ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 травня 2018 року № 826/1222/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на
ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"
Волкова Олександра Юрійовича
про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду;
зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення позивача (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за рахунком НОМЕР_2 на суму 160463,45грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1222/18, призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження у судове засідання на 03 квітня 2018 року. Сторін зобов'язано надати пояснення та відзив, із доказами на їх підтвердження.
У судовому засіданні 03 квітня 2018 року представник позивача та позивач адміністративний позов підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити його. Позивач вважає протиправним рішення щодо визнання нікчемним правочинів (транзакцій), здійснених ТОВ «Інвестиці йно-розрахунковий центр» 19 травня 2017 року у сумі 200000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-039-000177158 від 16 січня 2016 року» та у сумі 579,24 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-039-000177158 від 16 січня 2016 року» на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, а дії відповідача щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми за рахунок Фонду протиправними, оскільки позивачу згідно свідоцтва про право на спадщину від 26 липня 2017 року належить 4/5 частини вкладів у ПАТ «Банк Михайлівський».
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, зазначив про правомірність своїх дій, посилаючись на те, що кошти, зараховані на поточний рахунок позивача як повернення від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за договором були сформовані за рахунок коштів, які надійшли на підставі нікчемних договорів відступлення права вимоги між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», укладених з порушенням обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року №917/БТ про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних, а тому, на думку відповідача, кошти на рахунок ОСОБА_3 надходили внаслідок нікчемних договорів відступлення прав вимог з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні суд, згідно частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до подальшого розгляду та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Між ОСОБА_3 (сторона 1) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (сторона 2) укладено договір №980-039-000177158 від 16 січня 2016 року, відповідно до умов якого сторона 1 передає у власність стороні 2 грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а сторона 2 приймає від сторони 1 у власність кошти у розмірі 190696,09грн. на 182 дні (до 16 липня 2017), розмір відсотків за користування коштами - 32,92% річних. Сторона 2 сплачує стороні 1 проценти у безготівковій формі та повертає кошти у безготівковій формі на рахунок сторони 1 НОМЕР_2 у ПАТ «Банк Михайлівський», код Банку 380935. Договором від 01 лютого 2016 року про внесення змін до договору №980-039-000177158 від 16 січня 2016 року підпункту 1 пункту 1.2 розділу 1 «Предмет договору» викладено у наступній редакції: сума коштів - 200000,00грн.
Наявність у ОСОБА_3 відкритого банківського рахунку у ПАТ «Банк Михайлівський» НОМЕР_2 сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи.
16 січня 2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Форте» (далі - Страховик) від імені ПАТ «Банк Михайлівський» (далі - Повірений) та ОСОБА_3 (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування ризиків «Капітал» №К 980-039-000177158, відповідно до умов якого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - Боржник), що приймає у власність (позику) грошові кошти Страхувальника на підставі Договору №980-039-000177158 від 16 січня 2016 року (далі - Договір позики), викладеного в Додатку №1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. Страхова сума 190696,09грн, страховий тариф - 0,728%, страховий платіж - 1388,2675352грн. Додатковою угодою від 02 лютого 2016 року на внесення змін до умов Договору добровільного страхування ризиків «Капітал» №К 980-039-000177158 від 16 січня 2016 року встановлено новий розмір страхової суми - 200000,00грн., страхового тарифу - 0,728%, страхового платежу - 1452,80грн.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 червня 2017 посвідчено, що на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України спадкоємицею зазначеного у даному свідоцтві майна гр. ОСОБА_3 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року є його дружина - гр. ОСОБА_1, реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1. Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з 4/5 частин вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунку НОМЕР_2 (залишок грошових коштів 200579,32грн.) згідно договору №980-039-000000142 від 16 січня 2015 року, що належав спадкодавцю на підставі повідомлення №14.03.17/01-БТ/вих. Від 14 березня 2017 року, виданого ПАТ «Банк Михайлівський». Розмір грошової суми складає 160 463,45грн.
Тобто, згідно положень Цивільного кодексу України позивач має право на відшкодування грошової суми у розмірі 160 463,45 грн., що знаходяться у ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунку НОМЕР_2 згідно договору №980-039-000000142 від 16 січня 2015 року, що належав ОСОБА_3.
23 травня 2016 року Рішенням Національного банку України №4/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23 травня 2016 року №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
13 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 12 липня 2016 року № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_5 з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.
Рішенням № 1702 від 01 вересня 2016 року виконавча дирекція Фонду змінила Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», на Волкова О.Ю. з 5 вересня 2016 року.
Листом від 19 серпня 2016 року ЗГЗ(К)/4170 ОСОБА_3 повідомлено у відповідь на запит від 26 липня 2016 року повідомлено про нікчемність правочину та додано повідомлення від 19 серпня 2016 року ЗГЗ(К)/4170/1, згідно якого переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року у сумі 200000,грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-039-000177158 від 16 січня 2016 року» та у сумі 579,24грн. з призначенням платежу «оплата процентів по з договором №980-039-000177158 від 16 січня 2016 року» на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 є нікчемним правочином в силу положень ст. 215 Цивільного кодексу України та п.7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 24 липня 2017 року звернулася з заявою до відповідача про включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Проте, як зазначено у позовній заяві, відповіді позивач не отримала.
Незгода позивача з невключенням її до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також необхідність в зобов'язанні відповідача надати Фонду додаткову інформацію, обумовили позивача на звернення до суду.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Статтею 27 Закону визначено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.
Відповідно до п. 12 р. II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.
Пунктом 6. р. III Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Як встановлено матеріалами справи, згідно наказу №27/1 від 24 травня 2016 року Уповноваженою особою Фонду було створено комісію по перевірці правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
З 22 грудня 2015 року відносно Банку діяла постанова №917/БТ «Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", затверджена Правлінням Національного банку України 22.12.2015 року (далі - Постанова № 917), якою встановлено факт здійснення ПАТ "Банк Михайлівський" ризикової діяльності, та ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії проблемних і встановлені обмеження в діяльності Банку, в тому числі встановлено обмеження в частині здійснення кредитних операцій з юридичними особами.
Так, згідно матеріалів перевірки Банк уклав з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» Договір відступлення прав вимоги №1805 від 18 травня 2016 року та Договір відступлення прав вимоги №1 від 19 травня 2016 року. Вказані договори стосуються переходу прав грошової вимоги, тобто є договорами факторингу.
На виконання зазначених договорів, Банком були здійснені внутрішні проводки в балансі шляхом збільшення залишку коштів за рахунком ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на суму 870 000 000,00 гривень (як оплата за Договором відступлення № 1805) та на суму 561 957 997,25 гривень (як оплата за Договором відступлення № 1).
Таким чином, 19 травня 2016 року Банк здійснив кредитні операції на загальну суму 1 431 957 997, 25 гривень шляхом укладення Договорів відступлення прав вимоги № 1805 від 18 травня 2016 року та № 1 від 19 травня 2016 року з подальшим відображенням в балансі розрахунків за ними.
Отже, внаслідок здійснення розрахунків за договорами відступлення прав вимоги №1805 від 18 травня 2016 року, №1 від 19 травня 2016 року, на рахунку ТОВ «ІРЦ» відбулося збільшення залишків коштів на 1 431 957 997,25 грн. та зменшено на дану суму залишки активів Банку, тобто було зменшено зобов'язання Банку перед ТОВ «ІРЦ» та збільшено зобов'язання перед фізичними особами.
За рахунок вказаних коштів та коштів, що обліковувалися на поточному рахунку ТОВ «ІРЦ», останній здійснив повернення коштів на рахунки фізичних осіб, в т. ч. і позивача.
Фактично грошові кошти на рахунки фізичних осіб не перераховувались за відсутності грошових коштів в такій кількості на кореспондентському рахунку ПАТ «Банк Михайлівський».
Вказані вище факти підтверджують ознаки нікчемності договорів відступлення прав вимоги №1805 від 18 травня 2016 року, №1 від 19 травня 2016 року передбачених статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За результатами перевірки комісія в Акті № 2 від 01 червня 2016 року встановила, що виконуючи 19 травня 2016 року платіжні документи ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973, 74 гривень (перелік викладений в Додатку 2 до Акту):
- Банк здійснив операції, з порушенням вимог законодавства, що призвели до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку що є ознакою нікчемності правочину згідно положень п. 9 ч. 3. ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- Банком укладено правочини (здійснені транзакції), умови яких передбачають передачу майна з метою надання окремому кредитору) переваги (пільги) прямо не встановленого для нього законодавством чи внутрішніми документами Банку, що є ознакою нікчемності правочину згідно положень п. 7 ч. 3. ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно Витягу з Додатку 2 до Акту № 2 від 01 червня 2016 року комісії по перевірці правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, ОСОБА_3 віднесено до осіб, на рахунки яких 19 травня 2016 року здійснено перерахування коштів з поточного рахунку НОМЕР_3 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у розмірі 200579,24грн.
01 червня 2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» видано наказ №42/2 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі і договорів) на ОСОБА_3 виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними», в тому числі і щодо позивача.
Як встановлено, з наданих письмових заперечень відповідача, прийняття вказаного наказу стало підставою для невключення ОСОБА_3 та, як наслідок, позивача, який є спадкоємцем по закону, до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та бездіяльність щодо чого оскаржується позивачем.
У той же час, суд при вирішення вказаної справи виходить з наступного.
Як зазначив ВАСУ у своїй ухвалі від 22 лютого 2017 року у справі К/800/18235/15 з подібних правовідносин, перевірка такого наказу уповноваженої особи на відповідність законодавству, є ключовою у вирішенні спору, пов'язаного із оскарженням дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку стосовно здійснення відшкодування вкладникам за рахунок коштів Фонду.
Частинами другою та четвертою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Згідно частини статті 38 вказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Як було зазначено вище, що до запровадження в Банку тимчасової адміністрації ОСОБА_3 у ПАТ «Банк Михайлівський» відкрито поточний рахунок НОМЕР_2.
Матеріалами справи встановлено, що 19 травня 2016 року на поточний рахунок НОМЕР_2 зараховано кошти у сумі 200579,24грн. (200000,грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-039-000177158 від 16 січня 2016 року» та 579,24грн. з призначенням платежу «оплата процентів по з договором №980-039-000177158 від 16 січня 2016 року»), які надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (на виконання договору позики).
Уповноважена особа Фонду не включила позивача до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв'язку з тим, що транзакції, здійснені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2015 року на розрахунковий рахунок позивача, є нікчемними.
Уповноважена особа Фонду фактично визнала нікчемними розрахункові банківській операції з перерахування коштів з одного рахунку на інший. На дату запровадження в Банку тимчасової адміністрації кошти, які ОСОБА_3 передав в позику ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на умовах договору позики вже обліковувалися на його розрахунковому рахунку в Банку, та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повернуло їх йому разом з нарахованими процентами.
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша-друга статті 1066 Цивільного кодексу України).
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша, друга статті 1068 Цивільного кодексу України).
Крім того, відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
У випадку, якщо правочин порушує публічний порядок, він є нікчемним у відповідності до вимог статті 228 Цивільного кодексу України. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Як зазначено в пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Між тим, суд звертає увагу, що даний договір був укладений ОСОБА_3 не з банком, а з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Договір укладений без участі, без посередництва Банку. Кошти перераховані позивачем на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Повернуті кошти були 19 травня 2016 року також від вказаного товариства на рахунок ОСОБА_3 у Банку в рамках взаємовідносин ОСОБА_3 з товариством, а не із Банком, чи товариства та Банку.
Таким чином, враховуючи викладене вище, посилання відповідача на положення пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 закону № 4452-VI, як і на положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України, як на правову підставу для визнання зазначених вище транзакцій нікчемними, є необґрунтованими.
Оскілки згідно вимог Положення №14 Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації доповнення до переліку рахунків, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, відповідач мав включити до відповідного переліку для передачі Фонду і позивача як спадкоємця за вкладом ОСОБА_3, оскільки згідно наданих суду документів відносини спадкоємства не оспорюються і підтверджуються наданими суду доказами - свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26 червня 2017 року (реєстр. №3-302), згідно якого спадкоємцем ОСОБА_3 є позивач; спадщина складається з 4/5 частин вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунку НОМЕР_2 (залишок грошових коштів 200579,32грн.) згідно договору №980-039-000000142 від 16 січня 2015 року, що належав спадкодавцю на підставі повідомлення №14.03.17/01-БТ/вих. Від 14 березня 2017 року, виданого ПАТ «Банк Михайлівський». Розмір грошової суми складає 160 463, 45грн.
Суд зазначає, що у даному випадку не вбачається обмежень щодо віднесення сум, які надійшли (повернулися) на рахунок ОСОБА_3 - до категорії вкладу, оскільки за відносинами між ОСОБА_3 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» Банк у даному випадку виконував лише розрахунково-касове обслуговування рахунків.
Відповідачем не надано доказів, того, що Договір, яким було відкрито ОСОБА_3 поточний рахунок у ПАТ «Банк Михайлівський» має ознак нікчемного правочину неплатоспроможного банку з підстав, перелічених у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та містить в собі умови, що передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, або ознак штучного створення зобов'язань Фонду по відшкодуванню вкладів за рахунок Фонду.
Отже, у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI ОСОБА_3 являвся вкладником Банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за договором банківського рахунку, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.
А тому, визнання нікчемним трансакції від 19 травня 2016 року за вищезгаданим наказом та, як наслідок, невнесення позивача до переліку вкладників у даному випадку суд вважає протиправним.
За вказаних обставин, суд вважає позовну вимогу позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З наведеного слідує, що за відсутності підстав для нікчемності правочину відповідач має подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у відповідності до вимог пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14.
Зазначені висновки суду узгоджуються з правовими позиціями Вищого адміністративного суду України, викладеними у постановах від 13 вересня 2017 року у справі №822/2605/16, від 02 березня 2017 року у справі № 826/1202/15.
Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.
У зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалося.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний ОСОБА_1 (адреса: 04086, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за рахунком НОМЕР_2 на суму 160463,45грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова