0827/3-3546/11
30 листопада 2011 р. м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанова І.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене п.п.6,7 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 б. 43 б кв. 32,
25.10.2011 р. начальником підрозділу охорони державної таємниці ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_2 та старшим оперуповноваженим в ОСОБА_3 ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене п. 6,7 ч.1 ст. 212-2 КУпАП, в якому колишній голова Апеляційного суду АР Крим звинувачений в невиконанні покладених на нього обов'язків, передбачених ст. ст. 5, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю»(далі -Закон) та п. п. 119, 120, 702 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1561-12 від 2.10.2003 року (далі -Порядок № 1561-12), в чому особи, що склали протокол, вбачають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого п. п. 6, 7 ч.1 ст. 212-3 КУпАП, а саме невжиття заходів із забезпечення охорони державної таємниці, а також здійснення діяльності, пов'язаної з державною таємницею, без отримання спеціального дозволу.
З вказаного протоколу вбачається, що суть адміністративного правопорушення полягає в тому, що наприкінці липня 2011 року, перебуваючи на посаді голови апеляційного суду АР Крим, ОСОБА_1 організував переміщення режимно -секретного органу (каб. 311) з третього поверху адміністративної будівлі суду на перший у кабінет № 123, який не включений до переліку режимних приміщень і його обстеження на придатність для проведення в ньому конкретних секретних видів робіт не проводилося, внаслідок чого в суді порушені вимоги п.п.164, 169 Порядку № 1561-12, а також не вжив дієвих заходів забезпечення охорони державної таємниці, які повинні були полягати в направленні заявки на переоформлення спеціального дозволу з додатком акта перевірки стану режиму секретності, а також не контролював охорону державної таємниці, внаслідок чого Апеляційним судом АР Крим провадилась діяльність, пов'язана з державною таємницею, за новим місцем режимного приміщення, без наявності переоформленого спеціального дозволу.
ОСОБА_1 в суді не визнав себе винним у вчинення вказаного в протоколі діяння, не заперечуючи факту переміщення матеріальних носіїв секретної інформації з одного кабінету до іншого, пояснив, що сама подія мала місце 22 липня 2011 року, коли він перебував у відрядженні в м. Києві, переміщення це відбулося за ініціативи та на вимогу ОСОБА_5, яка на той час була начальником режимно -секретного відділу, яка і мала за своїми обов'язками, передбаченими ст. 21 Закону виконати всі дії, передбачені Законом, апеляційний суд АР Крим не провадив після переміщення матеріальних носіїв діяльність, пов'язану з державною таємницею, за якимось іншим місцем, ніж до їх переміщення.
За вказаним в протоколі фактом проти нього було порушено кримінальну справу, яку постановою слідчого по ОВС прокуратури АР Крим 12.10.2011 року на підставі п. 2 ст. 6 закрито за відсутністю складів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 328 КПК України, в зв'язку з чим вважає, що протокол про адміністративне правопорушення за тими ж фактам відносно нього складено протиправно, оскільки одна особа на може бути притягнута до адміністративної відповідальності при наявності не скасованої постанови про закриття кримінальної справи за тими ж фактами.
Крім того, вважає, що особи, що склали протокол про адміністративне правопорушення, були неправомочні його складати, бо в разі закриття кримінальної справи, за наявності ознак адміністративного правопорушення, правомочною на складання протоколу про адміністративне правопорушення особою є слідчий, що закрив кримінальну справу.
Слідчий, що закривав кримінальну справу, ознак адміністративного правопорушення в його діях не вбачав, протоколу до суду на направляв.
Крім того, пояснив, що він не відмовлявся від ознайомлення з протоколом, як зазначено в ньому, а заявив про своє бажання скористатися наданим йому правом на правову допомогу адвоката, про що в протоколі взагалі не зазначено.
Просить справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вважаю, що справа підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясуванню підлягають наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог ст. 7 КУпАП, згідно з якими ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а також застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, питання про компетентність особи щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення є важливим питанням для правильного у відповідності з законом вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення було складено начальником підрозділу охорони державної таємниці ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_2 та старшим оперуповноваженим в ОСОБА_3 ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_4 (далі співробітниками СБУ) та направлено до суду начальником ГУ СБУ в АР Крим.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що співробітники СБУ не були уповноваженими на складання даного протоколу посадовими особами.
Даний висновок випливає з аналізу наступних матеріалів справи та норм закону:
Відповідно до ст. 255 КУпАП та Інструкції про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави, затвердженої наказом Служби безпеки України
№ 549 від 17.08.2006 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.09.2006 р. за N 1047/12921 (далі Інструкція № 549) повноваженнями щодо оформлення матеріалів та складання протоколів про адміністративні правопорушення у сфері охорони інформації з обмеженим доступом дійсно наділені співробітники підрозділів охорони державної таємниці регіональних органів СБУ.
Але таке право, з огляду на вимоги ст. 7 КУпАП, у них виникає стосовно виявлених ними правопорушень, в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ч. 5 ст. 37 Закону, Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, виключно в межах офіційних перевірок охорони державної таємниці, із складанням відповідних актів перевірок відповідно до Порядку № 1561-12.
Відсутність в матеріалах справи будь-яких документів, які б свідчили про проведення співробітниками СБУ офіційної перевірки стану охорони державної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом в Апеляційному суді АР Крим свідчить про те, що підставами для складання протоколу були не виявлені безпосередньо особами, що його склали, порушення, а були інші підстави.
З тексту супровідного листа та протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що його було складено на підставах, передбачених КПК України, про що свідчить посилання в супровідному листі п. 2 ст. 6 КПК України, яким керувався начальник ГУ СБУ в АР Крим, надсилаючи протокол до суду, та ст. 6 КПК України, якою керувались співробітники СБУ, що склали протокол.
В самому протоколі викладення суті правопорушення починається з зазначення про закриття 12.10.2011 р. старшим слідчим з особливо важливих справ Прокуратури АР Крим кримінальної справи, порушеної стосовно ОСОБА_1 за фактом розголошення державної таємниці та порушення законодавства України в сфері охорони державної таємниці, що підтверджує те, що підставами для складання протоколу стали матеріали саме кримінальної справи.
Згідно з порядком закриття кримінальної справи, що передбачений ст.214 КПК України, якщо розслідуванням встановлено факти, які вимагають застосування заходів адміністративного стягнення щодо особи, яка притягалась як обвинувачений, або щодо інших осіб, слідчий, закриваючи кримінальну справу, надсилає матеріали справи до суду для застосування заходів адміністративного стягнення.
Як вбачається з копії постанови про закриття кримінальної справи від 12.10.2011 р., порушена проти ОСОБА_1 за тими ж фактами кримінальна справа була закрита за відсутністю складів злочинів на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, постанова слідчого не містить даних про встановлення розслідуванням кримінальної справи фактів, які вимагають застосування заходів адміністративного стягнення, слідчий, що закривав справу, не надсилав до суду матеріалів справи для застосування до ОСОБА_1 заходів адміністративного стягнення.
З копії супровідного листа від 12.10.2011 р. вбачається, що слідчим, що закрив кримінальну справу, на адресу ГУ СБУ в АР Крим надіслано копію постанови про закриття кримінальної справи лише для організації повернення вилучених під час слідства предметів і документів а не для вирішення питання співробітниками СБУ про наявність чи відсутність ознак адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої припинено кримінальне переслідування.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 61 Конституцій України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
При розгляді справи в суді встановлено, що співробітники СБУ, складаючи протокол та надсилаючи його до суду, діяли в не передбачений законом спосіб поза межами своєї компетенції, та в порушення ст. 61 Конституції України, оскільки, попри чинну постанову слідчого про закриття кримінальної справи, порушеної стосовно ОСОБА_1, та відсутності встановлених розслідуванням фактів, які вимагали б застосування заходів адміністративного стягнення щодо нього, склали протокол про адміністративне правопорушення за тими ж фактами.
Крім того, встановлені порушення співробітниками СБУ під час провадження по справі вимог ст. 256 КУпАП та порушення вимог п. 2.10 Інструкції № 549, оскільки до протоколу не долучені будь-які документальні матеріали, які об'єктивно підтверджують наявність порушення в сфері охорони державної таємниці, складені в відповідності до Порядку № 1561-12, а саме - акти перевірки, висновки за результатами службового розслідування, заяви, протоколи огляду, копії висновків державних експертів з питань таємниць з тих чи інших питань, копії наказів (розпоряджень) про надання особі допуску до державної таємниці.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП в протоколі повинні бути зазначені свідки правопорушення, якщо вони є.
В надісланому до суду протоколі про наявність свідків не зазначено, виходячи з чого приходжу до висновку про їх відсутність, в зв'язку з чим пояснення особи, що містяться в матеріалах справи, відібрані співробітником СБУ на підставі Закону України «Про оперативно -розшукову діяльність»не досліджувалось та не приймалось до уваги, як доказ.
До матеріалів справи співробітниками СБУ долучено копію протоколу обшуку з кримінальної справи з грифом «Для службового користування», яка невідомим чином опинилась в їх розпорядженні.
Як вбачається з копії супровідного листа до вказаного процесуального документу, він був 23.09.2011 р. надісланий по кримінальній справі проти ОСОБА_1, що згодом 12.10.2011 була закрита, в Прокуратуру АР Крим слідчим СБУ в АР Крим, яка його склала в межах цієї кримінальної справи, відповідно, цей документ має міститися в матеріалах кримінальної справи.
Але в порушення вимог Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.1998 №1893, відповідно до якої документи з грифом "Для службового користування", одержані від сторонніх організацій, можуть бути розмножені тільки за їх згодою, згоди прокуратури АР Крим як на отримання, так і на розмноження вказаної копії, в матеріалах справи не міститься, тому цей документ не може досліджуватися під час розгляду справи, як доказ.
Вказані порушення перешкоджають суду встановити наявність чи відсутність інших фактичних обставин та перевірити наявність чи відсутність в діях особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, складів інших правопорушень.
Керуючись ст. ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 7, п. 1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено або опротестовано прокурором протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги, протесту прокурора в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Жупанова І.Б.