Справа № 302/633/18
1-кс/302/307/18
31.05.2018 смт.Міжгір'я
Слідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1
з участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув внесене в кримінальному провадженні № 12018070110000284 заступником начальника СВ Міжгірського ВП Хустського ВП ГУ НП ОСОБА_6 і погоджене прокурором Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, раніше судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим Міжгірським районним судом Закарпатської області від 24.05.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України якому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на основі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, на шлях виправлення не став, не зробив для себе належних висновків, а натомість продовжив свою злочинну діяльність і вчинив новий корисливий злочин під час іспитового строку, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
22 лютого 2018 року близько 12.00 години, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 та з не встановленою на даний час слідством особою з метою викрадення чужого майна, діючи умисно, групою осіб за попередньою домовленістю, повторно проник через незакладені віконні отвори недобудованого корпусу Міжгірської СЗОШ №2 ім. А.Волошина, що знаходиться по вул. Гагаріна, 30, в смт. Міжгір?ї, Міжгірського району, Закарпатської області, звідки таємно з другого поверху недобудованого корпусу почали демонтувати електропроводку з стін та стелі корпусу у виді кабелю ВВГ 3х2.5 вартістю 12.00 гривень за метр та згідно слідчого експерименту від 24.05.2018 довжиною 182 метри, який був укладений та належав Міжгірському будівельно-деревообробному підприємстві, після чого неподалік місця скоєння злочину на вогнищі обпалили кабель від ізоляційного покриття, а метал у виді міді здали у пункт приймання металобрухту наступного дня у м. Хуст, Закарпатської області вагою 12 кг., на суму 1320 гривень, чим саме спричинили Міжгірському будівельно-деревообробному підприємстві матеріальну шкоду на загальну суму 2184 гривень.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 185 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, раніше судимий Міжгірським районним судом Закарпатської області від 24.05.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України якому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на основі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_8 , про виявлення крадіжки електрокабелю з недобудованого корпусу Міжгірської ЗОШ №2; протоколом огляду місця події від 15.05.2018 про відсутність електрокабелів в недобудованому корпусі Міжгірської ЗОШ №2; показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімках; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 ; речовими доказами у кримінальному провадженні у виді одного метра електрокабелю ВВГ 3х2.5 без ізоляції.
Злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, у відповідності до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, за який передбачено покарання виді позбавлення волі від трьох до шести років.
Беручи до уваги наявність ризиків, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 , постійного місця роботи не має, скоїв однорідний злочин повторно, будучи на іспитовому строці по вироку Міжгірського районного суду від 24.05.2017 і може вчиняти інші кримінальні правопорушення..
Також, вироком Міжгірського районного суду від 25.07.2017 ОСОБА_4 , визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі на три роки. Згідно з ч.1 ст.71 КК України частково приєднано до покарання, визначене цим вироком, невідбуте покарання за вироком Міжгірського районного суду від 24.05.2017 у виді позбавлення волі строком на 6 місяців і остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців. ОСОБА_4 вирок Міжгірським районного суду від 25.07.2017 оскаржено до апеляційного суду в Закарпатській області. Апеляційна скарга перебуває на розгляді апеляційного суду в Закарпатській області.
ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за тяжкі однорідні злочини, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, не працює. А тому, є підстави вважати, що підозрюваний може переховатися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків. Окрім того ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню істини іншим чином через своїх знайомих, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, застосувавши більш м'який запобіжний захід, неможливо запобігти ризикам, вкладеним у клопотанні, а саме; можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_4 , вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років, є підстави вважати, що інші запобіжні заходи, не пов'язані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки підозрюваного та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків, тому орган досудового слідства просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При розгляді клопотання підозрюваний ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину вину визнав, просить не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосувати інший не пов'язаний з позбавленням волі.
Прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, просить таке задоволити.
Захисник ОСОБА_5 подане клопотання заперечив, та просить застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання.
Оцінивши подані матеріали, пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, захисника, суд вважає, що прокурор недовів належних обставин що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Слідчий суддя вважає, що по відношенню до ОСОБА_4 слід обрати більш м'який запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту, виходячи з наступного.
Застосовуючи такий запобіжний захід як домашній арешт, суд враховує те, що ОСОБА_4 характеризується по місцю проживання позитивно, не працюючий, має постійне місце проживання, за попереднім вироком Міжгірського райсуду ОСОБА_4 засуджено до позбавлення волі, але такий не набрав законної сили, також може переховуватись від органів досудового розслідування та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років, кримінальне правопорушення вчинив у денний період часу, а тому слідчий суддя вважає, що справедливим, достатнім і співмірним запобіжним заходом слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної полації повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Враховуючи вказані обставини слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 181, 193, 196 КПК України, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, раніше судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без використання електронних засобів контролю, який полягає із забороною покидати житлове приміщення цілодобово.
Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 ..
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити з 31.05.2018 р. по 31.07.2018 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Закарпатської області в порядку і строки передбачені ст. 395 КПК України.
Слідчий суддя:ОСОБА_1