Справа № 672/298/18
Головуючий у 1-й інстанції: Сакенов Ю.К.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
01 червня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, поліцейського СРПП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області Чорного Сергія Устимовича про скасування постанови про притягнення до адміністративного правопорушення,
у березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, поліцейського СРПП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області Чорного Сергія Устимовича про визнання незаконними дій відповідача при винесенні постанови від 24.04.2018 року, скасування постанови серії БР №617756 від 24.04.2018 року та закриття провадження у справі.
24.04.2018 року рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову поліцейського СРПП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області Чорного Сергія Устимовича серії БР № 617756 від 24.02.2018 року про притягнення ОСОБА_2до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 - закрито.
Не погоджуючись з судовим рішенням Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив про те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
Також, вказує на те, що позивачем не було надано, а судом першої інстанції не було встановлено жодних доказів невинуватості позивача.
Враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії справ в суді апеляційної інстанції, встановлених ч.5 ст. 286 КАС України, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції на 01.06.2018 року о 10 год. 00 хв.
Учасники справи повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 24.02.2018 року поліцейським СРПП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області Чорним С.У. було винесено постанову серії БР №617756 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Згідно вказаної постанови, 24.02.2018 року о 08 год. 50 хв. по вул. Грушевського в м.Городок Хмельницької області, позивач керуючи автомобілем Ауді д/н НОМЕР_1, буксирував причіп «НОМЕР_2», на якому встановлено шини, де висота протектора шин менша ніж 1,6 мм, чим порушив п.31.4.3 ПДР України.
Вважаючи незаконними дії та постанову відповідача позивач оскаржив їх до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем порушень вимог Правил дорожнього руху, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 617756 24.02.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Так, статтею 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність у випадку керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Із оскаржуваної постанови відповідача вбачається, що позивач 24.02.2018 року о 08 год. 50 хв. по вул. Грушевського в м. Городок Хмельницької області, керуючи автомобілем Ауді д/н НОМЕР_1, буксирував причіп «НОМЕР_2», на якому встановлено шини, де висота протектора шин менша ніж 1,6 мм, чим порушив п.31.4.3 ПДР України.
Відповідно до п. 31.4.3 ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази винуватості позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Разом з тим, з вищезазначеного вбачається, що судом першої інстанції вірно було зазначено, що пункт 31.4.3 ПДР України, за порушення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, немає ніякого відношення до порушення, у якому позивача визнано винним, зокрема буксирування причіпу «НОМЕР_2», на якому встановлено шини, де висота протектора шин менша ніж 1, 6 мм.
Крім того, частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано жодних об'єктивних і беззаперечних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем порушення вимог п. 31.4.3 ПДР України та наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, у якій також не вказано, за допомогою яких технічних засобів працівник поліції здійснив виміри висоти протектора шин причіпа.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції повинен був зобов'язати інспектора з'явитись в судове засідання для надання пояснень, так як саме поліцейський Чорний Сергій Устимович був безпосередньо на місці вчинення правопорушення та його пояснення є важливим доказом у даній справи, колегія суддів відхиляє, оскільки як слідує з матеріалів справи, Чорний Сергій Устимович в суді першої інстанції був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи 24.04.2018 року, що підтверджується повісткою про виклик до суду (а.с.34), однак відповідач на вказану дату в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому, судом першої інстанції, враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії справ, встановлених ч.1 ст. 286 КАС України, надав інспектору можливість виконати свій обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови порушив зазначені вище норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказів винуватості позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та правомірності свого рішення суду не надав, у зв'язку з чим суд першої інстанції ухвалив законне рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення субєкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення субєкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі зазначеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, ч.3 ст. 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 01 червня 2018 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.