Справа: №363/4607/17 Головуючий у 1-й інстанції: Баличева М.Б.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
29 травня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.
за участю секретаря Данилюк Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2018 року
у справі №363/4607/17 (розглянутої у відкритому судовому засіданні)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій відповідача щодо відмови у призначені йому пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними та зобов'язання пенсійний орган призначити йому пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 10 років з дня подання ним заяви про призначення пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 19.11.1986 року по 05.12.1986 приймав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та 21.06.2016 йому було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2-А серія НОМЕР_1 . Оскільки, ним відпрацьовано 16 (шістнадцять) календарних днів з 19.11.1986 року по 05.12.1986 року на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, то він маю право на одержання державної пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для її одержання.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київської області у відмові в призначенні ОСОБА_1 державної пенсії в порядку ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Вишгородське об'єднане Управління Пенсійного фонду України у Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 10 років з дня подання заяви про призначення пенсії за віком, тобто з 23 червня 2017 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що надані документи, що підтверджують видачу позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка Козичанської сільської ради народних депутатів ім.. 1-го Травня №216 від 20.10.1999, згідно даними якої встановлено, що ОСОБА_1 був направлений в зону відчудження с. Опачині Чорнобильського району Київської області з 19.11.1986 по 05.12.1986 та копія протоколу засідання Тимчасової комісії при Черкаській облдержадміністрації по перевірці правильності видачі посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС №664 від 05.06.1997 не завірені належним чином.
Позивачем було подано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.11.1986 року по 05.12.1986 ОСОБА_1 працював в ТОВ сільськогосподарське підприємство «Промінь» в с.Козичанка Макарівського району Київської області і в зазначений період перебував у відрядженні в с. Опачичі Чорнобильського району Київської області, де приймав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно довідки №214 ф. 122 позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених Постановою ЦК КПРС, Радою Міністрів СРСР та ВЦСПС від 29.12.1987 року №1497-378 та Постановою Ради Міністрів, ВЦСПС від 05.07.1986 року №665-155, що надають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі списком №1, затверджених Постановою Ради Міністрів від 22.08.1956 року з 28.04.1986 року по 30.04.1986 року.
21 червня 2016 року ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2-А серія НОМЕР_1 .
У вересні 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для цього ОСОБА_1 було надано відповідну копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2-А серія НОМЕР_1 від 21.06.2016 року та копію довідки ТОВ «Агроферма Промінь» ф.122 №05 від 06.06.2016.
Рішенням Управління пенсійного Фонду України у Вишгородському районі від 30.09.2016 №21 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії, оскільки, згідно акту зустрічної перевірки, яка була проведена Управлінням Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області на лист відповідача за №3335/02 від 08 липня 2016 року повідомлено про неможливість проведення перевірки підтвердження пільгового характеру моєї роботи та достовірність довідки ф.122 №05 від 06.06.2016 за період роботи з 19.11.1986 року по 05.12.1986 року, коли позивач працював в ТОВ сільськогосподарське підприємство «Промінь» оскільки, згідно довідки №187 від 06 червня 2016 року комунальної установи «Об'єднаний трудовий архів сільських та селищних рад Макарівського району», документів, що підтверджують безпосередньо участь ОСОБА_1 у ліквідації аварії на ЧАЕС та її наслідків від колгоспу ім. 1-е Травня с. Козичанка Макарівського району Київської області протягом 1986 року не виявлено.
В подальшому відповідачем було зроблено запит № 4183/02 від 29 серпня 2016 року на управління захисту населення для підтвердження видачі чорнобильського посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії у 1986 році на ім'я ОСОБА_1 .
Департаментом соціального захисту населення була надіслана копія довідки №216 від 20 жовтня 1999 р., видана Козичнаською сільською Радою народних депутатів колгоспу ім. 1-е Травня, згідно з даними якої позивач був направлений в зону відчуження с. Опачичі Чорнобильського району Київської області з 19.11.1986 р. по 05.12.1986 р. та була надіслана копія протоколу засідання №664 від 05 червня 1997 року Тимчасової комісії при Черкаській облдержадміністрації по перевірці правильності видачі посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», але надані копії довідки і протоколу не завірені.
З метою усунення недоліків, зазначених у рішенні від 30.09.2016 року №21 ОСОБА_1 завірив копії довідки №216 від 20.10.1999 року, яка видана Козачинською сільською радою народних депутатів колгоспу ім. 1-е Травня, та протоколу засідання №664 від 05 червня 1997 року Тимчасової комісії при Черкаській облдержадміністрації по перевірці правильності видачі посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» і вже 23.06.2017 року звернувся до Вишгородського об'єднаного управління УПФУ Київської області.
Листом відповідача від 06.07.2017 року за №125/С ОСОБА_1 було повідомлено, що згідно акту зустрічної перевірки, яка була проведена Управлінням Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області на їх лист №3335/02 від 08.07.2017 року, зазначено про неможливість проведення перевірки підтвердження пільгового характеру роботи позивача в ТОВ Сільськогосподарському підприємстві «Промінь» та достовірності довідки ф. 122 № 05 від 06.06.2016 року за період роботи з 19.11.1986 року по 05.12.1986 року, оскільки згідно довідки №187 від 06.06.2016 року в комунальній установі «Об'єднаний трудовий архів сільських та селищних рад Макарівського району», документів, що підтверджують безпосередньо участь ОСОБА_1 у ліквідації аварії на ЧАЕС та її наслідків, від колгоспу ім. 1-е Травня с. Козичанка Макарівського району Київської області, протягом 1986 року не виявлено.
Не погоджуючись із вищезазначеними діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку про необґрунтованість дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Законів України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку ) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до норм ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Пунктом 2 Порядку № 22-1 регламентовано, що до заяви про призначення пенсії за віком додається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122 або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для призначення особі пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є наявність в неї відповідного стажу роботи, який надає право саме на таку пенсію, що має бути підтверджений посвідченням учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС та первинними документами, основним серед яких є довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою № 122, і лише за відсутності такої довідки пільговий стаж роботи має підтверджуватися архівними довідками або іншими первинними документами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції доказами безпосередньої участі ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС наступні документи, що наявні в матеріалах справи :
- копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2-А серія НОМЕР_1 від 21.06.2016 року;
- копія довідки №214 колгоспу ім. 1-е Травня Макарівського району Київської області ф.122;
- копія довідки №215 колгоспу ім. 1-е травня Макарівського району Київської області про отримання ОСОБА_1 за роботу в населеному пункті Опачичі та інших зони відчуження в період з 19.11.1986 року по 05.12.1986 року за місцем роботи колгосп ім. 1-е Травня с. Опачичі Чорнобильського району Київської області (евакуація майна та вивіз забрудненого майна) по відомостях від 12 листопада №1047 та від 27 грудня №1072 - 242 крб. 03 коп. з урахуванням коефіцієнту три відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР та Укрпрофспілки від 10 червня 1986 року № 2017-7;
- копія довідки колгоспу ім. 1-е Травня Макарівського району Київської області від 04 серпня 1997 року №140 про те, що колгосп ім. 1-е Травня с. Козичанка Макарівського району Київської області являється правонаступником колгоспу ім. 1-е Травня с. Опачичі Чорнобильского району після евакуації з зони аварії на ЧАЕС;
- нотаріально завірена копія протоколу №664 засідання Тимчасової комісії при Черкаській облдержадміністрації по перевірці правильності видачі посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» від 05 червня 1997 року, яким постановлено на зміну протоколу №100, 127, 150, 160, 184, 194, 226, 246 п. 3 підтверджено правильність видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в тому числі і мені (п. 6 Протоколу),
- копія трудової книжки;
- копії шляхових листів, виданих на ім'я ОСОБА_1 , як водію колгоспу ім. 1-е Травня цим колгоспом від 19.11.1986 року, де в графі робота водія автомобіля зазначено час - 15 годин, а в графа завдання водію та маршрут руху - рейс Козичанка - Опачичі, від 20.11.1986 року у графах завдання водію та маршрут руху - рейс Козичанка - Опачичі, від 21.11.1986 року - в графах завдання водію та маршрут руху - рейс Козичанка - Опачичі, від 23.11.1986 року - в графах завдання водію та маршрут руху - рейс Козичанка - Опачичі, від 24-25.11.1986 року - в графах завдання водію та маршрут руху - рейс Козичанка - Опачичі, від 26.11.1986 року - в графах завдання водію та маршрут руху - рейс Козичанка - Опачичі, від 27-28.11.1986 року - в графах завдання водію та маршрут руху - рейс Козичанка - Опачичі, від 29.11.1986 року - в графах завдання водію та маршрут руху - рейс Козичанка - Опачичі, від 30.11.1986 року - в графах завдання водію та маршрут руху - рейс Козичанка - Опачичі, від 1-2.12.1986 року - в графах завдання водію та маршрут руху - рейс Козичанка - Опачичі, від 3-4-5.12.1986 року - в графах завдання водію та маршрут руху - рейс Козичанка - Опачичі.
Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що в матеріалах справи міститься всі належні докази, що дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку є протиправними, та вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком із зниженням пенсійного віку з дня звернення за призначенням пенсії підлягають задоволенню.
Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що факт виконання позивачем робіт, які надають йому право на державну пенсію на пільгових умовах на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто зі зниженням пенсійного віку на 10 років, підтверджується не тільки посвідченням учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС і довідкою форми №122, як таке прямо передбачено п. 2 Порядку № 22-1, а й іншими первинними документами.
Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстрований в Мін'юсті 27 грудня 2005 року за №1566/11846) з урахуванням змін, внесених постановою Правління Пенсійного Фонду України від 15 жовтня 2009 року №23-1.
В пункті 7 зазначеного Порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, трудова книжка, копія відомості про нарахування заробітної плати; та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122.
Отже, за змістом пункту 7 вказаного Порядку підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
При цьому, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі, і призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21.11.2006, де чітко визначено, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Як зазначено вище, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджено копією посвідчення (Категорія 2-А) серії НОМЕР_1 , виданого 21.06.2016.
Оскільки позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і поданими ним документами підтверджено період роботи коли позивачем проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, колегія суддів погоджується з висновками судів першої інстанції про безпідставність відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №333/2072/17 від 28 березня 2018 року
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та надання позивачу запитуваної інформації.
Посилання апелянта щодо відсутності підстав для призначення пільгової пенсії з огляду на відсутність завірених належним чином первинних документів колегія суддів не приймає до увагу, оскільки зазначені доводи спростовуються наявними матеріалами та встановленим обставинами справи.
За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.
Нормами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: В.П. Мельничук
І.О. Лічевецький
Повний текст постанови виготовлено 31 травня 2018 року.