Іменем України
30 травня 2018 року
м. Київ
справа №345/2724/17
адміністративне провадження №К/9901/2104/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року (головуючий суддя Гінда О.М., судді: Качмар В.Я., Ніколін В.В.) у справі №345/2724/17 за позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії та зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області провести перерахунок з урахуванням мінімального розміру пенсії шахтарям - не менше як три розміри прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, та доплатами за понаднормовий стаж, підвищення пенсії та іншими доплатами до пенсії відповідно до чинного законодавства з 1 травня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 1 травня 2017 року відповідач, перераховуючи пенсії у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, протиправно зменшив розмір його пенсії, яка виплачувалась у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон №345-VI), та обрахував її обмежившись лише розміром 3 прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає, що надбавка за понаднормовий стаж не повинна поглинатися трьома розмірами прожиткового мінімуму, а повинна додаватися до мінімального розміру пенсії.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2017 року позов задоволено повністю.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що позивач з 15 січня 1993 року отримує пенсію, призначену відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі зменшенням пенсійного віку, у зв'язку із виконанням ним роботи, яка була передбачена Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список №1).
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2016 року зобов'язано управління Пенсійного Фонду провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком, відповідно до положень ст. 8 Закону № 345-VI, у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства починаючи з 19 липня 2016 року, з врахуванням виплачених сум.
На підставі вказаної постанови, відповідачем було проведено перерахунок розміру пенсії позивача, внаслідок якого розмір пенсії до виплати було визначено 4364,50грн., яку позивач отримував до травня 2017 року.
Проте, з 1 травня 2017 року, після проведеного перерахунку у зв'язку із зміною розміру прожиткового мінімуму, зазначений розмір пенсії зменшився та становить 3979,52 грн.
Згідно листа від 3 липня 2017 відповідач повідомив позивача про те, що розмір його пенсійної виплати з 1 травня 2017 зменшено і становить 3979,52 грн, у зв'язку з тим, що його розмір приведено у відповідність з нормами чинного законодавства, та обчислено наступним чином:
- основний розмір пенсії за віком розрахованої відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) становить 2284,33 грн (0,85 від середньомісячного заробітку 2687,45 грн);
- доплата за понаднормовий стаж роботи (50 років) - 656 грн;
- підвищення по ст. 42 Закону № 1058-IV - 65,64 грн;
- підвищення примусово переселеним членам сім'ї - 43,52 грн;
- доплата шахтарям до мінімального розміру - 930,03 грн.
До виплати: 3972,52грн. (3936грн. + 43,52грн.)
До цього перерахунку обчислення пенсії відбувалось наступним чином:
- основний розмір пенсії 3741грн. (прожитковий мінімум 1247 х 3)
- доплата за понаднормативний стаж 623,50грн. (50 років)
до виплати: 4364,50грн.
Суд першої інстанції визнав неправомірним таке обчислення пенсії позивача з 1 травня 2017 року, зазначивши, доплата за понаднормовий стаж є одним із видів надбавки, що повинна враховуватись до пенсії незалежно від встановленого мінімального розміру такої пенсії.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції, мотивуючи своє рішення тим, що у спірних правовідносинах пенсійний орган діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законами України, оскільки новий розмір пенсії приведено у відповідність з Законом №1058.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про відповідність розміру пенсії вимогам законодавства, оскільки за змістом ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI (далі - Закон №345-VI), саме основний розмір пенсії не може бути нижчим за три прожиткових мінімуми, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а розміри доплат за понаднормовий стаж та інші повинні входити до розміру пенсійної виплати шляхом додавання до мінімального розміру пенсії.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 1 Закону №345-VI передбачено, що його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим її розмір обчислюється згідно із Законом України від 09.07.2003 р. №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) і визначається індивідуально залежно від тривалості набутого шахтарем страхового стажу та величини одержуваного заробітку, з якого сплачувалися страхові внески.
Відповідно до ст.27 Закону №1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп x Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Статтею 8 Закону №345-VI, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналогічні положення закріплені і в абз.1 частини першої статті 28 Закону №1058, а саме мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.1 Закону №1058, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Отже, державою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, не нижче трьох прожиткових мінімумів, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, розмір пенсії розраховується за правилами, визначеними ст.27 Закону №1058, і за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року, що передбачено ч. 3 ст. 24 Закону № 1058.
Тобто розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, визначається з урахуванням їх стажу та заробітку. До одержаного розміру встановлюється доплата за понаднормовий стаж (по 1% розміру пенсії, але не більш як 1% мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу: чоловікам - понад 35, а жінкам - понад 30 років, як це визначено абзацом 1 частини першої ст.28 Закону №1058).
З аналізу вищенаведених норм права слідує, що якщо цей розмір пенсії в сукупності менший за мінімальний розмір, установлений для шахтарів (80% його заробітку, але не менш ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - абзац третій ч. 1 ст. 28 Закону), пенсія встановлюється в мінімальному розмірі.
До розміру пенсії після перерахунку (тобто, понад три розміри прожиткового мінімуму) додаються тільки надбавки, підвищення, компенсаційна виплата за втрату годувальника, додаткова пенсія, пенсія за особливі заслуги, доплата у зв'язку із закриттям ЧАЕС, цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни.
Оскільки позивач отримує підвищення до пенсії примусово переселеним членам сім'ї в розмірі 43,52 грн, тому вказана виплата підвищення до пенсії здійснюється понад розмір трьох прожиткових мінімумів.
Таким чином, дії відповідача є правомірними, а доводи скаржника щодо іншого порядку розрахунку пенсії ґрунтуються на його власному тлумаченні норм права і, фактично, на тому, що правомірним був розрахунок пенсії до 1 травня 2017 року, який відповідач визнав помилковим.
Посилання скаржника на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2016 року не спростовує вищенаведених висновків, оскільки вказаним рішенням суду не вирішувалися і не могли вирішуватися правовідносини, які виникли у травні 2017 року, і не скасовує підстави для перерахунку пенсії, визначені чинним законодавством, як обов'язкові.
В межах розгляду даної справи, перерахунок здійснено у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відповідно до ст.42 Закону №1058 є обов'язковою підставою здійснення перерахунку пенсії.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року у справі №345/2724/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик ,
Судді Верховного Суду