Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
31 травня 2018 р. № 820/1371/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,61100) до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3,м. Харків,61124) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради , в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про не призначення щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1, як уповноваженому представнику сім'ї, за її заявою від 27.11.2017 року про призначення її сину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1), як уповноваженому представнику сім'ї, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, іі сину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі, що встановлений чинним законодавством України з 27.11.2017 року - 884 грн. щомісяця, а з 20.01.2018 року (відповідно до змін у законодавстві) - 1000 грн. щомісяця ;
- допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних зазначено, що з 08.11.2014 року позивач та її син перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради як внутрішньо переміщені особи. Рішенням № 608341 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради не було призначено щомісячну адресну допомогу оскільки населений пункт, де зареєстровані позивач з дитиною, відсутній у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що адреса реєстрації позивача та її сина : м.Золоте, Попаснянський район, Луганська область до 07.02.2018 року не відносилось до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово здійснювали свої повноваження, тому в призначенні щомісячної допомоги було відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач був зареєстрований в АДРЕСА_2, разом з неповнолітньою дитиною перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідкою № 638000996 від 11.11.2014 року.
Позивачу була призначена і виплачувалась допомога внутрішньо переміщеним особам у період з 11.11.2014 по 10.03.2015 року та на сина з 11.11.2014 по 25.11.2017 року,
27.11.2017 року позивач звернулася до Управління до продовження виплат, однак їй було відмовлено, оскільки адреса реєстрації позивача м.Золоте-5 згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р не відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо-переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало не придатним для проживання внаслідок проведення АТО.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 року №638-IV встановлено, що район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція. Наказ, яким визначено район проведення АТО, виданий керівником Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/а від 07.10.2014 року «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області (без виключень). Таким чином, всі населені пункти Донецької та Луганської областей є районами проведення АТО.
В ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року №1669-VII, який набрав чинності 15.10.2014р. (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1669) зазначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 3 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014».
Згідно ст.і 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1706) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону № 1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 2 постанови КМУ від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (у ред. на момент першого звернення позивача із заявою про надання адресної допомоги) визначено, що грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Отже, на момент прийняття рішення про надання позивачеві адресної допомоги у 2014 році постанова КМУ від 01.10.2014 року № 505 не містила такої передумови надання адресної допомоги, як переміщення з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.
Відповідні зміни до п.2 постанови КМУ від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» внесені постановою КМУ від 28 січня 2015 р. № 34, яка набула чинності з 10.02.2015 року.
Суд зазначає, що пунктом 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 (далі - Порядок №509) визначено, що документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є довідка; вказаний документ діє безстроково, крім випадків, передбачених ст..12 Закону № 1706.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин, позивач є внутрішньо переміщеною особою, через наявність відповідних несприятливих обставин, встановлених ст. 1 Закону № 1706-VII, які змусили його покинути своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, що підтверджено як довідкою відповідача , так і листами ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 30.01.2018 року № 78/18/3/С-21/51 та від 19.01.2018 року № 0114/101-с.
Доказів скасування довідки про взяття позивача на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів, проведення антитерористичної операції від 11.11.2014 року № 6328000996 відповідачем суду не надано. Отже, позивач має статус тимчасово переміщеної особи, що відповідно до положень ч.2, 3 ст. 7 Закону № 1706 надає йому право на отримання адресної допомоги.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачеві у призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 27.11.2017 року, а отже в цій частині вимог адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про звернення до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць, то суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, відповідно до положень п.1 ч.1 ст.371 КАС України, оскільки в даному рішенням питання стягнення будь яких сум не вирішується.
Відповідно до ст.ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,61100) до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3,м. Харків,61124) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про не призначення щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1, як уповноваженому представнику сім'ї, за її заявою від 27.11.2017 року про призначення її сину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1), як уповноваженому представнику сім'ї, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, іі сину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 27.11.2017 року.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3,м. Харків,61124) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,61100) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704, 80 грн ( сімсот чотири грн. 80 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.