Ухвала
Іменем України
03 травня 2018 року
м. Київ
справа № 612/338/15-ц
провадження № 61-20309ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С.,
Пророка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 березня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 18 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 26 серпня 2015 року скасовано і ухвалено нове. Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Визнано житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Визнано право власності ОСОБА_5 на 1/2 частину вказаного будинку та вирішено питання про розподіл судових витрат.
У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою, в якій просив роз'яснити про його права у спільній частковій власності подружжя - зазначеного вище житлового будинку.
Заява мотивована тим, що 15 лютого 2018 року ОСОБА_4 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області із заявою про державну реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок, надав договір купівлі-продажу житлового будинку від 27 липня 2011 року, на підставі якого він придбав вище зазначений житловий будинок, про що є відомості в реєстрі прав власності на нерухоме майно від 02 серпня 2011 року, де зазначено право власності на одну цілу частину майна, а також рішення апеляційного суду Харківської області від 18 листопада 2015 року, в якому було визнано право власності на 1/2 частку цього будинку за ОСОБА_5, однак державний реєстратор 19 лютого 2018 року прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень і встановив, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 березня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення рішення суду відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення апеляційного суду є зрозумілим. Вирішення питання щодо правомірності дій державного реєстратора вирішуються у інший спосіб, а не шляхом роз'яснення судового рішення, яке не містить не зрозумілих слів, речень, висновків.
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 рокудо Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Судами встановлено, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 18 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 26 серпня 2015 року скасовано і ухвалено нове. Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Визнано житловий будинок з надвірними будівлями за адресою на АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Визнано право власності ОСОБА_5 на 1/2 частину вказаного будинку та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення, а приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Встановлено, що ОСОБА_6 просить роз'яснити рішення в частині питань, які не були предметом судового розгляду, оскільки такі вимоги позивачем ОСОБА_5 не заявлялись.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення судового рішення, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що ухвалене у справі рішення апеляційного суду викладене державною мовою, незрозумілих слів не містить. Вирішення питання щодо правомірності дій державного реєстратора вирішуються у інший спосіб, а не шляхом роз'яснення судового рішення, в якому вказане питання не вирішувалось.
Із змісту касаційної скарги, оскаржуваної ухвали та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 березня 2018 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
В. С. Висоцька
В. В. Пророк