Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
31 травня 2018 р. № 820/702/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (37764460), яка полягає у порушенні встановлених законом строків виготовлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон;
- стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (37764460) 150 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням ДМС України у Харківській області допущено бездіяльність, яка полягає у порушенні встановлених законом строків виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Оскільки 26.06.2018р. він звернувся до Центру надання адміністративних послуг Київського району м. Харкова із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Термін виконання 7 робочих днів, останній день виконання 07.07.2017р. Однак паспорт був виготовлений лише 27.07.17р. та ним отримано 04.08.2017р. В зв'язку з затримкою у виготовленні паспорту позивач був позбавлений можливості, як учасник VI Літньої Школи для аспірантів та студентів вищих навчальних закладів з конституційного права «Верховенство права і конституціоналізм», проведення організоване Координатором проектів ОБСЄ в Україні, яка проходила з 23 по 30 липня 2017 року в селищі Поляна Свалявського району Закарпатської області, взяти 28.07.2017р. участь у навчальному візит до Конституційного Суду Словацької Республіки. Вказане позивач вважає протиправною бездіяльністю відповідача якою позивачу було завдано моральну шкоду у розмірі 150000 грн.
Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив, зазначивши, що порушення строків видачі персоналізованого бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон сталося не з вини відповідача, а з незалежних від нього причини та додатково зазначив, що не надано доказів, які б об'єктивно свідчили б про істотність заподіяння моральної шкоди позивачу і настання внаслідок бездіяльності відповідача суттєвих негативних наслідків для психологічного стану, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 був учасником VI Літньої Школи для аспірантів та студентів вищих навчальних закладів з конституційного права «Верховенство права і конституціоналізм», проведення організоване Координатором проектів ОБСЄ в Україні, яка проходила з 23 по 30 липня 2017 року в селищі Поляна Свалявського району Закарпатської області, в рамках якої 28.07.2017р. відбувся навчальному візит до Конституційного Суду Словацької Республіки. У вказаному заході позивач участі прийняти не зміг, оскільки на той час не мав паспорта громадянина України для виїзду закордон.
26.06.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Київського району м. Харкова із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Термін виконання 7 робочих днів.
Вказані документи передані до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області для прийняття рішення за поданою заявою.
Також з матеріалів справи судом встановлено, що 26.07.2017 року паспорт громадянина України для виїзду за кордон було доставлено до м. Харкова.
27.07.2017 року позивачем отримано повідомлення про прибуття паспорта та можливість його отримання.
04.08.2017 року ОСОБА_2 прибув до Центру надання адміністративних послуг Київського району м. Харкова та отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії FG800489, виданий на його ім'я.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України" документами, які дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).
Також, відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 року № 152, паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на ім'я якої він оформлений, і дає право такій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492 оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно з частиною 6 наведеної статті рішення про оформлення документа, у тому числі замість втраченого або викраденого, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, приймається розпорядником Реєстру, Міністерством закордонних справ, ЗДУ, уповноваженим органом з питань цивільної авіації, капітаном морського порту за результатами ідентифікації заявника.
Положеннями частини 5 статті 22 Закону України № 5492 оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється в Україні розпорядником Реєстру, а за кордоном - ЗДУ. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюються розпорядником Реєстру та ЗДУ, а також уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.
Частиною 12 статті 22 Закону України № 5492 визначено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається заявникові не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання або не пізніше ніж через сім робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання.
Відповідно до п. 10 Порядку Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон територіальними органами/ територіальними підрозділами ДМС здійснюються через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (далі - Центр).
Пунктом 43 Постанови № 152 визначено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт для виїзду за кордон.
Відповідно до пунктів 50, 51 Порядку Рішення щодо оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності до громадянства України. Матеріали перевірок долучаються до заяви-анкети (у разі надсилання та отримання відповідей на паперових носіях), скануються та вносяться до відомчої інформаційної системи ДМС.
За результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності до громадянства України, 04.07.2017 року відповідачем прийнято рішення щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та відправлено до Головного обчислювального центру Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до п.п. 66-69 Порядку Після прийняття рішення про оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон зазначені в заяві-анкеті відомості (персональні дані) передаються до Головного обчислювального центру Реєстру захищеними каналами зв'язку з обов'язковим дотриманням вимог до обробки персональних даних, визначених законом.67. Головний обчислювальний центр Реєстру проводить автоматизовану перевірку, накопичення та збереження даних, отриманих від відомчих інформаційних систем, установлює їх унікальність, формує набори даних для виготовлення паспорта та передає їх до Центру.
Центр здійснює персоналізацію бланка паспорта для виїзду за кордон, вносить до безконтактного електронного носія інформацію, що міститься на сторінці даних паспорта, біометричні дані (параметри) особи.
Персоналізовані Центром бланки паспортів для виїзду за кордон надсилаються територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС або МЗС у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з пунктом 75 Порядку видача заявникові паспорта для виїзду за кордон здійснюється тим територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, закордонною дипломатичною установою, уповноваженим суб'єктом, який прийняв документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон.
Відповідно до пунктів 10,11 Порядку оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон територіальними органами/ територіальними підрозділами ДМС здійснюються через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації ДП "Поліграфкомбінат Україна".
На виконання вимог статті 8 Закону України "Про адміністративні послуги" та наказу ДМС України від 20.01.2017 року № 12 наказом ГУ ДМС України № 6 від 30.01.2017 затверджено Технологічну картку адміністративної послуги Оформлення і видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм.
Згідно пункту 11 Технологічної картки, оформлення (персоналізація) паспорта громадянина України для виїзду за кордон та доставка до територіального органу/територіального підрозділу ДМС ДП "Поліграфічний комбінат "Україна" здійснює не пізніше 3 робочих днів.
За результатом здійснення всіх визначених законодавством дій, паспорт громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм на ім'я ОСОБА_1, був доставлений до відповідача та ним отримано о 13:28 26.07.2017 року.
27.07.2017 року до позивача надійшло повідомлення про оформлення та прибуття паспорта, що не заперечується позивачем.
Відповідно до скріншоту заяви-анкети № 5822671 ОСОБА_3 отримав паспорт 04.08.2017 року о 11:56 .
Отже, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області при оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 не було допущено протиправної бездіяльності.
Стосовно вимоги позивача про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові № 4 від 31.03.1995 р. із змінами та доповненнями внесеними ППВС України № 1 від 27.02.2009р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що при розгляді справи позивачем не надано доказів та не доведено, що діями або бездіяльністю відповідача йому заподіяно втрати немайнового характеру, не надано пояснень з чого він виходить оцінюючи заподіяну йому моральну шкоду в 150000 грн. суд приходить до висновку про відсутні підстави для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.
Отже, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідач діяв у спосіб, визначений діючим законодавством України, а тому права позивача не порушені.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.