Постанова від 21.05.2018 по справі 817/1230/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/1230/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"21" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_1,

за участю секретарів Кошиль О.Ю., Коваль С.М.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "20" грудня 2017 р. в у справі за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Укрбудреммонтаж інжиніринг" до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2017 №0005251201 форми "В4", яке прийнято відповідачем. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.04.2017 року, у зв'язку із самостійно виявленими помилками, що містилися у раніше поданій податковій декларації, подав уточнюючий розрахунок для коригування показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року, за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. Згодом було подано звітну декларацію з податку на додану вартість за березень 2017 року, з урахуванням раніше поданого уточнюючого розрахунку. Платником виконано в повному обсязі вимоги пп. "а" п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України для внесення змін до декларацій. Однак, в супереч нормам податкового законодавства контролюючий орган зменшив суму від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додатну вартість на суму 1706102 грн. Дані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Укрбудреммонтаж Інжиніринг" до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 08.06.2017 №0005251201 в повному обсязі.

Стягнуто на користь позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Укрбудреммонтаж Інжиніринг" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір в розмірі 25591,53 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач зазначив, що платником податків у декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року завищено суму від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додатну вартість на 1706102 грн., тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до норм податкового законодавства та не підлягало скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що платником виконано в повному обсязі вимоги пп. "а" п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України для внесення змін до декларацій . Прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню

Судом встановлено, що 19.01.2017 року позивач подав відповідачу звітну декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року з додатками (далі - декларація з ПДВ за грудень 2016 року).

Як вбачається з декларації з ПДВ за грудень 2016 року, в рядку 18.1 сума, яка сплачується до бюджету - не проставлена.

Разом з тим, судом встановлено, що 20.04.2017 року позивачем був надісланий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року, який отриманий контролюючим органом 20.04.2017 року о 12:53:57, що не заперечується останнім.

В рядку 18 вказаного уточнюючого розрахунку з ПДВ за грудень 2016 року "позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету", позивачем проставлено 1660000 грн.

20.04.2017 року позивачем було надіслано відповідачу звітну декларацію з податку на додану вартість за березень 2017 року з додатками, які отримані останнім 20.04.2017 о 14:36:53, що не заперечується сторонами.

В рядку 20.1 декларації з ПДВ за січень 2017 року "сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 19.1), яка: зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість" зазначена сума 1706102 грн.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ГУ ДФС у Рівненській області проводилася камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2017 року, про що складений відповідний акт перевірки №338/17-00-12-01/35776584 від 19.05.2017 року.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем порядку ведення податкового обліку.

Так, ТОВ "Укрбудреммонтаж Інжиніринг" порушено п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України: у декларації з податку на додану вартість від 20.02.2017 року №9070413900 за березень 2017 року завищено суму від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на 1706102 грн.

За результатами перевірки зменшується сума від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу на додану вартість на 1706102 грн. та збільшується сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1706102 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2017 року №0005251201, згідно якого сума від'ємного значення, яка заявлена в рахунок зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість та перевищує суму такого боргу, становить 1706102 грн.

Дане повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Однак, рішенням Державної фіскальної служби України від 31.07.2017 №16660/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно пп.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно п.36.1. ст.36 цього Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.200.1 та п.200.2 ст.200 ПК України зазначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із п.п."а" п.200.4 ст.200 цього Кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Враховуючи викладене , визначене грошове зобов'язання в уточнюючому розрахунку з ПДВ за грудень 2016 року від 20.04.2017 року є грошовим зобов'язанням минулого податкового періоду, а саме грудня 2016 року, що також підтверджується вимогами пп."а" п.50.1 ст.50 ПК України, який зобов'язує платника податків сплатити суму недоплати грошового зобов'язання при подачі уточнюючого розрахунку, як суму податкового боргу, яким є узгоджене грошове зобов'язання за грудень 2016 року та не сплачене на момент уточнення.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Колегія суддів не приймає до уваги аргументи відповідача щодо виникнення у позивача грошового зобов'язання у квітні 2017 року відповідно до вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року, оскільки порядком передбачено послідовність заповнення і подання податкової звітності, однак не встановлюється період визначення грошового зобов'язання.

Також аргумент відповідача про наявність у позивача податкового зобов'язання у розмірі 1706102 грн., яке виникло у зв'язку із поданням 20.04.2017 уточнюючого розрахунку з ПДВ за грудень 2016 року та не сплачене у визначений Кодексом строк не приймається колегією суддів, оскільки зі змісту наданих податкових декларацій з податку на додану вартість судом вбачається, що 20.04.2017 року позивачем у зв'язку із самостійно виявленими помилками, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, подало уточнюючий розрахунок для коригування показників декларації з ПДВ за грудень 2016 року, в якій визначило грошове зобов'язання за грудень 2016 року в сумі 1706102 грн. та нарахувало штраф у зв'язку з виправленням помилки в сумі 49800 грн.

Крім того, на виконання приписів пп."а" п.50.1 ст.50 ПК України, позивач разом із надісланням уточнюючого розрахунку з ПДВ за грудень 2016 року сплатив штраф, що не заперечувалось сторонами .

Враховуючи вищевикладене , колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не порушені пп."а" п.50.1 ст.50, п.п."а" п.200.4 ст.200 ПК України, в частині порядку ведення обліку та внесення змін до декларацій з податку на додану вартість та правомірно зараховано 1706102 грн. у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість та про протиправність податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області від 08.06.2017 року №0005251201.

Зважаючи на вище зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не встановлено.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "20" грудня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "30" травня 2018 р.

Попередній документ
74375077
Наступний документ
74375079
Інформація про рішення:
№ рішення: 74375078
№ справи: 817/1230/17
Дата рішення: 21.05.2018
Дата публікації: 05.06.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств