Іменем України
31 травня 2018 року
м. Київ
справа № 308/7252/16-а
провадження № К/9901/16152/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Коваленко Н. В., Мороз Л. Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 308/7252/16-а
за позовом ОСОБА_2 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Большакової О. О., Глушка І. В., Макарика В. Я.,) від 22 грудня 2016 року, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_2 у перерахунку пенсії за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505» та від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова КМУ № 1013);
- зобов'язати Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести ОСОБА_2 перерахунок та здійснити виплату пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон № 1789-XII), в розмірі 90 % від місячного заробітку зазначеного у довідці від 25 травня 2016 року №103, виданій прокуратурою Закарпатської області, без обмежень її максимального розміру, відповідно до Постанови КМУ № 1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 червня 2016 року;
- стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що є пенсіонером, перебуває на обліку в органах Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області і отримує пенсію за вислугу років, призначену йому відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII.
У зв'язку із збільшенням посадових окладів відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників відповідно до Постанови КМУ № 1013, на думку позивача, у нього виникло право на перерахунок розміру призначеної йому пенсії, у проведенні якого відповідач протиправно відмовив.
3. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 липня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року скасовано постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 липня 2016 року в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії без обмежень її максимального розміру та відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову у цій частині. У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 липня 2016 року залишити в силі.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. 10 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на касаційну скаргу, в якому відповідач просив врахувати при розгляді справи, що у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, в Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області відсутні правові підстави для здійснення позивачеві перерахунку пенсії у відповідності до ст. 50-1 Закону № 1789-XII, положення якої втратили чинність.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 05 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Ужгородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області та отримує пенсію вислугу років, призначену на підставі ст. 50-1 Закону № 1789-XII у розмірі 90 % від розміру середньомісячного заробітку за посадою заступника прокурора Закарпатської області.
12. 27 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області з заявою про проведення перерахунку раніше призначеної йому пенсії. До вказаної заяви позивач додав довідку прокуратури Закарпатської області від 25 травня 2016 року № 103 про розмір нового місячного заробітку. Вказана довідка для перерахунку пенсії позивачу надана у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури, відповідно до Постанови КМУ № 1013.
13. Листом Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області від 03 червня 2016 року № 02/П-55 позивачу повідомлено, що згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02 березня 2015 року (далі - Закон № 213-VIII) з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались, зокрема, згідно з Законом № 1789-XII, у зв'язку з чим, з вказаної дати пенсії в порядку та на умовах визначених вказаним законом, не призначаються, а раніше призначені не перераховуються.
14. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Зміни, внесені до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
16. Скасовуючи частково постанову суду першої інстанції та ухвалюючи у цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції Закону № 213-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
17. У зв'язку з наведеним суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний провести перерахунок пенсії позивачу в розмірі 90% місячного заробітку, однак з урахуванням обмежень максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
18. Водночас апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на перерахунок розміру його пенсії з 01 червня 2016 року у зв'язку із збільшенням посадових окладів відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників відповідно до Постанови КМУ № 1013.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що Львівський апеляційний адміністративний суд, посилаючись на зміст ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у тій частині, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не взяв до уваги, що вказана норма ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладена у редакції Закону № 213-VIII від 02 березня 2015 року. У той же час, пенсію позивачу за вислугою років призначено на підставі Закону № 1789-ХІІ з 01 березня 2006 року.
20. Скаржник вказує, що вирішуючи питання про застосування Закону № 1789-ХІІ в часі, апеляційний суд не врахував, що згідно ст. 22 Конституції України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
22. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ. Зокрема, ст. 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 цієї статті).
23. Частина 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 15 липня 2015 року передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
24. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
25. Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.
26. Уряд відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і не визначив умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
27. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).
28. Отже, на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
29. Постанова КМУ № 1013, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
30. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.
31. Враховуючи наведене, з 01 грудня 2015 року - початку застосування Постанови КМУ № 1013 та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
32. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № 711/6019/16-а) та від 02 березня 2018 року (справи № 264/1617/17, № 761/21804/17).
33. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
34. Відтак, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
35. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права, що, за правилами ст. 351 КАС України, є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового судового рішення.
36. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб'єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 липня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі № 308/7252/16-а скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді Н. В. Коваленко
Л. Л. Мороз