Справа № 308/5726/18
01 червня 2018 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
за участі секретаря судових засідань Бота О.І.,
перекладача Хассанзадех Мансурхан,
представника позивача Балога О.Ю.,
відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до громадянина Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення іноземця за межі України,-
Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до громадянина Іраку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення іноземця за межі України.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідач в складі групи осіб 20 травня 2018 року незаконно, поза пунктами пропуску, перетнув державний кордон з України в Словацьку Республіку в районі прикордонного знаку №329 на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Поладь Комарівці», однак після незаконного перетину кордону був затриманий представниками прикордонної поліції Словацької Республіки та 21 травня 2018 року, в пункті пропуску «Павлово» Чопського прикордонного загону, на підставі статті 3 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був переданий на територію України у встановленому угодою порядку під час проведення прикордонно-представницької зустрічі. Документів, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України не має.
В подальшому, відповідно до ст. 263 КУпАП, його було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення.
Своїми діями відповідач вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
На підставі ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відносно відповідача було прийнято рішення про примусове повернення за межі території України, однак таке рішення останній виконати не в змозі, оскільки у нього відсутні документи, що надають право на перетин державного кордону.
З огляду на те, що відповідач порушив законодавство України з прикордонних питань, використовував державу Україну виключно як країну транзиту, документів, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України не має, українською мовою не володіє, родичів на території України не має, коштів на повернення та внесення застави не має, відтак самостійно покинути територію України не може, є обґрунтовані підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, а тому позивач просить задовольнити позовні вимоги та примусово видворити громадянина Іраку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що хоче бути вільним у пересуванні. Зазначив, що приїхав в Україну легально, документи у нього є.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач в складі групи осіб 20 травня 2018 року незаконно, поза пунктами пропуску, перетнув державний кордон з України в Словацьку Республіку в районі прикордонного знаку №329 на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Поладь Комарівці», однак після незаконного перетину кордону був затриманий представниками прикордонної поліції Словацької Республіки та 21 травня 2018 року, в пункті пропуску «Павлово» Чопського прикордонного загону, на підставі статті 3 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був переданий на територію України у встановленому угодою порядку під час проведення прикордонно-представницької зустрічі.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наданими у судовому засіданні та наявними у справі письмовими доказами: копією протоколу про адміністративне затримання від 21.05.2018 р.; копією протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 21.05.2018 р.; копією Акту приймання-передавання особи від 21.05.2018 р., копією Протоколу прикордонно-представницької зустрічі від 21.05.2018 р.
24.05.2018 року відносно громадянина Іраку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесено рішення про примусове повернення з України.
Судом також встановлено, що у відповідача - громадянина Іраку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний оригінал паспорта № НОМЕР_2 від 12.11.2015 року з візою України за №Y06177211 від 11.04.2018 року; дійсна до 09.07.2018 року, зі строком перебування 30 днів. Згідно з штампом митного органу відповідач прибув в Україну 10.05.2018 року.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно з ч. 7 ст. 5 КАС України, іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наявність законних підстав для перебування відповідача в Україні, суд дійшов до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 241, 244, 246, 257, 288 КАС України, ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,-
У задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до громадянина Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення іноземця за межі України - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду І.О.Шепетко