10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Справа № 806/272/18
іменем України
"30" травня 2018 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Шевчук С.М.
ОСОБА_1,
за участю секретаря Єфремової О.С.,
апелянта ОСОБА_2
представника апелянта ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "19" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов"язання вчинити дії , -
суддя в 1-й інстанції - Черняхович І.Е.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м.Житомир,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив: зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути заяву про призначення пенсії зі зменшення пенсійного віку на п'ять років згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додані до неї документи, прийняти відповідне рішення з урахуванням того, що позивач належить до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та має права на користування пільгами, зокрема правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років з 03.02.2018, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 року відмовлено у задоволенні позову.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що згідно копії паспорту ОСОБА_2 народився 02.02.1963 року і 02.02.2018 року йому виповнилось 55 років (а. с. 7-8). Він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, як особа, яка постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням серії В-1 №323153 виданим 17.12.1992 року Малинською районною державною адміністрацією (а. с. 9).
03.01.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії у відповідності ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №226/03-2 від 11.01.2018 позивачу відмовлено в призначенні пенсії з тих підстав, що посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії серії В-1 №323153 видане не облдержадміністрацією, а Малинською райдержадміністрацією (а.с. 10).
Не погоджуючись з такою відмовою ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, вирішуючи спірні правовідносини, прийшов до висновку, що відмова відповідача у призначенні пенсії у відповідності до вимог ст. 55 Закону №796-ХІІ прийнята в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством, оскільки посвідчення, видане Малинською райдержадміністрацією, не відповідає вимогам діючого законодавства та не дає права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Згідно ч. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", мають право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.
Статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846).
Так, за змістом Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Згідно з ч.4 ст.65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на дату видачі посвідчення) видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 25 серпня 1992 року (чинною на момент видачі посвідчення) та постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 "Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться державними адміністраціями областей.
Частиною 3 статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п. 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51, визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Згідно матеріалів справи 17.12.1992 року позивачу видано посвідчення громадянина, який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках, категорії 4, серії В-1 № 323153.
Даний факт також підтверджується довідкою № 17/10-12/164 від 19.12.2017 року виданою Управлінням праці та соціального захисту населення Малинської РДА (а. с. 15).
Колегія суддів звертає увагу на те, що належність позивача до особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, відповідач не оспорював, доказів визнання посвідчення недійсним чи його відкликання або вилучення суду не надав, тому посвідчення є чинним і вказує, що позивач має право на користування пільгами, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначення пенсії з зниженням пенсійного віку встановленого для одержання державних пенсій.
Крім того, довідками Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" №2019 від 26.12.2017 року та Малинського виробничого комунального житлово - ремонтного експлуатаційного підприємства № 4150 від 26.12.2017 підтверджено, що позивач з 16.09.1986 року дійсно проживав і проживає по даний час в м. Малині Житомирської області (а.с.13-14)
Відповідно до Постанови КМУ від 23.07.1991 №106 та Закону України від 28.12.2014 №76-VIII., м. Малин Житомирської області віднесене до зони посиленого радіологічного контролю.
Крім того, факт його роботи у вищевказаний період у зоні посиленого радіологічного контролю підтверджується копією трудової книжки (а. с. 11-12).
Подані позивачем документи не викликають сумнівів щодо його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, а тому відмова пенсійного органу в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з зменшенням пенсійного віку на п'ять років є необґрунтовано, що є підставою задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що посвідчення, видане Малинською райдержадміністрацією, не відповідає вимогам діючого законодавства та не дає права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, оскільки позивач не несе відповідальність за дотримання суб'єктами владних повноважень встановленого порядку видачі посвідчень потерпілих, а порушення вказаного порядку не може бути підставою для позбавлення позивача прав, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-УІІІ внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення і внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтю 2 (визначення категорії зон радіоактивних забруднених територій) та статтю 23 (компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4) цього Закону виключено, а тому у зв'язку із виключенням обумовленої території проживання позивача із переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач позбавлений можливості отримати посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до існуючого порядку.
Наведені обставини судом першої інстанції взяті до уваги не були.
Вирішуючи даний спір колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Згідно з пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", для встановлення пільг і компенсацій визначається така категорія осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Частиною 3 ст.15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач належить до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, станом на 01.01.1993 року позивач прожив або відпрацював у зоні посиленого радіологічного контролю більше чотирьох років.
Таким чином, наведені обставини підтверджують те, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Відтак, Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно відмовило відповідачу у призначенні пенсії.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на те, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм матеріального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "19" лютого 2018 р. скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні йому пенсії за віком на умовах, визначених нормою ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зниженням пенсійного віку на п'ять років, як особі, яка постійно проживала (працювала) у зоні посиленого радіологічного контролю і станом на 01 січня 1993 року прожила у цій зоні не менше чотирьох років.
Зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додані до неї документи та прийняти відповідне рішення з урахуванням того, що ОСОБА_2 належить до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років з 18.01.2018 року.
Стягнути з ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 1762 грн. сплаченого ним судового збору.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: С.М. Шевчук
ОСОБА_1
Повне судове рішення складено "30" травня 2018 р.