14 травня 2018 року
м. Київ
справа № 695/3222/16-ц
провадження № 61 - 16244ск 18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А.О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 25 січня 2018 року у справі за позовом кредитної спілки «Ощад Каса» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до кредитної спілки «Ощад Каса» про визнання недійсним договору споживчого кредитування,
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 серпня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 25 січня 2018 року, позов кредитної спілки «Ощад Каса» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь кредитної спілки «Ощад каса» суму заборгованості: за кредитним договором №ОК-4/0025/16/8/1 від 12 березня 2016 року у розмірі 20000 грн; суму несплачених процентів за умовами кредитного договору №ОК-4/0025/16/8/1 від 12 березня 2016 року у розмірі 21067,36 грн; суму нарахованої пені за прострочення виконання кредитного договору №ОК-4/0025/16/8/1 від 12 березня 2016 року у розмірі 20480,17 грн; суму понесених витрат на правову допомогу у розмірі 1800 грн, що разом складає суму у розмірі 63347, 53 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до кредитної спілки «Ощад Каса» відмовлено.
1 березня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 25 січня 2018 року.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно зі частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду касаційним судом з таких підстав.
Всупереч вимог статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Згідно пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до закінчення розгляду справи в суді касаційної інстанції, оскільки є малозабезпеченою особою, інвалідом ІІІ групи, має серйозні хронічні захворювання, які вимагають значних коштів для лікування. Також вказав, що його дружина є інвалідом ІІІ групи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
Вказаними нормами закону встановлено пільги щодо сплати судового збору для інвалідів І та ІІ груп, на інвалідів ІІІ групи вказані пільги не поширюються.
Крім того, вказав, що має значну заборгованість по кредитам, які отримував з метою лікування дружини ОСОБА_3 під час її перебування у реанімаційному відділенні після інфаркту, у якої триває реабілітаційний період після його перенесення.
На підтвердження вказаного надав копію довідки Черкаського обласного кардіологічного центру м. Черкаси від 12 серпня 2015 року №91, від 28 квітня 2015 року №52, від 28 липня 2016 року №71, виписки з амбулаторної картки хворого від 21 листопада 2017 року, довідки Золотоніської Центральної районної лікарні від 15 грудня 2016 року.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Також, ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, просив відстрочити сплату судового посилаючись на те, що сума судового збору перевищує 5 % від сукупного доходу сім'ї ОСОБА_2 за 2017 рік.
На підтвердження зазначеного надав копії довідок Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 15 грудня 2016 року №9263/02, відповідно до якої ОСОБА_2 отримував пенсію в разі втрати годувальника, померлого внаслідок загального захворювання на 1-го утриманця за період з липня 2016 року по грудень 2016 року в розмірі 7497 грн.
Згідно довідки Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 15 грудня 2016 року №9264/02, ОСОБА_3 отримувала пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання як інвалід ІІІ групи за період з липня 2016 року по грудень 2016 року в розмірі 6897 грн.
Відповідно до довідки Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 24 листопада 2017 року №10284/02, ОСОБА_2 отримував пенсію в разі втрати годувальника, померлого внаслідок загального захворювання на 1-го утриманця за період з червня 2017 року по листопад 2017 року в розмірі 8552 грн.
Наведені ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, доводи та надані докази не дають достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору у справі до закінчення касаційного розгляду, оскільки не додано документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Враховуючи наведене, ОСОБА_2 необхідно надати документи, що підтверджують річний дохід позивача за попередній календарний рік та, що сума судового збору перевищує 5 відсотків вказаного розміру або сплатити судовий збір.
При пред'явленні первісного позову було заявлено одну майнову вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII розмір мінімальної заробітної плати у визначено в розмірі 1378 грн.
Відповідно до підпункту другого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час звернення до суду із позовом) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, тобто 2756 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ: 22030102.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 136, 392, 393 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 25 січня 2018 року залишити без руху.
Надати для усунення недоліків касаційної скарги строк до 20 червня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Лесько