Справа№ 640/4879/18
н/п 3/640/1475/18
"14" травня 2018 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Божко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Київського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: не відомо), проживає за адресою: АДРЕСА_2 передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №180902 від 06.03.2018 року, ОСОБА_1 05.02.2018 року, здавала в оренду житло, за адресою: АДРЕСА_1, без відповідної документації, чим порушила порядок проведення господарської діяльності.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП, тобто порушення порядку провадження господарської діяльності.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнала, просила суд закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно неї, у зв'язку з відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в зазначеній справі з наступних підстав.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 164 ч. 1 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Безпосередня участь - це зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», 28.12.1994 p., № 334/94-ВР). Підприємницькою може вважатись лише діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з метою одержання прибутку. У разі відсутності такої мети немає правових підстав вважати Діяльність господарюючого суб'єкта підприємницькою (п. 3 листа Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів» № 01-8/453 від 26.06.1995 p.).
Об'єктивна сторона цього правопорушення характеризується дією і виражається в: здійсненні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності; здійсненні господарської діяльності без одержання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню у відповідності з законом; здійсненні господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Об'єктивна сторона заняття господарською діяльністю, без спеціального дозволу (ліцензії), отримання якого передбачено законом, полягає в здійсненні як фізичними, так і юридичними особами видів діяльності, для заняття якими необхідно отримання дозволу, що видається органом виконавчої влади, визначеного Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноваженим виконавчим органом рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.
Поняття та порядок отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню визначений у Законі України "Про ліцензування окремих видів господарської діяльність" від 01.06.2000 р.
У вище вказаному протоколі не зазначено у чому саме виразилося порушення порядку проведення господарської діяльності ОСОБА_1, тобто не відображена об'єктивна сторона даного правопорушення.
Так, матеріали справи не містять доказів та належного обґрунтування об'єктивної сторони правопорушення, що не відповідає принципам законності, та суперечить ст. 7,9 КУпАП.
Суд звертає увагу, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого відповідною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Висновки викладені Європейським судом справедливості у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є одним з джерел національного права, а отже є обов'язковими до виконання державною Україна.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що обставини, викладені в протоколі серії ГП №180902 від 06.03.2018 року не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Необхідно зазначити, що у ч. 3 ст. 62 Конституції України закріплено основний принцип допустимості доказів, який полягає у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від «01» листопада 1996 року передбачено, що докази мають визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією прав людини і громадянина, встановленого процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Всі сумніви, які маються в матеріалах справи, відповідно до ст. 62 Конституції України, трактуються на користь особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, тобто ОСОБА_1
Отже, суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, дійшов висновку, про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У відповідності до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 164, ст. ст. 9, 247, 268, 283-285 КУпАП України, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 164 ч. 1 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів, апеляція на яку подається через районний суд.
Суддя -