Апеляційний суд Житомирської області
Справа №279/4031/17 Головуючий у 1-й інст. Коренюк В. П.
Категорія 59 Доповідач Миніч Т. І.
30 травня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді: Миніч Т.І.
суддів: Павицької Т.М.,
ОСОБА_1
секретаря
судового засідання ОСОБА_2
з участю відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2018 року під головуванням судді Коренюка В.П.
у цивільній справі №279/4031/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Житомирської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії,-
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом. З урахуванням уточнень до позовної заяви просила визнати незаконними дії та зобов'язати Коростенський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Житомирської області вчинити певні дії. В обґрунтування заявлених вимог зазначала, в Коростенському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на виконанні перебуває виконавчий лист №2-4493/2010, виданий 21.12.2010 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на її користь на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 01 листопада 2010 року і до повноліття дітей, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. У зв'язку із внесеними змінами до чинного законодавства, а саме до ст.182 Сімейного Кодексу України, де вказано, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, є підстави для зміни мінімального розміру стягуваних аліментів. Проте, при зверненні до Коростенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області щодо перерахунку аліментів їй було відмовлено та роз'яснено, що з цього приводу їй слід звернутися до суду.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2018 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Коростенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Житомирської області провести перерахунок по виконавчому провадженню №40014967 з виконання виконавчого листа № 2-4493/2010, виданого 21.12.2010 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області та в подальшому стягувати аліменти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, відповідно до прийнятих законодавчих змін, починаючи з 04 вересня 2017 року і до повноліття дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. В решті позову ОСОБА_4 - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати зазначене рішення суду в повному обсязі, а провадження у справі закрити на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. На думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано, що на виконанні у Коростенському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Житомирської області вже є судове рішення, яке набрало законної сили, а аліменти апелянт сплачує самостійно у добровільному порядку, заборгованість по аліментах відсутня. Вважає, що суд першої інстанції повинен був врахувати положення п.3 ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України - наявність у платника аліментів інших дітей. Також, на переконання апелянта, судом першої інстанції було порушено норми ст.ст.4,5,10,12,13,263 ЦПК.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 листопада 2010 року, позов ОСОБА_4 задоволено, постановлено стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 01 листопада 2010 року і до повноліття дітей, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Згідно з рішенням суду позивачці видано виконавчий лист, який нею переданий на виконання до Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Житомирської області. Постановою від 02 жовтня 2013 року відкрито виконавче провадження (а.с.15-17).
У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Житомирської області із заявою про перерахунок мінімального розміру аліментів у зв'язку із внесеними змінами до чинного законодавства, а саме до ст.182 Сімейного Кодексу України, де вказано, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не можу бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку. Проте, у задоволенні заяви їй було відмовлено. Відмова мотивована тим, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути змінений лише за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (а.с.4).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що така відмова виконавчої служби є неправомірною.
При цьому судом враховано, що згідно з ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стаття 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Втім, збільшення на законодавчому рівні мінімального розміру аліментів не є підставою для нового рішення про збільшення розміру аліментів, оскільки цей розмір встановлюється законом, а не судовим рішенням. І в даному випадку, навіть якщо у рішенні суду при визначенні розміру аліментів є посилання на їх мінімальну межу, це не може бути підставою для відмови в перерахунку розміру аліментів. Нове судове рішення у даному випадку не потрібно.
У разі примусового виконання рішення про стягнення аліментів, збільшення мінімального розміру є підставою для автоматичного визначення державним виконавцем розміру аліментів з урахуванням цього збільшення з моменту набрання чинності Законом, тобто, з 08.07.2017 року та винесення відповідної постанови держвиконавця. Таке збільшення має відбуватись в автоматичному порядку, без жодних звернень стягувача аліментів.
Тому, відмову держвиконавця в проведенні перерахунку розміру аліментів суд першої інстанції обгрунтовано визнав неправомірною та поновив порушене право стягувача шляхом зобов'язання виконавця здійснити перерахунок мінімального розміру аліментів.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, оскільки заслуговували б на увагу у разі вирішення спору про зміну розміру аліментів в порядку ст.192 СК.
За наведених обставин апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки воно постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий: Судді:
Повний текст постанови складений 31.05.2018 року.