Справа № 369/6427/18
Провадження №1-кс/369/2032/18
02.06.2018 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві, клопотання старшого слідчого Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносного підозрюваного ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200003134, від 21.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
Старший слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до суду із даним клопотанням, яке мотивував тим що, 21.05.2018 близько 02 год. 30 хв. більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , знаходячись на пішохідному мосту поряд з залізничною станцією «Боярка», що на вул. Вокзальна в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, в ході сварки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_7 , маючи прямий умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_7 кулаками рук та ногами численні удари по голові та тулубу.
В результаті отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер в ЦРЛ Києво-Святошинського району Київської області.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №302 від 22.05.2018, смерть ОСОБА_7 настала від закритої черепно-мозкової травми.
21.05.2018 відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018110200003134 з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 121 КК України.
У вчинені злочину підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, українець, уродженець с. Сухоносівка Чорнухинського району Полтавської області, маючий середню технічну освіту, неодружений, працюючий вантажником в ТОВ «Роялфуд» м. Боярка, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимий.
02.06.2018 слідчим за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, обґрунтована зібраними доказами, а саме: протоколами оглядів від 21.05.2018, протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, повідомленням з Києво-Святошинського районного відділення КОБ СМЕ про причину смерті ОСОБА_7 , лікарського свідоцтва про смерть №302, іншими матеріалами в їх сукупності.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
В даному випадку ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в застосуванні щодо підозрюваногог ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за який становить до 10 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявок до органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Враховуючи обставини вчинення злочину і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, щодо ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до практики Європейського суду із захисту прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тому слідчий просив просив клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця с. Сухоносівки Чорнухинського району Полтавської області, маючого середню технічну освіту, неодруженого, працюючого вантажником в ТОВ «Роялфуд» м. Боярка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» терміном 60 діб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задоволити.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні проти вимог клопотання заперечували та просили застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі.
При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється його репутацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи що, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, а також може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м'якого запобіжного заходу.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З вище наведених підстав, слідчий суддя, приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні злочину, який пов'язаний із застосуванням насильства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193,194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 31 липня 2018 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1