Ухвала
30 травня 2018 року
м. Київ
Провадження № 51-236ск18
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 вересня 2017 року у кримінальному провадженні № 120161000100016734 щодо нього,
встановила:
Ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 09 січня 2018 року касаційну скаргу засудженого залишено без руху, а надалі ухвалою Верховного Суду (далі - ВС) від 28 березня 2018 року повернуто йому на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України,у зв'язку із тим, що останній не звернувся із повторною касаційною скаргою до касаційного суду, а відповідно і не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки у встановлений строк.
До суду касаційної інстанції ОСОБА_4 подав повторну касаційну скаргу з клопотанням про поновлення йому строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Перевіривши касаційну скаргу з клопотанням та долучену до неї копію судового рішення, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити, а касаційну скаргу повернути засудженому виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ОСОБА_4 вказує на те, що він 07.02.2018 року звертався до суду касаційної інстанції з матеріалами на усунення недоліків зазначених в ухвалі ВС, однак ухвалою ВС від 28 березня 2018 року йому повернуто касаційну скаргу, оскільки він не звернувся із повторною касаційною скаргою до касаційного суду, а відповідно і не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки у встановлений строк, у зв'язку з чим вважає, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин.
Колегія суддів вважає, що прохання засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає задоволенню, а причини його пропуску не є поважними, оскільки, як вбачається з наявних матеріалів у касаційному суді, ОСОБА_4 звертався з касаційною скаргою до суду 03.12.2017 року, яка ухвалою ВС від 09.01.2018 року була залишена без руху та надано строк на усунення недоліків, але недоліки засуджений не усунув, оскільки не звернувся із повторною касаційною скаргою до суду, а тому 28.03.2018 року ухвалою ВС було повернуто касаційну скаргу.
Крім того, згідно з інформацією наданою ДУ «Олексіївська ВК (№ 25)» засуджений ОСОБА_4 жодної кореспонденції в лютому 2018 року на адресу ВС не надсилав.
Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оцінним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5 - 440 кс (15) 16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Крім того, суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вважає, що засудженим було порушено строк на касаційне оскарження з поважних причин, а тому клопотання до задоволення не підлягає.
Інших причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, які б касаційний суд міг визнати поважними, у поданому клопотанні не наведено.
За таких обставин відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України суд вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_4 слід повернути, у зв'язку з її поданням після закінчення строку касаційного оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2017 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06 вересня 2017 року щодо нього і повернути йому касаційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
