Іменем України
30 травня 2018 року
Київ
справа №825/1568/17
адміністративне провадження №К/9901/2244/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів - Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (прийняту у складі судді Скалозуба Ю.О.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року (постановлену у складі колегії суддів Троян Н.М., Бужак Н.П., Твердохліб В.А.)
у справі за позовом ОСОБА_2
до Прокуратури Чернігівської області
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати п.п. 2.10 п. 2 наказу прокурора Чернігівської області від 23 червня 2016 року №320к «Про преміювання»; зобов'язати Прокуратуру Чернігівської області нарахувати та виплатити премію ОСОБА_2 за червень 2016 року відповідно до п.п 1.1 п. 1 наказу прокурора Чернігівської області від 23 червня 2016 року №320 к.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року залишено без змін постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
У касаційній скарзі позивач, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, вважає їх незаконними та необґрунтованими, просить, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Згідно рапорту заступника прокурора Чернігівської області, старшого радника юстиції Івашка С.В. від 23 червня 2016 року опрацювання і обговорення результатів діяльності відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації засвідчило послаблення вимогливості до підлеглих працівників, наявність прорахунків в організації роботи з боку начальника вказаного відділу ОСОБА_2
12 червня 2016 року в м. Чернігові сталась дорожньо-транспортна подія за участю капітана поліції ОСОБА_5 Однак, отримавши 01 год. 30 хв. вказану інформацію, прокурор даного відділу Тищенко О.А. керівництву прокуратури негайно не доповів, внаслідок чого слідчий прокуратури на місце пригоди не виїжджав.
Крім того, 21 червня 2016 року в Чернігівському районі внаслідок буревію було заблоковано сполучення між 7 населеними пунктами Боровиківської сільської ради. Були знеструмлені населені пункти. Проте, дана інформація вчасно працівниками відділу отримана не була, внаслідок чого керівництво прокуратури також не було повідомлено.
Таким чином, керівництво обласної прокуратури своєчасно не було повідомлено про дорожньо-транспортну подію за участі працівника поліції, яка мала місце 12 червня 2016 року у м. Чернігові, а також про наслідки буревію, що мав місце 21 червня 2016 року у Чернігівському районі.
На підставі викладеного, заступник прокурора Чернігівської області старший радник юстиції Івашко С.В. клопотав перед прокурором Чернігівської області про зменшення преміальної винагороди начальнику відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації ОСОБА_2 на 50%.
При цьому, прокурор Чернігівської області, використовуючи своє право, передбачене Положенням про преміювання працівників прокуратури органів прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 18 червня 2015 року 84, видав оскаржений Наказ від 23 червня 2016 року № 320к, яким виходячи з особистого вкладу в загальні результати роботи, вирішено виплатити премію позивачу за червень 2016 року у розмірі 65%.
Умови, порядок та розміри преміювання визначаються Положенням про преміювання працівників прокуратури органів прокуратури, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 18 червня 2015 року № 84 (далі - Положення №14).
Згідно п. 1.4 Положення №14 премії виплачуються працівникам щомісяця на підставі наказів Генерального прокурора України, прокурорів обласного рівня.
Пунктом 1.5 Положення №14 передбачено, що розмір премій визначається відповідно до об'єктивної оцінки роботи працівника та його особистого вкладу в загальні результати роботи у відсотках до місячної заробітної плати працівника та грошового забезпечення військовослужбовця без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.
У відповідності до пункту 1.8 Положення №14 в разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується у меншому розмірі або не виплачується.
Пункт 2 Положення №14 передбачає, що загальними критеріями оцінки роботи всіх категорій працівників органів прокуратури, що можуть впливати на розмір призначених премій є: сумлінне виконання службових обов'язків; своєчасне та якісне виконання завдань і доручень керівників органів прокуратури; неухильне дотримання трудової дисципліни.
Згідно пункту 3.3 Положення №14 у разі неналежного виконання працівниками службових обов'язків, що спричиняє невиплату премії або виплату в меншому розмірі, керівники структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня та міжміськрайпрокурори складають мотивований рапорт, у якому зазначають відсоток, на який зменшується премія. Рішення про невиплату премії або виплату в меншому розмірі узгоджуються з відповідними заступниками Генерального прокурора України, прокурорами обласного рівня, заступниками Генерального прокурора України, прокурорами обласного рівня, ректором Національної академії прокуратури України, доводяться до відома працівників і до 18 числі кожного місяця передаються до кадрових підрозділів.
У відповідності до п. 3.3.1 Положення №14 на підставі цих пропозицій готуються проекти відповідних наказів про виплату середньовизначеного розміру премії із зазначенням працівників, яким премія виплачується в меншому розмірі чи не виплачується взагалі.
Таким чином, преміювання працівників прокуратури є правом керівника, а не його обов'язком, розмір премій встановлюється для кожної особи в індивідуальному порядку, виходячи з рівня виконання нею службових обов'язків та дотримання трудової дисципліни.
Як встановили суди попередніх інстанцій, розподіл обов'язків у відділі приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Чернігівської області, затверджених заступником прокурора області 25 грудня 2015 року, ОСОБА_2 повинен був, зокрема, здійснювати контроль за виконанням працівниками відділу функціональних обов'язків, дотримання трудової дисципліни та своєчасності інформування керівництва прокуратури області про кримінальні порушення і події, які набули чи можуть набути суспільного резонансу.
Відповідно до п. 2 Наказу Прокуратури Чернігівської області «Про чергування в апараті прокуратури Чернігівської області та порядок інформування місцевими прокуратурами про кримінальні правопорушення і події, які набули або можуть набути негативного суспільного резонансу» № 76 від 27 травня 2016 року, чергові працівники відділу при отриманні повідомлень, зокрема, про катастрофи, аварії, пожежі та інші події, внаслідок яких заподіяно матеріальну шкоду в особливо великих розмірах або сталася загибель кількох осіб; дорожньо-транспортні пригоди, внаслідок яких настала загибель кількох осіб; тяжкі та особливо тяжкі кримінальні правопорушення, вчинені, зокрема керівниками правоохоронних органів і проти них; умисні вбивства та замахи на них, вчинені при обтяжуючих обставинах, в умовах неочевидності, а також ті, що за характером вчинення викликали суспільний резонанс, терміново інформують керівництво прокурора області.
Враховуючи, що позивач допустив неналежне виконання службових обов'язків Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, судами першої та апеляційної інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, Суд робить висновок, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М.Бевзенко
Судді О.В.Білоус
Т.Г.Стрелець