Справа № 357/5962/18
1-кс/357/2180/18
02 червня 2018 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодоОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, із професійно-технічною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні дітей, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
02.06.2018 року до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка та потерпілого у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 підозрюється слідчим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме в тому, що 25.05.2018 року близько 03 год. 30 хв. ОСОБА_4 , щодо якого наразі перебуває на розгляді обвинувальний акт про обвинувачення у вчиненні крадіжки, та ОСОБА_7 , знаходячись всередині приміщення залізничного вокзалу в м. Біла Церква, побачили на сидінні в залі очікування потерпілого ОСОБА_8 , який у цей час спав, після чого у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник умисел на незаконне заволодіння майном потерпілого ОСОБА_8 .
Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою між собою, маючи намір уникнути спротиву, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, почали застосувати відносно потерпілого ОСОБА_8 насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я, а саме почали наносити численні удари руками по голові, в область обличчя, після чого силоміць вивели потерпілого ОСОБА_8 поза приміщення залізничного вокзалу в сторону залізничних колій, де продовжили наносити потерпілому ОСОБА_8 численні удари по голові та тулубу руками та ногами.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що їх дії помічені потерпілим ОСОБА_8 , відкрито викрали у останнього належні йому сумку чорного кольору з вмістом мобільного телефону марки «Nomi» темно-синього кольору вартістю 2200 грн., в напівпрозорому захисному чохлі вартістю 200 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 2400 грн.
Таким чином в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення 31.05.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018110030002564.
01.06.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Як на обставини, які вказують на існування даних ризиків, посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочинуі, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 6 років, а тому, усвідомлюючи факт позбавлення волі, може сприяти ухиленню від відповідальності, на даний час останній не працевлаштований, не має постійного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків, сукупність даних обставин дає підозрюваному можливість легко змінити місце свого проживання без наслідків для його матеріального благополуччя, переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, допитавши потерпілого ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_9 , вивчивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, вислухавши прокурора, допитавши підозрюваного, заслухавши думку захисника, приходжу до висновку, що на час розгляду клопотання є ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжні заходи - це превентивні заходи процесуального примусу попереджувального характеру, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Так, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, що може бути визнане підозрюваним більш небезпечними ніж переховування та втеча,перебуваючи на волі, знаючи про місце проживання підозрюваного ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_10 , може незаконно впливати на останніх з метою зміни їхніх показань задля уникнення кримінальної відповідальності, а також ті обставини, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на даний час вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2018 року останній засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Щодо обставин, визначених ст. 178 КПК України, слідчий суддя бере до уваги вагомість доказів вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, молодий вік, стан його здоров'я, те, що він ніде не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності , наявність у нього стійких соціальних зв'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, що висловлено у правовій позиції, викладеній у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".
Прокурором та слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у ході розгляду клопотання встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим на думку слідчого судді відносно підозрюваного достатнім є застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що забезпечує досягнення мети застосуванння запобіжного заходу та виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У відповідності до ст.194 ч.5 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ст.194 КПК України слід зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 виконувати наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду по даному кримінальному проваженні за першою вимогою; 2) не залишати цілодобово місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання, 4) утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, 5) носити електронний засіб контролю (у випадку наявності останнього).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту .
Строк дії ухвали слідчого судді два місяці, тобто до 29 липня 2018 р. включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду по даному кримінальному проваженні за першою вимогою;
2) не залишати цілодобово місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
4) утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
5) носити електронний засіб контролю (у випадку наявності останнього).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Контроль за виконанням покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків покласти на службу дільничних офіцерів поліції Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області на території обслуговування якого ОСОБА_4 зареєстрований та проживає.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1