30 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 537/116/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Яковенка М.М.
суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.
секретарі судового засідання: Жданюк А.О.
за участі позивача, представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 23 лютого 2018 року (головуючий І інстанції: Маханьков О.В., дата складання повного тексту 23.02.2018 р.) по справі № 537/116/18 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, за участі третьої особи Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в якому просить постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області ОСОБА_3 від 18.12.2017 року про закінчення виконавчого провадження з огляду на повне його виконання згідно з п.9 ч.1 ст.39 та ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» - визнати незаконною та скасувати і зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області відновити виконавче провадження згідно вимог ст.41 Закону України «Про виконавче провадження».
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 23 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено (а.с. 32-33).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, яке прийнята з порушенням норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, а позов задовольнити. Апелянт наголошує, що рішення боржника від 20.09.2017 року № 318 про відмову в перерахунку пенсії не є підставами для закінчення виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ боржником не виконано.
Розгляд справи здійснювався в режимі відео конференції на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року.
Позивач та його представник в судовому засіданні наполягали на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що не є перешкодою для розгляду та вирішення справи за наявними у справі документами. Стороною відповідача та третьою особою надсилався відзив на апеляційну скаргу, в якому просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 15.05.2017 року постановою Крюківського районного суду м. Кременчука адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Зобов'язано Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 22.02.2017 року та прийняти відповідне рішення. Рішення суду набрало законної сили 17.08.2017 року.
05.10.2017 року Крюківським районним судом м. Кременчука видано виконавчий лист №537/1051/17, з примусового виконання постанови Крюківського районного суду м. Кременчука від 15.05.2017 року.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 постановою від 17.10.2017 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №537/1051/17, виданого 05.10.2017 року про зобов'язання Кременчуцьке об'єднане УПФУ Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 22.02.2017 року та прийняття відповідного рішення.
20.09.2017 року Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області прийнято рішенням №318, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року його звернення за призначенням пенсії за віком.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 від 18.12.2017 року постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №537/1051/17, виданого 05.10.2017 року Крюківським районним судом м. Кременчука закінчити.
Підставою для закінчення виконавчого провадження державний виконавець вказав, що рішення суду виконано у повному обсязі та листом від 24.10.2017 року надано рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про розгляд заяви ОСОБА_1
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 15.05.2017 року виконано боржником в повному обсязі, оскільки Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області розглянуто заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 22.02.2017 року та прийнято відповідне рішення..
Колегія суддів здійснюючи апеляційний перегляд справи вважає, що під час вирішення спору суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права, що призвело до таких порушень, що унеможливлює їх усунення під час апеляційного перегляду, а тому рішення суду підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідно до пункту 7 якого ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.
Згідно із Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим постановою КМУ № 229 від 02.07.2014, Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.
З 07.04.2015 вищевказане Положення про ДВС втратило чинність у зв'язку із прийняттям постанови КМУ № 150 від 31.03.2015 року, якою погоджено пропозицією Міністерства юстиції щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 “Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції” функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), та з інших питань. Крім того, пунктом 2 встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.
Статтею 6 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Згідно з Типовим Положенням про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 20.04.2016 № 1183/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2016 р. за № 617/28747,
1. Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції).
До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.
Відповідно до п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 “Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України”, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1302/29432, органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Тобто, відділ примусового виконання рішень є складовою Управління, як структурний підрозділ.
Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби, у зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються також з п.11 Постановою Пленуму ВАС України 13.12.2010 N 3 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби”.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права передбачених частинами 3, 4 ст.48 КАС України, що з урахуванням приписів п. 4 ч.3 ст.317 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
Під час розгляду справи, суд першої інстанції належним чином не дотримався та не вирішив питання в порядку передбачених частинами 3, 4 ст.48 КАС України, стосовно можливості заміни неналежної сторони в адміністративній справі на належного відповідача або залучення в якості другого відповідача.
Залучення або заміна неналежного відповідача на належного на стадії апеляційного провадження процесуально не здійснюється. Усунути такі недоліки під час апеляційного перегляду у суду апеляційної інстанції немає можливості. Подання позову до неналежної особи, яка повинна та може бути належним відповідачем, не може мати наслідком задоволення його вимог. Вирішення спору по суті заявлених вимог до неналежного відповідача, створює порушення процесуальної правоздатності та дієздатності щодо належної реалізації належним відповідачем своїх прав та обов'язків визначених положеннями КАС України, як сторони по справі.
Не врахування судом першої інстанції зазначених положень, призвело до порушення судом норм процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті заявлених вимог до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Крім того, колегія суддів зазначає, що положеннями Закону України “Про виконавче провадження”, також не передбачено можливості при оскарженні рішення, дій або бездіяльності відділ примусового виконання рішень, вважати належним відповідачем.
Правових підстав для надання правової оцінки щодо суті наявності або відсутності в діях (прийнятому рішенні) державно виконавчої служби, що здійснює примусове виконання судового рішення порушень вимог Закону України “Про виконавче провадження” в даному випадку не має, з огляду на можливість звернення позивача із адміністративним позовом до належної особи, як суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи наведене, колегія суддів, з урахуванням приписів ст.317 КАС України дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову з наведених вище судом апеляційної інстанції підстав.
Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 268, 271, 272, 287, 292, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 23 лютого 2018 року по справі № 537/116/18 - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів.
У повному обсязі складена 31 травня 2018 року.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6