Ухвала
Іменем України
29 травня 2018 року
м. Київ
справа № 161/13297/16-ц
провадження № 61-8615 ск 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 28 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Казкова оселя» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав та застосування наслідків недійсності правочину,
Встановив:
У жовтні 2016 року ОСОБА_4, через представника ОСОБА_5, звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із указаним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Казкова оселя» (далі - ТОВ «Казкова оселя»). В обґрунтування позову посилався на те, що 05 лютого 2015 року між ним та ТОВ «Казкова оселя» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав. Об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за вказаним договором, є квартира в об'єкті капітального будівництва по вул. Ветеранів, 21 в м. Луцьк Волинської області. Вартість майнових прав на вказаний об'єкт нерухомості за договором становить 30 946,40 дол. США, які ОСОБА_4 сплатив. Однак оскільки він є іноземцем, українською мовою не володіє та при підписанні договору не розумів його змісту та вважав, що укладає договір купівлі-продажу квартири, а не договір купівлі-продажу майнових прав на неї, просив визнати вказаний договір недійсним та зобов'язати ТОВ «Казкова оселя» повернути йому 799 654 грн 98 коп.
Рішенням міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 28 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
19 жовтня 2017 року ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, надіслала засобами поштового зв'язку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 28 вересня 2017 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить суд касаційної інстанції оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача КарпенкоС. О.
Ухвалою судді ВССУ від 27 жовтня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, але не пізніше 30 листопада 2017 року, зокрема, для надання належним чином завірених документів на підтвердження повноважень ОСОБА_5 на представництво інтересів ОСОБА_4
У листопаді 2017 року ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, надіслала засобами поштового зв'язку до ВССУ матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме - належним чином завірену копію довіреності на представництво інтересів ОСОБА_4
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який розпочав роботу 15 грудня 2017 року.
10 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_4 разом з доданими до неї матеріалами передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача ПророкаВ. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. від 23 лютого 2018 року (далі - ухвала судді ВС) продовжено ОСОБА_4 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою судді ВССУ від 27 жовтня 2017 року, до 12 березня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, зокрема, для надання доказів щодо наявності у ОСОБА_5 статусу адвоката.
У березні 2018 року ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, надіслала засобами поштового зв'язку до ВС копії документів на підтвердження статусу адвоката.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Судами встановлено, що 05 лютого 2015 року між ТОВ «Казкова оселя» та ОСОБА_4, який є громадянином Іспанії, укладено договір купівлі-продажу майнових прав. Вказаний договір складено українською мовою.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами другою, третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Частинами першою-третьою, п'ятою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямовуй на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом статті 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
На момент підписання договору ОСОБА_4 був дієздатною особою, мав можливість ознайомитися з усіма умовами договору та у разі необхідності отримати відповідну консультацію у спеціаліста.
З урахуванням вказаного, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_4 не надано належних доказів про те, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу майнових прав виникла помилка стосовно правової природи правочину та існували обставини, які зумовлюють визнання вказаного договору недійсним.
Із змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України,
Ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 28 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Казкова оселя» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав та застосування наслідків недійсності правочину.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_4.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає
Судді: В. В. Пророк
В.С. Висоцька
І.М. Фаловська