Справа № 214/2137/18
2-а/214/135/18
Іменем України
30 травня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Усік М.О.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі за текстом «УПП»), в якому просить: скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_2 Департаменту патрульної поліції рядового поліції постанову від 9 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу 425 грн.
В обґрунтування позову наводить наступне. 9 березня 2018 року інспектором УПП лейтенантом поліції, заступником командира роти № 1, батальйону № 1, який не представився та нерозбірливо написав своє прізвище, ім'я та по-батькові було винесено постанову ВР№ 264207 від 09.03.2018 року про притягнення його, позивача, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 9 березня 2018 року о 18 год. 20 хв. на перехресті проспекту Гагаріна та вулиці Косіора здійснив рух на заборонений сигнал світлофора червоний в поєднанні з жовтим, чим порушив п 8.7.3. є ПДР, порушення проїзду на заборонений сигнал - поєднаний червоний і жовтий сигнал, що забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу. Дану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню за таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, інспектор кваліфікував зафіксував проїзд перехрестя на заборонний сигнал світлофора, що вважає безпідставним та не відповідає дійсності. Протокол складено не на місці ймовірного порушення, а набагато далі - на проспекті Металургів. Крім того, він, позивач, того дня не їхав по пр. Гагаріна взагалі. Тому, можливо, інспектор просто переплутав мій автомобіль з якимось іншим. На його, позивача, прохання показати відеодокази порушення, було відмовлено. Вказує, що оскаржувана постанова винесена з чисельними процесуальними та процедурними порушеннями. Відповідно до ч. 2 ст.258 КУпАП - протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Відповідно до ст.283 КУпАП - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст.276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування. Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5-рп2015, аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Частина 3 ст.258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Частина 3 ст.258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи. Разом з тим, ст.276 вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто - за місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, за адресою 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення 9, де розташоване Управління патрульної поліції м. Києва. Вважає, що інспектор положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу. Наполягає, що незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор суттєво порушив його права. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу). Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо. Інспектор Яковенко О.С. не дав йому можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі. Крім того, інспектор проігнорував вимоги ч.2 ст.33 КУпАП, розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Відповідно до ст.279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Вказує, що після висловлення звинувачень, інспектор пішов до свого патрульного автомобілю де виніс постанову, будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Вважає, що інспектор грубо порушив вимоги ст.ст.278,279 КУпАП. Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст. 25 КАС України - адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
У судовому засіданні позивач підтримав позов та в своїх поясненнях підтвердив зміст позову. Крім того пояснив, що 9 березня 2018 року, керуючи автомобілем рухався по вул. Костенка та на перехресті з пр. Гагаріна при зеленому сигналі світлофору здійснив поворот наліво в напрямку пл. Горького та продовжив рух. На пр. Миру, біля зупинки «Ремпобуттехніка», тобто на відстані близько двох кілометрів від того місця, де він виїхав на пр. Гагаріна, його зупинили працівники поліції та повідомили, що він проїхав на заборонений сигнал світлофору. Він позивач, цю обставину заперечував, просив надати йому докази, зокрема відеозапис порушення. Такий відеозапис наданий не був, свідків інспектор не опитував та склав постанову.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час та міс це розгляду справи був належно повідомлений. При цьому подав заперечення проти позову, згідно до яких вважаю вимоги позивача безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пункт 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до п. 8.7.3.(е) Правил дорожнього руху (затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 р., далі-ПДР) ПДР червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Інспектором ПП, 9 березня 2018 року у м. Кривому Розі на перехресті вул. Костенко та пр. Гагаріна був помічений транспортний засіб «Део Ланос» з державними номерами АЕ3899СН, який виїхав та проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору. Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються постановою про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Після того, як були помічені ознаки адміністративного правопорушення, а саме порушення ПДР вказаний транспортний засіб був зупинений з дотриманням ПДР. Після чого інспектор підійшов до транспортного засобу позивача гр. ОСОБА_1, представився згідно з п.3 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", після чого згідно з п.1.1 та п.2 ст.35 вказаного Закону повідомив про причину зупинки. Після того попросив пред'явити водійське посвідчення, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс. Переконавшись, що вимоги ст.278 КУпАП виконані, перейшов до розгляду адміністративної справи стосовно позивача. Також були зачитані позивачу його права зазначені у ч.1 ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України та було запитано: «Чому скоїли вище вказані адміністративні правопорушення, а саме проїхали перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору?» На що отримана відповідь: «Я не пам'ятаю такого », але дане правопорушення інспектор бачив на власні очі. Від позивача жодних клопотань не надходило. За результатами розгляду адміністративної справи та з метою припинення вказаного правопорушення, було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ВР № 264207 від 09.03.2018 року, відповідно до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 та КУпАП. Позивачу було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі ст. 287 - 289 КУпАП,. Отже, вимоги закону, як суб'єктом владних повноважень, були дотримані, але позивач не забажав скористатися усіма правами передбаченими ст. 268 КУпАП. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. При винесенні оскаржуваної постанови, керувався Правилами дорожнього руху, КУпАП, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне, а тому діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права. Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, Правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, (частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділі Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Вважає твердження позивача щодо неправомірності винесення постанови про вчинене адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення не обґрунтованим. Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль). Згідно пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до статті 31 цього Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Частиною 1 статті 35 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення. Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. За загальним правилом ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Відповідно до частин 2-4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Відповідно до частини 4 статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метоюм встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (пункт 1 розділ І Інструкції №1395). Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. (п.1 р.III Інструкції № 1395). Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.2 р.III Інструкції №1395), що відповідає положенням ст.276 КУпАП, за правилами частини 1 якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.(що відповідає ч.6 ст. 276 КУпАП в якій вказано, що Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме на місці вчинення правопорушення). Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення у пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначив, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. Конституційний Суд України у пункті 2.3 мотивувальної частини вказаного рішення зазначив, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у мене, як посадової особи Національної поліції, повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Вказує, що аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, та рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху, зокрема передбачених статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на місці вчинення такого правопорушення. Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказі, висновків експертів. Згідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Вказує, що доказів того, що факт правопорушення не мав місце з боку позивача, останній суду не надав, факт скоєння правопорушення підтверджується складеною у відповідності до вимог КУпАП постановою про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду справи безпосередньо досліджені наступні письмові докази: постанова (а.с.6), скарга (а.с.7-8), відповідь на скаргу (а.с.9).
Відповідно до ст. 73 КАС України, суд вважає належним доказом постанову (а.с.6), так як вона стосується факту накладення на позивача адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 73 КАС України, суд вважає належними доказами скаргу та відповідь (а.с.7-8, 9), так як вони стосуються факту оскарження постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 74 КАС України, суд вважає допустимими доказами постанову (а.с.6), скаргу та відповідь (а.с.7-8, 9), які одержані з дотриманням вимог КАС України.
Згідно ст. 75 КАС України, постанову (а.с.6), скаргу та відповідь (а.с.7-8, 9), суд вважає достовірними доказами.
Пояснення позивача про те, що інспектор не надав йому для огляду відеозапис відповідачем не спростовані, ці пояснення узгоджуються з тією обставиною, що в постанові відсутнє посилання на додання до постанови такого запису. Тому суд вважає ці пояснення достовірними.
Пояснення позивача про те, що він вчинив маневр повороту наліво на зелений сигнал світлофору, відповідачем не спростовані, тому суд вважає ці пояснення достовірними.
На підставі ст. 76 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає їх достатніми для встановлення наступних обставин. При цьому суд керується вимогами ст.77 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач близько 18 год. 9 березня 2018 року, керуючи автомобілем «ДЕУ», реєстраційния номер НОМЕР_1 (далі за текстом «автомобіль «ДЕУ») наперехресті вул. Костенко та пр. Гагаріна у м. Кривому Розі виїхав на перехрестя вулиць при зеленому сигналі світлофору, після чого був зупинений поліцейським на пр. Миру на відстані близько двох кілометрів від вказаного перехрестя. Вказані обставини встановлені судом на підставі на підставі пояснень позивача які не спростовані відповідачем або наявними в справі доказами.
9 березня 2018 року поліцейським УПП відносно позивача була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП за те, що позивач близько 18 год. 20 хв. 9 березня 2018 року, керуючи автомобілем «Мерседес», наперехресті вул. Костенко та пр. Гагаріна у м. Кривому Розі здійснив рух на забороняючий сигнал світлофору, а саме червоний, чим порушив п.п. 8,7,3 (е) ГІДР України. Вказана обставина встановлена постановою (а.с.6).
Під час розгляду справи поліцейський не представив позивачу відеозапис. Вказані обставини встановлені судом на підставі пояснень позивача.
При вирішенні справи, суд застосовує норми права, які передбачені Конституцією України, КУпАП, «Правилами дорожнього руху», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі за текстом «Правила»).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити викладення обставин, установлених при розгляді справи. У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинні з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність водіїв транспортних засобів за проїзд на заборонений сигнал світлофору. Згідно п 8.7 а) Правил зелений сигнал світлофора мають дозволяє рух. У судовому засіданні встановлено, що позивач проїхав перехрестя на зелений сигнал світлофора, який дозволяє, а не забороняє рух. Тому, в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
На переконання суду, поліцейський при розгляді справи про адміністративне правопорушення, діяв всупереч вимогам ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, вирішив справу в порушення вимог закону.
Відповідно до ст.245 ч.2 п.2 КАС України, у разі задоволення позову, суд може скасувати індивідуальний акт.
Дійшовши до переконання, що при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, поліцейський діяв з порушенням вказаних вимог КУпАП, суд вважає, що поліцейський притягнув позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано. Отже винесена інспектором постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.245 ч.2 п.10 КАС України, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
На думку такий спосіб захисту прав позивача, як скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідає вимогам ст. 247 КУпАП, і забезпечує ефективний захист його прав.
Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 121, 245, 247, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 9, 73-77, 241-246 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення к вигляді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп. на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП, яка винесена 9 березня 2018 року інспектором Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_2 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відносно ОСОБА_1 - скасувати.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів, з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу.
Головуючий суддя: В.М.Прасолов