31 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/1708/18
категорія 10.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Управління МВС України в Житомирській області, Головне управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги та зобов'язати відповідача розглянути матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2-ої групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням викладених обставин у попередніх справах.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час проходження служби в органах внутрішніх справ України отримав захворювання, яке призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності та отримав одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850. 14.02.2017 йому встановлено ІІ групу інвалідності захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС, у зв'язку з чим позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з проханням виплатити йому грошову допомогу відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, з відрахуванням отриманої суми як інваліда ІІІ групи. Проте, позивач отримав відповідь від Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, де йому повідомлено про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги як працівникові міліції, у зв'язку з тим, що він був звільнений зі служби в органах поліції, а тому не має право на виплату одноразової грошової допомоги як працівник міліції.
Ухвалою суду від 30.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та повідомленням (викликом) сторін та учасників справи. Судовий розгляд справи призначено на 18.04.2018 о 12:00.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у задоволенні клопотання Міністерства внутрішніх справ України про проведення судового засідання 18.04.2018 по справі №806/1708/18 у режимі відеоконференції відмовлено.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання уповноваженого представника не направив. Міністерство внутрішніх справ України направило до суду відзив на позовну заяву №12/6-1767 від 12 квітня 2018 року, в якому зазначає, що Міністерство внутрішніх справ України не має повноважень розглядати та приймати рішення щодо призначення поліцейському одноразової грошової допомоги. Одночасно з цим зазначає, що нарахування та виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності та/або встановленням інвалідності даним особам, відповідно до п.4 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11 січня 2016 року №4, та ч.4 ст.100 Закону України "Про Національну поліцію" здійснюється за останнім місцем проходження служби поліцейським. В зв'язку із викладеним, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.
Зважаючи на неявку сторін та керуючись приписами ч.3 ст. 194, ч.9 ст. 205, ч.4 ст. 229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, згідно свідоцтва про хворобу ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" №139/107 від 10.06.2016 у позивача наявне захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 по справі №286/1560/17, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу, яка була визначена УМВС України в Житомирській області згідно висновку від 07.03.2017 у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 № 850, про що свідчить виписка по картковому рахунку ОСОБА_1 (а.с.23).
Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 906372 від 14.02.2017 за результатами повторного огляду ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.10).
У зв'язку із встановленням позивачу ІІ групи, ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, з відрахуванням попередньо отриманої суми (як інваліду ІІІ групи).
Листом від 05 березня 2018 року № 356/29/105/05-2018 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області за підписом голови ліквідаційної комісії роз'яснено, що матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 розглянуті Департаментом фінансово-облікової політики МВС України та повернуто без права на виплату, з посиланням на те, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги позивачу повинні здійснюватися Національною поліцією України відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та положень Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (а.с.9).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ від 02.07.2015.
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок №850).
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (п. 2 Порядку № 850).
Згідно п. 5 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Згідно із ч. 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до ст. 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 916 від 12 вересня 2016 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22 вересня 2016 року, п. 5 Розділу 1 Порядку № 4 доповнено пп. 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно із п. 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (п. 3 Розділу ІІІ Порядку №4).
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже, підставою для підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги, прийняття рішення про призначення виплати ОГД є відповідна заява (рапорт) за формою, встановленою додатком 1 Порядку № 4, що подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського - позивача (у випадку загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського) або до підрозділів фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансових підрозділів головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві.
За змістом пп. "б" п. 4. ч. 1 ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено II групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Як зазначалось раніше, відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 906372 від 14.02.2017 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в ОВС (а.с.10).
Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №131 о/с від 21.06.2016 року капітана поліції ОСОБА_1 інспектора Овруцького відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУ Національної поліції в Житомирській області було звільнено з Національної поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію".
За змістом п. 15 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
З огляду на викладене та з урахування положень п. 2 Порядку №850, можна зробити висновок про те, що дія такої норми поширюється на колишніх працівників міліції, яким була встановлена інвалідність саме в той час, коли був чинний Закон України "Про міліцію", а відтак на позивача вказана норма не розповсюджується, оскільки останньому було встановлено ІІ групу інвалідності вже при наявності статусу поліцейського і порядок виплати такої одноразової грошової допомоги врегульовано Порядком № 4.
Таким чином, допомога позивачу, як поліцейському, має визначатись на підставі норм Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 4, що, в свою чергу, не позбавляє його права на отримання належних виплат у разі зазначення в довідці до акту МСЕК причини інвалідності у вигляді захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не поліції.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21 лютого 2018 року по справі № 127/8696/17 та в постанові від 27 березня 2018 року по справі №822/2595/17.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.6 ст.16 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що у відповідача не існувало підстав для нарахування позивачу одноразової грошової допомоги згідно Порядку № 850 та статті 23 Закону України "Про міліцію".
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Міністерством внутрішніх справ України доведено правомірність своїх дій та рішень щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у відповідності до Порядку №850, а тому в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити.
Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 263 КАС України, суд -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст рішення складено: 31.05.2018