Іменем України
30 травня 2018 року
Київ
справа №826/391/18
адміністративне провадження №К/9901/46582/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/391/18
за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України про зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва (постановлена суддею - Келеберда В.І.) від 25.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (прийнята у складі колегії суддів: головуючого судді - Собківа Я.М., суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.) від 28.02.2018,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. зобов'язати відповідача - Державну судову адміністрацію України утриматися від вчинення певних дій, а саме утриматися від виконання:
Указу Президента України № 449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів»;
Указу Президента України № 450/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів»;
Указу Президента України № 451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів»;
Указу Президента України № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах»;
Указу Президента України № 453/2017 «Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів»;
Указу Президента України № 454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах»;
Указу Президента України № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах»;
2. стягнути з відповідача - Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 суму сплаченого при поданні позовної заяви судового збору 680 гривень 00 копійок.
3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказаними Указами Президента України порушено право на суд, встановлений законом, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 55 Конституції України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. 25 січня 2018 року окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив:
4.1. позовну заяву ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України про зобов'язання Державної судової адміністрації України утриматися від вчинення певних дій повернути особі, яка її подала.
5. Ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України мотивована тим, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, залишеної без руху. Враховуючи, що вжиті окружним адміністративним судом міста Києва щодо запобігання обмеження права позивача на звернення до суду не дали результатів та вимоги ухвали суду - залишилися не виконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк - не усунуті у повному обсязі, суд дійшов висновку, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. 28 лютого 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд постановив:
6.1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.201 - без змін.
7. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018.
9. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить:
9.1. скасувати ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 у справі № 826/391/18;
9.2. адміністративну справу № 826/391/18 направити до окружного адміністративного суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
10. У касаційній скарзі жодних клопотань не заявлено.
11. Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
12. Державна судова адміністрація України у відзиві на касаційну скаргу висловила заперечення, вважаючи, що касаційна скарга ОСОБА_2 безпідставна, не обґрунтована і не може бути задоволена.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
13.1. позивач вважає, що викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року в адміністративній справі № 826/391/18 думка Київського апеляційного адміністративного суду про те, що позовна вимога про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними не може заявлятися окремо від позовної вимоги про зобов'язання суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій свідчить про «політичну заангажованість» суддів Київського апеляційного адміністративного суду;
13.2. тлумачення судами першої та апеляційної інстанцій пункту 3 частини першої статті 5 КАС України та пункту 3 частини 2 статті 245 КАС України шляхом позбавлення позивачів гарантованого ще пунктом 3 частини 2 статті 162 КАС України в редакції, що набула чинності 1 вересня 2005 року, права позивачів подавати позов про зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій є також порушенням частини третьої статті 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;
13.3. таким чином, на переконання позивача, ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 про повернення позовної заяви ОСОБА_2 в адміністративній справі № 826/391/18 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, якою ухвала окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 про повернення позовної заяви ОСОБА_2 в адміністративній справі № 826/391/18 - залишена без змін, порушені:
13.3.1. пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;
13.3.2. стаття 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;
13.3.3. частина друга статті 55 Конституції України;
13.3.4. стаття 64 Конституції України;
13.3.5. частина друга статті 22 Конституції України;
13.3.6. частина третя статті 22 Конституції України.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, в якому просив зобов'язати відповідача - Державну судову адміністрацію України утриматися від виконання указів Президента України.
15. Оцінюючи зміст позовної заяви ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України про зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, окружним адміністративним судом міста Києва було з'ясовано, що вона не відповідала вимогам, передбаченим статтями 160, 161 КАС України. Так прохальна частина позовної заяви ОСОБА_2 не містила чітко визначеного способу судового захисту, як це передбачено частиною 1 статті 5 КАС України, й позивачем, всупереч приписів пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України не було подано власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
16. Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2018 позовну заяву ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України про зобов'язання утриматися від вчинення певних дій було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали. У цей строк ОСОБА_2 запропоновано усунути недоліки його позовної заяви, визначивши позовні вимоги та надавши суду письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
17. Після отримання «уточненої позовної заяви» окружним адміністративним судом міста Києва виявлено лише письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Натомість решта недоліків позовної заяви позивачем усунута не була.
18. Оскільки, як вважав окружний адміністративний суд міста Києва, недоліки позовної заяви у встановлений строк не були усунуті у повному обсязі, він дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу (ухвала окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018).
19. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, а ухвала окружного адміністративного суду міста Києва - без змін.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
20. Конституція України
20.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20.2. Стаття 124. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
21. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV, в редакції чинній на час спірних правовідносин
21.1. Стаття 1. Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
21.2. Частина перша статті 2. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
21.3. Частина перша статті 5. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
21.4. Частина перша статті 160. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
21.5. Пункт одинадцятий частина п'ята статті 160. В позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
21.6. Частина перша статті 169. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
21.7. Частина четверта пункт перший статті 169. Позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
21.8. Частина перша статті 316. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з таких міркувань.
23. Відповідно до принципу законності, передбаченого ст. 19 Конституції України, адміністративні суди зобов'язані діяти лише на підставі, межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Повноваження адміністративних судів й порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
25. Відповідно, адміністративні суди, оцінюючи фактичні обставини справи, форму і зміст поданих заяв (скарг), на підставі норм процесуального права, ухвалюють такі рішення, які відповідають фактам й правовідносинам, що склалися. Судові рішення, залежно від названих чинників, процесуальної мети поділяються на: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови (стаття 241 КАС України).
Отже адміністративні суди ухвалюють судові рішення з урахуванням і відповідно до фактичних обставин справи, правовідносин, норм матеріального й процесуального права.
26. Так, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України).
27. Суд погоджується із висновком окружного адміністративного суду міста Києва про те, що недоліки позовної заяви у встановлений строк не були усунуті у повному обсязі. Київським апеляційним адміністративним судом обґрунтовано доведено, що звертаючись до суду з позовом про зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій, позивачем не було дотримано вимог пункту 3 частини 1 статті 5 КАС України, оскільки вимоги про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом захисту та мають бути викладені у нерозривному поєднанні щодо предмету спору. Позивачу слід було конкретизувати зміст позовних вимог до Державної судової адміністрації України, визначивши однозначні вимоги щодо вирішення публічно-правового спору, який виник між ним та Державною судовою адміністрацією України й вказати, які саме дії суб'єкта владних повноважень, порушили його права.
28. Тобто, у позовній заяві, з урахуванням змісту статті 124 Конституції України, частини першої статті 2 КАС України, позивач мав обґрунтовано довести існування у взаємозв'язку сукупності таких обставин:
28.1. юридичного спору між ним і відповідачем;
28.2. публічно-правових відносин між ним і відповідачем;
28.3. порушеного права (прав) позивача відповідачем у існуючих між ними правовідносинах;
28.4. факту порушення права (прав) позивача відповідачем.
29. Тому, Суд визнає доведеними висновки, викладені в ухвалі окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 року та постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 про те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Відповідно, існували фактичні й законодавчі підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України про зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
30. Відповідно, Судом критично сприймаються аргументи ОСОБА_2, викладені ним у касаційній скарзі про те, що:
30.1. викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року в адміністративній справі № 826/391/18 думка Київського апеляційного адміністративного суду про те, що позовна вимога про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними не може заявлятися окремо від позовної вимоги про зобов'язання суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій свідчить про «політичну заангажованість» суддів Київського апеляційного адміністративного суду;
30.2. тлумачення судами першої та апеляційної інстанцій пункту 3 частини першої статті 5 КАС України та пункту 3 частини 2 статті 245 КАС України шляхом позбавлення позивачів гарантованого ще пунктом 3 частини 2 статті 162 КАС України в редакції, що набула чинності 1 вересня 2005 року, права позивачів подавати позов про зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій є також порушенням частини третьої статті 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;
30.3. ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 про повернення позовної заяви ОСОБА_2 в адміністративній справі № 826/391/18 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, якою ухвала окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 про повернення позовної заяви ОСОБА_2 в адміністративній справі № 826/391/18 - залишена без змін, - порушені права, передбачені Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конституцією України.
31. Таким чином, аргументи скаржника якими він доводить скасування ухвали окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 визнаються Судом необґрунтованими.
32. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
33. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
34. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Згідно статті 350 КАС Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України про зобов'язання утриматися від вчинення певних дій - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М.Бевзенко
Судді І.Л.Желтобрюх
Т.Г.Стрелець