15 травня 2018 року м. Рівне №817/469/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник ОСОБА_1, відповідача: представник Ящук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
доКлеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області
визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області про визнання протиправною відмови щодо надання безоплатно у власність земельної ділянки площею орієнтовно 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах селища Клевань; зобов'язання винести на засідання найближчої комісії та розглянути клопотання про надання безоплатно такої ділянки у порядку та строки, передбачені ст.118 Земельного кодексу України та надати вмотивоване рішення за результатами розгляду клопотання.
Ухвалою від 12.02.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання у справі призначено на 06.03.2018.
06.03.2018 підготовче судове засідання відкладено на 27.03.2018 у зв'язку з неприбуттям сторін в судове засідання, а щодо позивача немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час та місце судового розгляду.
Ухвалою від 27.03.2018 закрито підготовче провадження у справі, а розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 13.04.2018.
Судове засідання 13.04.2018 відкладено до 15.05.2018 у зв'язку з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.
26.04.2018 на адресу суду надійшов відзив Клеванської селищної ради на позовну заяву (а.с.31-35).
В судовому засіданні 15.05.2018 оголошено вступну та резолютивні частини рішення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовній вимоги в повному обсязі. На обґрунтування позовних вимог вказав, що 17.07.2017 ОСОБА_3 у відповідності до положень ч.6 ст.118 Земельного кодексу України як громадянин зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку подав до Клеванської селищної ради відповідну заяву. Однак, зауважив, що 10.08.2017 Клеванської селищною радою у відповідь на звернення позивача було повідомлено, що рекомендована територія землі, яка вказана в графічних матеріалах заяви, передбачена для відведення під будівництво та обслуговування будівлі центру надання адміністративних послуг. Стверджує, що цим порушені права позивача, оскільки підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, а жодних доказів, що підтверджували б відведення спірної ділянки під будівництво Центру з надання адміністративних послуг відповідачем у відповіді надано не було. За наведеного, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, підтримавши позицію наведену у відзиві на позов. Зауважила, що неможливість надання земельної ділянки, яка була вказана у графічних матеріалах, обумовлена тим, що зазначена територія на якій розташована земельна ділянка, відноситься до земель громадської забудови, дана земельна ділянка безпосередньо межує із територією, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництва - адмінспоруда (яку передбачено використовувати для центру надання адміністративних послуг та приміщення Клеванської селищної ради), а спірна земельна ділянка відведена під розташування будівель для технічного обслуговування зазначеної адмінспоруди. Також повідомила, що 15.10.2017 на загальних зборах учасників АТО було вирішено питання про надання 39 земельних ділянок учасникам АТО у с.Клевань, 20.10.2017 - затверджено список першої черги учасників АТО, яким буде надана земельна ділянка, в тому числі, позивачу. Пояснила, що після затвердження генерального плану відповідачем буде надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведених земельних ділянок. З таких обставин, просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
17.07.2017 ОСОБА_3 подав до Клеванської селищної ради заяву, у якій, у відповідності до положень ст.118 Земельного кодексу України, просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безкоштовно) земельної ділянки орієнтовно площею 0,15 га, що розташована на території Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області, для будівництва та облаштування житлового будинку. До заяви додав графічні матеріали з бажаним місцем розташуванням земельної ділянки (а.с.9).
10.08.2017 Клеванською селищною радою листом за вих№60/04-16/17 за результатами розгляду постійною комісією з питань регулювання земельних відносин заяви позивача повідомлено, що територія, яка вказана на графічних матеріалах, відноситься до земель громадської забудови (земель, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування), а саме для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, зазначена територія передбачена для відведення під будівництво та обслуговування будівлі центру надання адміністративних послуг Клеванської об'єднаної територіальної громади (а.с.10-11).
Крім цього, 15.10.2017 на загальних зборах учасників АТО було вирішено питання про надання 39 земельних ділянок учасникам АТО у с.Клевань (а.с.36-37).
20.10.2017 рішенням Клеванської селищної ради сьомого скликання №317 ухвалено передбачити створення земельних мсасивів для надання безоплатно у власність земельних ділянок учасникам АТО та передбачити три таких земельних масиви при розроблені генерального плану. Цим же рішенням затверджено список першої черги учасників АТО, яким будуть надані земельні ділянки у таких масивах, де фігурує і ОСОБА_3 Також вказаним рішенням ухвалено про те, що рішення щодо надання дозволів учасникам АТО на розроблення проектів землеустрою будуть прийняті після затвердження генерального плану смт.Клевань (а.с.38-39).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стаття 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю визначає: а) громадян та юридичних осіб - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) державу, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
За правилами частини першої статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Згідно з частиною другою цієї статті, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
В силу вимог частин першої, другої статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
В свою чергу, за правилами частини другої статті 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
При цьому, формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав здійснюється в порядку, визначеному статтею 79-1 Земельного кодексу України. За правилами цієї статті, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
При цьому, згідно з вимогами частин дев'ятої-десятої, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
За правилами частини першої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини другої цієї статті, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. А відповідно до частини третьої - безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої цієї статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 Земельного кодексу України, і що стосується будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селищах, то така норма становить не більше 0,15 гектара.
За правилами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з частиною сьомою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Як свідчать матеріали справи, Клеванська селищна рада у визначений законом місячний строк не надала ОСОБА_3 ні дозволу на розроблення проекту землеустрою, про який він просив у заяві від 17.07.2017, ні мотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку у межах с.Клевань.
Лист відповідача від 10.08.2018 за №60/04-16/17 не може вважатися вмотивованою відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, оскільки складений у формі відповіді на звернення громадянина, а не у формі відповідного рішення, і в ньому не зазначено тих підстав для відмови у наданні дозволу, перелік яких визначений у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України. А зазначене у відповіді твердження про те, що бажана для позивача земельна ділянка відноситься до земель громадської забудови, а саме для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, нічим не підстверджене.
Більше того, у відповіді зазначено, що територія передбачена для відведення під будівництво та обслуговування будівлі центру надання адміністративних послуг Клеванської ОТГ. А у відзиві на позов відповідач стверджує, що земельна ділячнка безпосередньо межує із територією, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництва - адмінспоруда, а бажана для позивача земельна ділянка відведена під розташування будівель для технічного обслуговування зазначеної адмінспоруди. Попри такі суперечливі твердження, ні одне із даних тверджень не підкріплено жодним належним та допустимим доказом. Відповідачем, на якому лежить тягар доказування, суду не надано рішення, яким би передбачалося відведення обраної позивачем ділянки для обслуговування будівлі центру надання адміністративних послуг Клеванської ОТГ.
З огляду на наведене, в суді повністю знайшов підтвердження той факт, що Клеванська селищна рада безпідставно відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовно площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.
При цьому прийняття Клеванською селищною радою рішення за №317 від 20.10.2017 жодним чином не впливає на правовідносини сторін, які виникли з огляду на подання ОСОБА_3 заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 17.07.2017. По-перше, таке рішення прийнято після закінчення місячного строку розгляду відповідного зверненння. А по-друге, вказаним рішенням не передбачено надання, в тому числі, позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, а визначено лише про те, що відповідні дозвола учасникам АТО будуть надані в майбутньому, а саме після затвердження генерального плану смт.Клевань.
Водночас, у спірних правовідносинах права позивача захищені на законодавчому рівні, позаяк за абзацом третім частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, у разі ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк, це не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення.
Тобто, у зв'язку з бездіяльністю відповідача позивач набув права на самостійне замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, за рахунок земель комунальної власності, яка знаходиться в межах території с.Клевань, за правилами, передбаченими абзацом третім частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання винести на засідання найближчої комісії та розглянути клопотання про надання безоплатно такої ділянки у порядку та строки, передбачені ст.118 Земельного кодексу України та надати вмотивоване рішення за результатами розгляду клопотання, оскільки позивач має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу.
Аналогічна правова позиція щодо застосування частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України наведена у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №804/3703/16 та від 31.01.2018 у справі №814/741/16.
А за правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому суд зауважує, що Верховним Судом України інших висновків щодо застосування даної правової норми у спорах, пов'язаних із зверненням до суду фізичних осіб з позовом до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, в якому предметом позову є зобов'язання визнати протиправними дії щодо відмови у виданні дозволу чи зобов'язати видати наказ про дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, не надавалося.
Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, бездіяльність відповідного органу у питанні надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку особи, є протиправною, не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку. Натомість, відповідно до частини десятої статті 118 Земельного кодексу України рішенням, яке може порушити права особи і яке може бути оскаржене до суду, може вважатися рішення про відмову органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення без розгляду клопотання про передачу земельної ділянки у власність.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративний суд покликаний захищати осіб від порушень їх прав з боку суб'єктів владних повноважень. Обов'язковим елементом правопорушення є негативні для особи наслідки у вигляді невизнання, обмеження або перешкоджання у реалізації її реальних прав, свобод або інтересів, які настають внаслідок протиправних дій, бездіяльності або рішень суб'єктів владних повноважень. Відсутність порушення суб'єктивних прав особи, навіть у разі коли рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень містять ознаки протиправності, унеможливлює досягнення завдань адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 35312) в позові до Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 04387094, вул.І.Франка,20, смт.Клевань, Рівненський район, Рівненська область, 35312) про визнання протиправною відмови щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у межах селища Клевань та про зобов'язання винести на засідання найближчої сесії і розглянути клопотання від 17.07.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у межах селища Клевань в порядку та строки, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, а також надати мотивоване рішення за результатами розгляду такого клопотання, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 25 травня 2018 року.
Суддя Друзенко Н.В.