Іменем України
30 травня 2018 року
Київ
справа №808/1418/17
адміністративне провадження №К/9901/2745/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року (прийняту у складі судді Матяша О.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів Дадима Ю.М., Богданенка І.Ю., Уханенка С.А.)
у справі №808/1418/17
за позовом ОСОБА_2
до Східного офісу Держаудитслужби
про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення незаконно утриманих коштів,
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби в якому просила:
- визнати протиправними дії Відповідача щодо перерахунку стажу державної служби в частині не зарахування стажу роботи на посадах службовців в Контрольно-ревізійному управлінні з 13 березня 2003 року по 11 лютого 2007 року та заробітної плати ОСОБА_2 щодо утримання сум коштів у розмірі 4674.29 грн.;
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 Додатку 1; пункт 2 Додатку 2; пункт 5 Додатку 3; пункт 4 в частині втрати чинності встановленої наказом Східного офісу Держаудитслужби від 26 грудня 216 року №485-о надбавки за вислугу років, наказу Східного офісу Держаудитслужби від 14 квітня 2017 року №140-о «Про зміну розміру надбавок за вислугу років»;
- зобов'язати Відповідача змінити з 13 березня 2017 року розмір надбавки за вислугу років на 42 відсотка за стаж державної служби понад 14 років та зробити перерахунок належних сум коштів;
- стягнути з Відповідача незаконно утриманні із заробітної плати ОСОБА_2 кошти у розмірі 4674.29 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, позов задоволено повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву до неї
У своїй касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року (далі - Закон №889-VIII) та постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229 в частинні обчислення стажу держаної служби.
У відзиві позивач погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити повністю, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить звертає увагу на таке.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач у період з 13 березня 2003 року по 30 листопада 2005 року працювала на посаді секретаря-друкарки контрольно-ревізійного відділу в м. Запоріжжі і Запорізькому районі Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області, а з 01 грудня 2005 року по 11 лютого 2007 року працювала на посаді старшого інспектора відділу кадрів КРУ в Запорізькій області. 12 лютого 2007 року позивач була призначена на посаду головного спеціаліста-бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності КРУ як така, що пройшла за конкурсом.
Щодо доводів касатора, що періоди роботи на посадах службовців не можуть бути зараховані до стажу державної служби як для встановлення надбавки за вислугу років, так і для надання додаткової оплачуваної відпустки, то Суд вважає їх безпідставними, адже судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що до стажу державної служби осіб, які зокрема працювали в органах контрольно-ревізійної служби також має враховуватись період роботи на посадах службовців у випадку просування по службі та заняття посади державної служби до набрання чинності Закону №889-VIII.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283, з подальшими змінами та доповненнями.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 року №758 пункт 3 Порядку №283 доповнено новим абзацом, згідно з яким до стажу державної служби включається стаж роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців (далі - Порядок №283 ).
Згідно з пунктом 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), окрім іншого:
- на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;
- на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 1995 року №397 "Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 року №758", для службовців, які після прийняття цієї постанови, тобто після 08 червня 1995 року, при просуванні по службі зайняли посади державних службовців, визначені у статті 25 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХП "Про державну службу", стаж державної служби для надання додаткової оплачуваної відпустки та призначення пенсії державного службовця обчислюється з дня призначення на посаду державного службовця. Стаж для виплати надбавок за вислугу років за період роботи на посадах службовців обчислюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року №1049, а за період роботи на посадах державних службовців - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283, надбавка за вислугу років виплачувалася у розмірах, установлених частини п'ятої статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХП "Про державну службу", відповідно до якої надбавка за вислугу років виплачувалася державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років 20, понад 15 років 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції, щодо обґрунтованості визнання протиправними дій Східного офісу Держаудитслужби щодо перерахунку ОСОБА_2 стажу державної служби в частині незарахування стажу роботи на посадах службовців в КРУ з 13 березня 2003 року по 11 лютого 2007 року та перерахунку її заробітної плати щодо утримання сум коштів у розмірі 4674,29 гривень й визнання протиправним та скасування відносно ОСОБА_2 пункту 3 Додатку 1; пункту 2 Додатку 2; пункту 5 Додатку 3; пункту 4 в частині втрати чинності встановленої наказом Східного офісу Держаудитслужби від 26 грудня 2016 року №485-о надбавки за вислугу років наказу Східного офісу від 14 квітня 2017 року №140-о "Про зміну розміру надбавок за вислугу років"; та застосування способу відновлення порушеного права ОСОБА_2 шляхом задоволення позовної вимоги про стягнення на її користь з відповідача незаконно утриманих із її заробітної плати коштів у сумі 4674,29 гривень.
В частинні щодо зобов'язання відповідача змінити з 13 березня 2017 року розмір надбавки за вислугу років на 42 відсотки за стаж державної служби понад 14 років ОСОБА_2 та зробити перерахунок належних сум коштів, то Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
Приписами частини першої статті 52 Закону №889-VIII передбачено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Судами встановлено, що станом на 13 березня 2017 року стаж державної служби Позивача становить 14 років.
Отже, виходячи з зазначеного, надбавка за вислугу років на державній службі буде становити 42% (14*3%).
Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, судами першої та апеляційної інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, Суд робить висновок, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої та постанову апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
1. Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі №808/1418/17 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач (підпис) В.М.Бевзенко
Судді (підпис) І.Л.Желтобрюх
(підпис) Т.Г.Стрелець
З оригіналм згідно
Помічник судді В.Г.Голубєв