Справа № 214/816/18
3/214/513/18
Іменем України
31 травня 2018 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, (ІНПП НОМЕР_1),
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.162 КУпАП,-
02.12.2017 близько 14-00 годин ОСОБА_2, знаходячись на ринку «Ювілейний» по вул. Покровська, 26а в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, здійснював незаконний обмін валютних цінностей, а саме продав 100 доларів США за 2680 грн. ОСОБА_3, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.162 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав документів в підтвердження поважності причин своєї неявки.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 не затримувалася Національною поліцією в порядку ст.260-263 КУпАП, з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи.
За таких обставин, слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_2, який ухилившись від суду, не бажав особисто приймати участь у розгляді справи, враховуючи бездіяльність Національної поліції, яка не забезпечила його явку до суду, з метою розгляду справи у розумні строки, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності правопорушника в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів, що не суперечитиме ст.268 КУпАП.
Правилами ст.245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувативсі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03), беручи до уваги передбачене ч.1 ст.187 КУпАП адміністративне стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до ст.162 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення виражається в незаконному скуповуванні, продажі, обміні, використанні валютних цінностей, як засобу платежу або як застави.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків вчинення ОСОБА_2 вказаного адміністративного правопорушення. При цьому, в протоколі у графі «свідки» вказано не передбачену Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції №1376 від 06.11.2015 фразу - «див. матеріал». Разом з цим, до матеріалів справи не додано будь-яких письмових пояснень свідків.
Працівником поліції, що складав протокол, надано лише протокол особистого огляду, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та копію паспорту ОСОБА_2, але належних доказів про те, що подія мала місце - немає.
При цьому, працівниками поліції відібрано від ОСОБА_2 письмові пояснення, але з них не можна зробити висновок, чи визнає він свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставиться йому у провину, чи ні, а ОСОБА_3, взагалі, відмовився від надання пояснень, на підставі ст.63 Конституції України.
Приймаючи до уваги те, що ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява №926/08), що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням того, що ОСОБА_2 до суду не з'явився, безпосередньо суду своїх пояснень не надав, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_2 здійснював незаконний обмін валютних цінностей.
За таких обставин в діях ОСОБА_2 не вбачається ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.162 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, відповідно до якого провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст.162, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.161 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи подання прокурора.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником та потерпілим або на неї може бути внесено подання прокурором упродовж десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або подання прокурора.
Суддя Хомініч С.В.