Справа № 186/688/18
Провадження №2-а/0186/8/18
31 травня 2018 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Демиденко С.М.,
секретар - Фадєєва Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотарвенську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_2, третя особа - Павлоградське ВП ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до інспектора СРПП №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_2, третя особа - Павлоградське ВП ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1, 04 травня 2018 року приблизно о 06 годині 05 хвилин дійсно керував транспортним засобом ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_1, у м.Павлоград і закінчував маневр на регульованому перехресті вулиць Дніпровська та вул.Яворницького на зелений сигнал світлофору, але виїхавши на перехрестя включився одразу червоний сигнал світлофору і він був змушений закінчити маневр. Після проїзду регульованого перехрестя його автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції, які почали стверджувати, що він порушив правила дорожнього руху, а саме проїхав перехрестя на заборонений рух червоний сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 (е) ПДР України за що ч. 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність, у зв'язку із чим було складено постанову та накладено адміністративний штраф в розмірі 425 гривень.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 273467 від 04 травня 2018 року підлягає скасуванню з наступних підстав.
Інспектор поліції не роз'яснив йому права і обов'язки визначені ст. 63 Конституції України, 307, 308, 268, 287-289 КУпАП. Крім того, відмовив у розгляді клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю скористуватися юридичною допомогою, інспектором не надано можливості користуватись допомогою адвоката та не повідомлено про причини (підстави) неможливості залучення адвоката. Тобто, в супереч вимогам ст. 268 КУпАП, відповідач протиправно позбавив такого права. А відповідно ст. 59 Конституції України "Кожен має право на правову допомогу" та відповідно до ст. 268 КУпАП: «Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права».
Винесена відповідачем постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 273467 від 04 травня 2018 року не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення.
До того ж, вважає, що працівник патрульної поліції не мав права притягти до адміністративної відповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи. Звинувачення не може ґрунтуватися лише на припущеннях працівника патрульної поліції. Якщо ж поліцейський встановив докази, які вказують на вчинення правопорушення і посилається на них, водій має право ознайомитися з цими доказами, навіть якщо це відеозапис нагрудної камери інспектора. У разі відмови поліцейського надати водію для ознайомлення такий відеозапис, можна вважати, що такого доказу не існує.
Відповідачем фактично не зафіксовано порушення правил регулювання дорожнього руху, яке б доводило вину, також при розгляді справи не були досліджені інші докази по справі. Будь-яких доказів вини не надано. У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Позивач є пильним, уважним та обережним водієм, чітко дотримуючись правил дорожнього руху, тому 04 травня 2018 року на своєму автомобілі переїхав регульоване перехрестя на зелений сигнал світлофору, адже виїхав на перехрестя включився жовтий і одразу червоний, однак він був змушений закінчити маневр, який почав здійснювати на зелений сигнал світлофору, як то передбачено п.16.8 ПДР України.
Крім того, відповідно до п.8.11 ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки в гору не можуть зупинити транспортний засіб у місці передбаченому п.8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, врахував дорожні умови, наявність перешкод на даній ділянці дороги, інтенсивність та рівень організації дорожнього руху, не вдаючись до екстреного гальмування, крім того, врахувавши всі фактори вважає, що не порушувала Правил дорожнього руху, перешкод у здійснені права керування іншим особам не доставляв.
Разом з тим, поліцейський не взяв до уваги пояснення, в яких він зазначив, що не згоден з вказаними в постанові поліцейського патрульної поліції фактами. Винним себе не визнає, при цьому Правил дорожнього руху не порушував та йому не було повідомлено про будь-яке вчинене порушення зазначених Правил, вважає, що його вина у скоєні правопорушення не була доказана поліцейським.
Таким чином, твердження поліцейського про порушення вимог ПДР України, є лише його суб'єктивною думкою та припущенням, яке не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
При розгляді справи поліцейський не роз'яснив права та обов'язки, не повідомив про можливість відкладення справи для того щоб скористатися правовою допомогою, порушивши права на звернення за правовою допомогою, також, не виявив обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого при винесенні постанови поліцейським не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.
Виходячи із обставин справи, жодних інших доказів по справі, крім постанови, наприклад пояснення свідків, показань технічних приладів чи технічних засобів, чи інших доказів по справі, на момент розгляду адміністративної справи, не було.
Поліцейський розглянув справу та притягнув до відповідальності за відсутністю доказів вчинення ним правопорушення, за відсутності доказів вини, упереджено, оскільки не взяв до уваги пояснення, не дослідив обставини справи в сукупності, а керувався лише домислами, припущеннями та неіснуючими даними.
Враховуючи викладене, є всі підстави вважати постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, необґрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, якого він не скоїв, з порушенням законних прав, що призвело до незаконного притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №273467 від 04 травня 2018 року, справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі закрити.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, в заяві зазначив, що він рухався з дружиною до м.Дніпро в лікарню, коли він перетинав перехрестя в Павлограді, коли він їхав горіло зелене світло, коли під'їхав до перехрестя почав мигати зелений сигнал світлофору, так як він не встигнув би зупинитись, закінчив маневр. Поліцейські рухались не за ним, а були на другорядній дорозі, в них горів червоний сигнал світлофору, у нього блимав зелений, а на момент коли, як він переїхав перехрестя у них вже горів зелений сигнал світлофору. Він бачив працівників поліції та не порушував би правил дорожнього руху, проїхав перехрестя з дотриманням правил дорожнього руху. Вважає що світлофори не відрегульовані належним чином. Як би працівники поліції рухались за ним, вони б побачили, що він не винний, а так вони були на другорядній дорозі. Винний світлофор, а не він.
Відповідач інспектор СРПП №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про неможливість прибути до судового засідання, у зв'язку з зайнятістю на роботі, для всебічного розгляду справи надав суду відеозапис правопорушення та роз'яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №273467 від 04 травня 2018 року встановлено, що 04 травня 2018 року о 06 годині 07 хвилин в місті Павлограді по вулиці Дніпровська водій, ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ - 210934-20, д.н.з. НОМЕР_1, проїхав перехрестя вул.Дніпровська та вул.Яворницького на заборонений червоний сигнал світлофора чим порушив п.8.7.3.е ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, та до ОСОБА_1 за вчинення цього правопорушення застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень.
Відповідно до відеозапису /наданого інспектором СРПП №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_2/ встановлено, що поліцейський автомобіль знаходився на другорядній дорозі перед світлофором на перехресті вулиць в місті Павлограді, після того як загорівся зелений сигнал світлофору для виїзду на головну дорогу, автомобіль ВАЗ - 210934-20, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням позивача, перетнув перехрестя на заборонений /червоний/ сигнал світлофора.
Також з відеозапису вбачається, що розгляд справи та складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №273467 від 04 травня 2018 року, відбувалося за участю водія ОСОБА_1 на місці вчинення правопорушення. Позивачу надали можливість ознайомитись з матеріалами справи, поспілкуватись телефоном з юристом та роз'яснили йому права зазначені в ст.268 КУпАП.
Отже вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Відповідно до п. 8.7.3 е ПДР України червоний сигнал світлофора, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за проїзд на заборонний сигнал світлофора.
З відеозапису з місця події, вбачається, що позивач здійснив рух на заборонний червоний сигнал світлофора.
Суд вважає не обґрунтованим посилання позивача на п. 8.11 Правил дорожнього руху України, яким дозволяється водіям в разі неможливості зупинити транспортний засіб, не вдаючись до екстреного гальмування, рухатись далі при ввімкненому жовтому сигналі світлофору за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, оскільки позивач бачив забороняючий сигнал світлофора завчасно, ніяких перешкод для здійснення гальмування не було, а тому мав здійснити зупинку транспортного засобу згідно п. 8.10 Правил дорожнього руху, без застосування екстреного гальмування. Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну. Тому обов'язком водія є обирати безпечну швидкість враховуючи дорожню обстановку.
За таких обставин, суд вважає, порушення п. 8.7.3 (е) ПДР України та вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 04 травня 2018 року мало місце, постанова серії НК №273467 від 04 травня 2018 року, винесена відповідачем на законних підставах, а відтак підстав для скасування оскаржуваної постанови не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.9, 14, 77, 122, 123, 243, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора СРПП №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_2, третя особа - Павлоградське ВП ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити в повному обсязі.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Демиденко