10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Справа № 296/9226/17
іменем України
"30" травня 2018 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Капустинського М.М.
ОСОБА_1,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від "14" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про скасування постанови , -
суддя в 1-й інстанції - Галасюк Р.А.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м.Житомир,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-
21.11.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради за № 987 від 17.10.2017 про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 170 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП та закрити справу.
Позов обґрунтовано тим, що 17.10.2017 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Житомирської міської ради було винесено постанову №987 та визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 170 гривень. Позивач вважає постанову незаконною, оскільки ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в оскаржуваній постанові не зазначається, які саме правила торгівлі, виконання робіт і надання послуг були порушені. Невиконання рішення №78 від 24.01.2017 року виконавчого комітету Житомирської міської ради не являється адміністративним правопорушенням.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14.03.2018р. в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку та просить скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14.03.2018р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено, що 17.10.2017 року адміністративна комісія при виконкомі Житомирської міської ради постановою №987 визнала винним та притягнула позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., за те що він 02.10.2017 року о 23 год. 40 хв. працюючи оператором закладу "Золота Підкова" надавав послуги у сфері розповсюдження лотерей за адресою: м. Житомир, проспект Миру,12, після 22 год. 00 хв., порушував режим роботи встановлений з 8.00 год. до 22.00 год. рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №78 від 24.01.2017 року.
Вважаючи вказану постанову незаконною позивач оскаржив її до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з висновком адмінкомісії про наявність складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КпАП України в діях позивача.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Частиною 1 ст.155 КпАП України передбачено, що порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1 - 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частинами першою та другою статті 152-1, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 196, 212-1 цього Кодексу.
У відповідності до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадові особи встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючим в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколу про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які призначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначений перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.
Підпунктом 9 пункту "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні повноваження) належать встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Відповідно п.п.4 п. "б" ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.
Загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб-підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України визначаються Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2006р..
Згідно з п.13 Порядку провадження торговельної діяльності та п.1.7 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.2002 №219, якими регламентуються основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства, - режим роботи торговельного об'єкта та закладу ресторанного господарства встановлюється суб'єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування.
У відповідності до ч.7 ст.5 Закону України "Про державні лотереї в Україні" розповсюдження державних лотерей здійснюється на всій території України та не потребує одержання спеціальних дозволів.
Частинами 3,7 статті 9 Закону України "Про державні лотереї в Україні" з розповсюджувачами державної лотереї - юридичними чи фізичними особами оператор державних лотерей укладає письмові договори. Оператор державних лотерей не несе відповідальності за порушення розповсюджувачами законодавства про розповсюдження державних лотерей, якщо інше не встановлено угодою, укладеною між розповсюджувачем та оператором державних лотерей.
Положенням про порядок встановлення режиму роботи об'єктів торгівлі, закладів ресторанного господарства та сфери послуг на території м. Житомира, яке затверджене рішенням виконавчого комітету міської ради від 16.10.2013р. №491 Положення про порядок встановлення режиму роботи об'єктів торгівлі, закладів ресторанного господарства та сфери послуг на території м. Житомира (далі - Положення) визначає організаційно-правові засади порядку встановлення режиму роботи об'єктів торгівлі, закладів ресторанного господарства та сфери послуг (як стаціонарних, так і тимчасових) для здійснення підприємницької діяльності, розташованих на території м. Житомира та регламентує часові періоди, протягом яких суб'єкт господарювання здійснює діяльність в об'єктах торгівлі, закладах ресторанного господарства та сфери послуг.
Виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області 24.01.2017р. було прийнято рішення №78 "Про встановлення режиму роботи об'єктів торгівлі, закладів ресторанного господарства та сфери послуг на території м. Житомира", в пункті 2 та 3 якого зазначено - "2. Відмовити у встановленні режиму роботи об'єктів торгівлі, закладів ресторанного господарства та сфери послуг в нічний час на території м. Житомира згідно з додатком 2.; 3. Встановити режим роботи з 8 год. до 22 год. всім закладам, які здійснюють діяльність у сфері розповсюдження лотерей, згідно з додатком 3."
Разом з тим у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.10.2017 року зазначено, що позивач як особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, працює на посаді оператора закладу "Золота підкова" Національної лотереї і здійснив правопорушення по проспекту Миру, 12 м. Житомира.
Судом встановлено, що про такий суб'єкт господарювання та за даною адресою в рішенні міської ради ( в додатку до нього) щодо графіку роботи, не зазначений. Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що він є розповсюджувачем державних лотерей ТОВ "М.С.Л.". Суд першої інстанції зазначені обставини не перевірив.
З протоколу про адміністративне правопорушення та постанови не можливо встановити, у якому саме закладі було вчинено адміністративне правопорушення.
Крім того при розгляді справи про адміністративне правопорушення адміністративна комісія мала з'ясувати чи є позивач особою, яка може бути притягнута, в даному випадку, до адміністративної відповідальності за ст. 155 КУпАП. Оскільки оператор державних лотерей не несе відповідальності за порушення розповсюджувачами законодавства про розповсюдження державних лотерей, якщо інше не встановлено угодою, укладеною між розповсюджувачем та оператором державних лотерей. У свою чергу суд першої інстанції залишив ті обставини поза увагою.
Не перевірено та не обґрунтовано судом першої інстанції обставини того чи є розповсюдження лотерей, що регулюється спеціальним законом, торгівлею, за порушення правил якої позивач може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, винесену постанову не можна вважати обґрунтованою та законною.
Підстави для закриття провадження у справі відсутні, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від "14" березня 2018 р. скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради за № 987 від 17.10.2017р. про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 170,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Г. Охрімчук
судді: М.М. Капустинський
ОСОБА_1
Повне судове рішення складено "30" травня 2018 р.