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
43. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
44. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 242, 341, 343, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 171/2193/16-а (2-а/171/25/17) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя Н. В. Коваленко
Суддя Л. Л. Мороз