Іменем України
31 травня 2018 року
м. Київ
справа № 488/3583/16-а
адміністративне провадження № К/9901/15296/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Коваленко Н. В., Мороз Л. Л.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №488/3583/16-а
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій, рішення та про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (у складі суддів Турецької І. О., Стас Л. В., Косцової І. П.) від 13 квітня 2017 року, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва, в якому просив:
- визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 1224 від 09 вересня 2016 року № 18-1224зн;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати та виплати пенсії від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України № 1224 від 09 вересня 2016 року № 18-1224зн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у 2003 році йому призначено пенсію у зв'язку з вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час призначення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова КМУ № 1013) підвищена заробітна плата на 25% певним працівникам органів прокуратури та державної влади.
Вважає дії відповідача про відмову у перерахунку пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року за № 213-VІІІ незаконними і такими, що порушують його Конституційні соціальні права на пенсійне забезпечення.
Внесені до Закону України «Про прокуратуру» зміни, тобто призначення прокурорам і слідчим пенсії в розмірі 70% від їхньої місячної заробітної плати, стосуються виключно тих працівників органів прокуратури, які набули право на пенсійне забезпечення з часу вступу його в силу. Йому пенсію призначено в розмірі 90% від місячної заробітної плати, до набрання чинності Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697- VІІІ за № 213-VІІІ і ним ставиться питання не про її призначення, а про проведення перерахунку на підставі ст. 50-1 «Про прокуратуру» в редакції на час призначення пенсії.
До спірних правовідносин відноситься застосування норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів», що суперечить ст. 58 Конституції України, яка зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
3. Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 09 вересня 2016 року № 1224; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 09 вересня 2016 року № 1224, починаючи з 13 вересня 2016 року.
4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року задоволено апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва; постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2016 року скасовано; прийнятто нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дії та рішення, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить:
- скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року та залишити в силі постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2016 року;
- визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 1224 від 09 вересня 2016 року № 18-1224зн;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати та виплати пенсії від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України № 1224 від 09 вересня 2016 року № 18-1224зн.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області у запереченнях на касаційну скаргу, яке надійшло до Вищого адміністративного суду України 12 червня 2017 року, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.
8. 12 червня 2017 року від Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області надійшло також клопотання про заміну відповідача (Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва) його правонаступником.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 05 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 488/3583/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 04 липня 2003 року перебуває на обліку в Пенсійному фонді та отримує пенсію за вислугу років, у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. Станом на 01 листопада 2016 року пенсія позивача складає 5625,14 грн.
13. Пенсія позивачу призначена в порядку та на умовах, передбачених ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII, який діяв на момент її призначення.
14. 13 вересня 2016 року ОСОБА_2, посилаючись на ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва із заявою про перерахунок пенсії з підстав підвищення заробітної плати працівників прокуратури, до якої додав довідку Генеральної прокуратури України від 09 вересня 2016 року № 1224.
15. Листом від 20 вересня 2016 року № 95-2-01 відповідач відмовив ОСОБА_2 у перерахунку пенсії, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213, норми щодо пенсійного забезпечення осіб яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII втратили чинність. Пенсії з 01 червня 2015 року в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII, що втратив чинність, не перераховуються.
16. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив із того, що оскільки пенсія позивачу була призначена до набрання чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213, то при здійсненні її перерахунку, застосуванню підлягає ст. 50-1, в редакції Закону України «Про прокуратуру», чинної на час призначення пенсії. Суд першої інстанції також зазначив, що зміст та обсяг соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Щодо періоду з якого треба провести перерахунок пенсії, суд зазначив, що предметом даного спору є незаконна відмова в перерахунку пенсії за заявою пенсіонера, що підтверджується змістом позовних вимог, за якими позивач просить зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з 01 грудня 2016 року Однак, згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 13 вересня 2016 року, то суд вважав, що саме з цього часу його пенсія підлягає перерахунку.
18. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог виходив із того, що відповідач діяв у відповідності до ст.19 Конституції України та на законних підставах відмовив у перерахунку пенсії позивачу, оскільки час звернення останнього до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
19. Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.
20. Апеляційний суд також зазначив, що на законодавчому рівні не передбачена процедура перерахунку пенсії за підставою підвищення місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
21. Крім того, судом апеляційної інстанції врахована правова позиція Європейського суду з прав людини, яка викладена в ухвалі «Великода проти України» від 03 червня 2014 року, в якій Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:
- ухвалюючи спірне рішення суд апеляційної інстанції не застосував необхідну норму законодавства, яку необхідно було застосувати для вирішення спірних правовідносин, чим порушив принцип верховенства права;
- 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, згідно з п. 3 Прикінцевих положень якого попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, крім, зокрема, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1;
- підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють ч. 13, 18 ст. 50-1 Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, положення яких не зазнали змін у зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», змінились лише нумерація частин цієї статті;
- при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії;
- скасування права на перерахунок пенсії державного службовця це порушення права норми прямої дії - ст. 22 Конституції України.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
24. Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, призначеної йому згідно Закону № 1789-ХІІ.
25. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
26. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
27. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
28. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ. Зокрема, ст. 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 цієї статті).
29. Частина 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 15 липня 2015 року, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
30. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
31. Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.
32. Уряд відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і не визначив умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
33. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).
34. Отже, на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
35. Постанова КМУ № 1013, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
36. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.
37. Враховуючи наведене, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
38. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № 711/6019/16-а) та від 02 березня 2018 року (справи № 264/1617/17, № 761/21804/17), від 14 березня 2018 року у справі № 713/793/16 (К/9901/12389/18), від 15 березня 2018 року у справі № 372/2316/17 (К/9901/2953/17) та від 11 квітня 2018 року у справі № 766/13021/16-а (К/9901/22165/18).
39. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
40. Відтак, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
41. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру», оскільки положення цієї статті втратили чинність.
42. Щодо доводів касаційної скарги про те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав, не повинні застосовуватися, є безпідставними та таким, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
43. Колегія суддів зазначає, що зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ та до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
44. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, то касаційна скарга будь-яких обґрунтувань щодо цих доводів не містить.
45. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
46. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
47. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
48. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
49. У матеріалах справи наявне клопотання Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про заміну сторони у справі. Колегія суддів вважає необхідним задовольнити клопотання Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про заміну сторони у справі, а саме відповідача Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва його правонаступником.
Керуючись ст. 242, 341, 343, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -
Замінити відповідача Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва у справі № 488/3583/16-а його правонаступником Інгульським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 488/3583/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя Н. В. Коваленко
Суддя Л. Л. Мороз