ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 червня 2018 року № 826/14421/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган) та просить суд:
- скасувати податкові повідомлення рішення №0019064001, №0019074001, №0019084001 від 02.10.2017, які прийняті Головним Управління Державної фіскальної служби України у м. Києві.
В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок проведення фактичної перевірки, зокрема наказ про призначення та проведення останньої не вручався ФОП ОСОБА_1, як і не було надіслано відповідного акту за наслідком її проведення. Крім того, ФОП ОСОБА_1 стверджує, що жодних порушень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» нею допущено не було.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, які викладені в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши фактині обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до пп. 80.2.2 п. 50.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зі змінами і доповненнями та інших нормативно - правових актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДФС, Головним управлінням Державної фіскальної служби України прийнято наказ №7216 від 31.07.2017 «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (НОМЕР_1)».
Згідно вказаного наказу, наказано провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1 з питань дотримання вимог здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів за період з 01.08.2016 по 10.08.2016 тривалістю 10 робочих діб з 01.08.2017 по 10.08.2017.
За наслідком проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 11.08.2017 №26/919/40/2675002267 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (далі - акт перевірки).
Як вбачається з акту перевірки, під час проведення перевірки встановлено факт реалізації алкогольних напоїв, а саме: пляшки джина «Genuine» 47 % обертів алк., місткістю 0,7 л., вартістю 170,00 грн. (що утверджується фіскальним чеком № 0000009073 від 09.08.2017 та фото 1 - 2, що додаються) в той час, як мінімальна роздрібна ціна на горілчані напої міцністю 47 обертів алк., місткістю 0,7 л., становить 246,75 (мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, 750,00 грн.) * 47% (міцність) * 0,7 (місткість) / 100 = 246,75 грн.
Таким чином, встановлено реалізацію алкогольного напою за ціною нижчою за встановлені мінімально роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, чим порушено Постанову КМУ від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (зі змінами, далі Закон №481/95-ВР).
Також в ході перевірки встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольного напою, а саме: на полиці магазину, було виявлено пляшку алкогольного напою, коньяк України ординарний «три зірочки», міцністю 40% обертів алк., місткістю 10 л. виробника: TOB «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» без марки акцизного податку, встановленого зразка, який описаний в Додатку 1 (фото 3-4), чим порушено абз. 3 п. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, згідно якого алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Одночасно перевіркою встановлено факт реалізації продавцем ФОП ОСОБА_1 пачки цигарок - «Winston» за ціною 28,90 грн., на що продавцем видано розрахунковий документ (фіскальний чек від 09.08.2017 № 0000009065) та які описані в Додатку, в той час як максимально-роздрібна ціна зазначена на пачці 27,50 грн., що з урахуванням 5% місцевого акцизного податку становить 28,87 грн.
Отже контролюючим органом встановлено здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками та імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, чим порушено ст. 11 Закону №481/95-ВР.
З урахуванням вказаних висновків, Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві прийнято наступні податкові повідомленні - рішення:
- податкове повідомлення-рішення №0019064001 від 02.10.2017, яким згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне податкове повідомлення - рішення 0019064001);
- податкове повідомлення - рішення №0019074001 від 02.10.2017, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 000,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне податкове повідомлення - рішення 0019074001);
- податкове повідомлення - рішення №0019084001, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 000,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне податкове повідомлення - рішення 0019084001);
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка, в розрізі приписів пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
З вказаного слідує, що фактична перевірка проводиться без попередження платника податків, проте, копія рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, має бути вручена платнику податків.
Разом з цим, п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що фактичну перевірку позивача здійснено на підставі листа Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.07.2017 №100-12939.
Тобто, підстави для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідають пп. 81.2.2 п. 81.2 ст. 81 ПК України.
Крім того, в матеріалах справи містяться направлення на перевірку від 02.08.2017 №4970/26-15-40-01, направлення від 02.08.2017 №4971/26-15-40-01, яке отримано уповноваженою особою позивача, про що міститься підпис останньої.
Таким чином доводи позивача про порушення порядку проведення перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.
Поряд з цим, згідно з п. 80.10 ст. 80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Пунктом 86.5 ст. 86 ПК України визначено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
В матеріалах справи міститься акт відмовити у отриманні акту перевірки.
Таким чином, доводи позивача в цій частині є безпідставними.
Оцінюючи ж по суті наявність та/або відсутність порушень ФОП ОСОБА_1 чинного законодавства, що стало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, суд зверне увагу на наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).
Так, контролюючим органом в ході перевірки встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольного напою, а саме: на полиці магазину, було виявлено пляшку алкогольного напою, коньяк України ординарний «три зірочки», міцністю 40% обертів алк., місткістю 10 л. виробника: TOB «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» без марки акцизного податку, встановленого зразка, який описаний в Додатку 1 (фото 3-4), чим порушено абз. 3 п. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, згідно якого алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Абзацом 3 п. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
На підтвердження вказаного правопорушення відповідачем надано фотофіксацію пляшки алкогольного напою, коньяк України ординарний «три зірочки», міцністю 40% обертів алк., місткістю 10 л. виробника: TOB «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро», проте з наданого доказу не можливо встановити знаходження останньої безпосередньо у ФОП ОСОБА_1
Відповідно до пп. 14.1.4., пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Пунктом 262.2 ст. 262 ПК України передбачено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 226.3 статті 226 ПК України).
Згідно з п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення № 1251).
Відповідно до п. 19 Положення № 1251 наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів, податку, міцності продукції та місткості тари.
Як зазначає позивач, відсутність марок акцизного податку на тарі Коньяк ординарний «три зірочки», зумовлене тим, що останній був повністю реалізований (при відкритті тари для його реалізації марка акцизного податку була знята), а при перевірці було сфотографовано пусту тару, яка стояла в підсобному приміщенні для повернення виробнику на TOB «Алкогольно - безалкогольний комбінат «Дніпро».
Суд погоджується з вказаними доводами, оскільки в матеріалах справи міститься договір № 0861 від 01.01.2016, укладений між TOB «ТД Український продукт» та позивачем, згідно якого передбачено, що тара підлягає обов'язковому поверненню. Оскільки на тару отримано патент на промисловий зразок «Бутель» № 11134, вказана тара підлягала поверненню одразу після реалізації продукції.
Суд зазначає, що з поданої до суду фотофіскації вказаного правопорушення не вбачається, що тара є наповненою алкогольним напоєм та безпосередньо реалізується в магазині. Також з фотофіскації не можливо встановити обставини знаходження відповідного бутлю безпосередньо на полиці магазину.
Таким чином, з урахуванням останнього суд приходить до висновку, що належних доказів на підтвердження факту зберігання з метою подальшої реалізації алкогольного напою, а саме пляшки алкогольного напою, коньяк України ординарний «три зірочки», міцністю 40% обертів алк., місткістю 10 л. виробника: TOB «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» без марки акцизного податку, встановленого зразка матеріли справи не містять.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення 0019064001 підлягає скасуванню.
Поряд з цим, відповідачем встановлено факт реалізації продавцем, ФОП ОСОБА_1 пачки цигарок - «Winston» за ціною 28,90 грн., на що продавцем видано розрахунковий документ (фіскальний чек від 09.08.2017 № 0000009065) та які описані в Додатку, в той час як максимальна-роздрібна ціна зазначена на пачці 27,50 грн., що з урахуванням 5% місцевого акцизного податку становить 28,87 грн.
Відповідно до пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПК України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.
Згідно зі ст. 11 1 Закону №481/95-ВР встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України. Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.
Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.
Згідно з пп. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 ПК України акцизний податок належить до загальнодержавних податків.
Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать, серед іншого, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
Підпунктом 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України визначено, що у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є: вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.
У пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПК України визначено, що для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка податку становить 5 відсотків.
Згідно з п. 28.2 ст. 28 ПК України відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.
Разом з тим, відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Частиною 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 грн.
Системний аналіз викладених правових норм дає підстави стверджувати, що максимальна роздрібна ціна, зазначена на пачці тютюнових виробів, не є базою оподаткування акцизним податком, оскільки такою базою оподаткування акцизним податком є вартість реалізованих підакцизних товарів (пп.214.1.4 п.214.1 ст.214 ПК України), та не є базою оподаткування ПДВ, оскільки база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України). Максимальна роздрібна ціна, зазначена на пачці тютюнових виробів виробником або імпортером, не є договірною вартістю, оскільки пачка тютюнових виробів не реалізується по такій максимальній роздрібній ціні.
При цьому, базою оподаткування ПДВ при здійсненні роздрібного продажу тютюнових виробів є вартість реалізації, з урахуванням акцизного збору.
У свою чергу, ціна роздрібного продажу розраховується продавцем підакцизних товарів самостійно, з дотриманням вимог пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що податковим законодавством визначено, що максимальні роздрібні ціни збільшуються не на ставку акцизного податку від максимальних роздрібних цін, як застосовано податковим органом при нарахуванні позивачу спірної фінансової санкції, а на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, яка визначається за формулою: сума акцизного податку = база оподаткування (відповідно до пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України визначена як вартість реалізованих підакцизних товарів) х 5% (ставка акцизного податку згідно з пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПК України).
Оскільки базою оподаткування акцизним податком з реалізації підакцизних товарів, що здійснюється суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, є вартість (з ПДВ) реалізованих підакцизних товарів, то визначення розміру фактичних роздрібних цін на тютюнові вироби, перевищення якого призводить до порушення пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПК України, має здійснюватися з розрахунку максимальної роздрібної ціни, встановленої виробником або імпортером підакцизного товару, збільшеної на суму акцизного податку, яка розраховується, як 5% від бази оподаткування (вартості реалізованих підакцизних товарів).
З огляду на вказані обставини суд вважає, що при визначенні позивачем ціни реалізації тютюнових виробів «Winston» ним було правильно визначено базою оподаткування акцизним податком у відповідності до пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України вартість реалізованих підакцизних товарів та суму акцизного податку з розрахунку 5 % від зазначеної вартості, за вирахуванням якої від вартості реалізованого підакцизного товару, ціна пачки тютюнових виробів не перевищувала максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, встановлені виробником на пачці тютюнових виробів, що узгоджується з пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПК України.
Отже, позивач здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, які не перевищували максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів.
За таких обставин, податкове повідомлення - рішення №0019084001 від 02.10.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.
Що ж стосується встановленого факту реалізації алкогольного напою за ціною нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, слід зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України за №957 від 30.10.08 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" встановлені розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.
Відповідно до вказаної Постанови мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.
Згідно з абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Відповідно до абзацу 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з пп. 14.1.107, пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14, пп. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213, п. 215.1 ст.215, п. 218.1 ст. 218 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Маркування алкогольних напоїв - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Об'єктами оподаткування є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).
Спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво належать до підакцизних товарів.
Суми податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.
Відповідно до ст. 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Згідно зі ст. 224 ПК України контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється органами державної податкової служби. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється митними органами, крім випадків ввезення маркованої підакцизної продукції, контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету якої покладається на органи державної податкової служби.
Відповідно до ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з пп. 222.2.1, пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222, п. 216.4 ст. 216 ПК України податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.
У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.
В свою чергу, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.
Тобто, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції. Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів є ідентичним правилу для усієї імпортованої продукції, визначеним у п. 216.4 ст. 216 ПК України.
Поряд з цим, п. 222.1 ст.222 ПК України визначено строки сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України.
Отже, з метою встановлення відповідності між визначеною ставкою акцизного податку на час виробництва певної алкогольної продукції та фактично сплаченим розміром податку з такої продукції законодавцем встановлені певні правила.
Зокрема, відповідно до абз. 4 п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Положення п. 226.9 ст. 226 ПК України є загальним, оскільки йдеться про алкогольні напої без їх поділу на вітчизняні та імпортовані, тому викладена норма має застосовуватись тільки у тих випадках, коли відсутні спеціальні норми.
Тобто, положення абз. 4 п. 226.9 ПК України повинні застосовуватись тільки до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, та не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, оскільки для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.
Зважаючи на той факт, що на пляшках «Genuine Gin» були марки акцизного податку, а правильність застосування ставок акцизного податку щодо імпортованої продукції вже було перевірено митними органами під час ввезення товару на митну територію України, що відповідає абз. 8 п. 17 Положення №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та п. 227.6 ст. 227 ПК України, відповідно до якого у разу порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або неповної сплати податку товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.
Так, на підставі видаткової накладної № 7196/9911 від 26.05.2016 р. було отримано «Genuine Gin» місткістю 0,7 літрів за ціною із ПДВ 150,86 грн., на дату придбання вказана пляшка мала продаватись за мінімальною ціною не нижче 179,30 грн.
В свою чергу TOB «Баядера Логістик» (Постачальник) закупив вказаний товар та розмитнив на території України, у зв'язку із чим, відповідні ставки акцизного збору було сплачено при проведенні відповідного розмитнення.
Так, згідно з пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПК України ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації. Тобто, положення абз.4 п. 226.9 ПК України застосовуються лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, оскільки дата розливу не є датою визначення ставки акцизного збору.
Таким чином, за підсумком наведеного суд приходить до висновку про протиправність спірного податкового повідомлення - рішення 0019074001.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України)
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН (РНОКПП) НОМЕР_2) до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 3949980) задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0019064001, №0019074001, №0019084001 від 02.10.2017, які прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві.
3. Судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок гривень) стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН (РНОКПП) НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 3949980).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева