Справа № 303/3296/18
2о/303/117/18
ряд стат. звітн. - 9
01 червня 2018 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі : головуючого судді Довжанин В.М.
при секретарі Фозекош І.І.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа Мукачівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про встановлення факту смерті,-
Заявник звернувся до суду з зазначеною заявою про встановлення факту смерті, зацікавлена особа Мукачівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській.
Заявлені вимоги мотивує тим, що заявник ОСОБА_1 являється онукою ОСОБА_2, яка померла 06.01.2018 року в місті Макіївка внаслідок хвороби - хронічна серцево - судинна недостатність.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій не можливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Заявник в судовому засіданні заяву підтримала повністю просила її задоволити з підстав, вказаних у заяві.
Представник зацікавленої сторони в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без їх участі, вирішення заявлених вимог залишають на розсуду суду.
На підставі ч. 2 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи.
В судовому засіданні встановлено, що 01.06.2018 року заявник звернувся до суду з зазначеною заявою про встановлення факту смерті, зацікавлена особа Мукачівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській.
Мукачівським міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 30.05.2018 року відмовлено заявнику у проведенні державної реєстрації смерті оскільки лікарське свідоцтво про смерть №7 від 06.01.2018 року, яке видане медико - санітарної допомоги №2 м. Макіївки Донецької Народної Республіки не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті».
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Відповідно до пп. а, б п. 1 глави 5 розділу ІІІ, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; фельдшерська довідка про смерть, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.
Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яким зобов'язано Кабінет Міністрів України ужити заходів, зокрема, щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв.
Згідно з Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 № 254-VIII, визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
За змістом ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника, зокрема, у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до положень ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанова), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення факту, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223 ч.4, 259, 263, 254, 265, 268, 293, 315-319 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа Мукачівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про встановлення факту смерті - задоволити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, місце смерті Донецька область, місто Макіївка, яка настала 06.01.2018 року.
Допустити негайне виконання рішення суду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 01 червня 2018 року.
Головуючий В.М. Довжанин