30 травня 2018 р. Справа № 485/1424/17
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, вул. Миколаївська, 40, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300
до відповідача:Снігурівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, вул. Центральна, 3, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57303
про:визнання рішення від 24.05.2017 № 7 неправомірним та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Снігурівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (далі - відповідач, Снігурівське ОУПФ), в якому просить суд:
- визнати неправомірним рішення Пенсійного Фонду України у Снігурівському районі за № 7 від 24.05.2017 року про відмову в перерахунку пенсії за термін з 02.08.2016 року;
- зобов'язати Снігурівське ОУПФУ нарахувати та виплатити заборгованість по сплаті пенсії за період з серпня 2016 року по квітень 2017 року включно в розмірі 7252,00 грн.;
- стягнути з відповідача на мою користь моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.
Ухвалою від 27.04.2018 року суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 30.05.2018 року суд замінив відповідача у справі з Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області на його правонаступника - Снігурівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішення Снігурівського ОУПФУ від 24.05.2017 року № 7 є необґрунтованим , так як воно порушує право позивача на соціальний захист. На думку позивача відповідач відмовляється застосовувати положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон України № 1058). Такі дії відповідача спричиняють позивачу моральні страждання, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути зі Снігурівського ОУПФУ моральну шкоду.
Відповідач надав заперечення на позов, в яких зазначив, що рішення від 24.05.2017 року № 7 є правомірним, оскільки перерахунок пенсії проводиться згідно заяви пенсіонера з усіма необхідними документами, якщо вони надані ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано після 15 числа. Оскільки заява надана позивачем 18.04.2017 року, перерахунок проводиться з 01.05.2017 року В зв'язку з вищевикладеним відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до статті 263 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідив матеріали справи, суд встановив,
з 03.08.2016 р. ОСОБА_1 Відповідачем призначено пенсію за віком в розмірі 949,00 грн.
15.05.2017 року позивач звернувся до Снігурівського ОУПФУ з заявою про перерахунок пенсії з більш вищого заробітку ніж попередньо йому було призначено, згідно п. 4 ст. 45 Закону України № 1058 починаючи з 03.08.2016 року, оскільки він мав стаж роботи в СРСР на ОАО «Строительно-монтажный поезд № 330 та Муніципальному Підприємстві «Мясоперерабатывающий завод «Сургутский», про що свідчать відповідні довідки з архівного відділу м. Сургут Тюменської області, Ханти-Мансійського автономного округу отримані Відповідачем 16.11.2016 року. .
Рішенням від 24.05.2017 року № 7 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з 02.08.2016 року, оскільки звернення Позивача до органів ПФУ було тільки 18.04.2017 року, та саме 18.04.2017 року Позивач надав до відповідача довідки про підтвердження страхового стажу з архівного відділу м. Сургут Тюменської області, Ханти-Мансійського автономного округу. Відповідачем прийняті ці довідки до уваги та з 01.05.2017 року Позивачеві виплачується пенсія нового розміру. Для проведення перерахунку з вищого заробітку з 02.08.2016 року підстави відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України № 1058, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як встановлено ч. 1 ст. 40 Закону України № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до пп. 3 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок), орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб доформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Відповідача з заявою про надання йому допомоги в отриманні довідок на підтвердження страхового стажу з архівного відділу м. Сургут Тюменської області, Ханти-Мансійського автономного округу (а.с. 52 )
Снігурівським ОУПФУ 22.08.2016 року зроблені відповідні запити 22.08.2016 року та (а.с. 51 ) та отримані від установ Російської Федерації довідки на адресу УПФУ 16.11.2016 року ( а.с. 18,19) Після отримання відповідних довідок на підтвердження страхового стужу Снігурівське УПФУ в супереч положенням Постанови правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 року не зробила Позивачеві перерахунок розмір пенсії з урахуванням отриманих відомостей з моменту призначення пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 16.11.2016 року у Відповідача були всі підстави врахувати страховий стаж Позивача отриманий під час роботи в СРСР та зробити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення то то з 3.08.2016 року.
В оскаржуваному рішення Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з 2.08.2016 року, таке твердження є хибним помилковим , оскільки 2.08.- це дата народження Позивача. Так 2.08.2016 року у позивача виникло права на отримання пенсії, яку йому й було призначено з 03.08.2016 року , тобто з наступного дня після досягнення Позивачем пенсійного віку.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Враховуючи викладене, відповідач, отримавши довідки про помісячну заробітну плату, повинен був перерахувати пенсію позивача з врахуванням зазначеної у вказаних довідках заробітної плати.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині скасування рішення Снігурівського ОУПФУ про відмову в перерахунку пенсії від 24.05.2017 року № 7 належать задоволенню, та оскаржуване рішення підлягає скасуванню оскільки винесено протиправно.
Щодо вимог Позивача про зобов'язання Снігурівського ОУПФУ нарахувати та виплатити позивачу заборгованість по виплаті недоплаченої різниці пенсії за період з серпня 2016 року по квітень 2017 року включно в розмірі 7252,00 грн., суд, вважає що ці позовні вимоги не належать задоволенню. Оскільки в матеріалах справи відсутні будь які відомості про виплачену суму пенсії та відсутній перерахунок пенсії у спірний період , а від так заявлена позовна вимога про стягнення суми недоотриманої різниці пенсії є передчасною, й могла би бути задоволена судом тільки у випадку проведеного Відповідачем відповідного перерахунку, дату якого тільки определено в межах розгляду цієї адміністративної справи.
Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку суд вважає, що правильним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Снігурівського ОУПФУ провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 16.11.2016 року, з урахуванням довідок про помісячну заробітну плату, виданих архівним відділом Муніципального об'єднання міський округ м. Сургут Тюменської області від 28.10.2016 року № К-152 та № К-152/2 за періоди роботи з жовтня 1981 року по грудень 1982 року в БМП № 330 Тюменбудшлях та з грудня 1982 року по лютий 1986 року за період роботи на муніципальному підприємстві «Сургутський м'ясопереробний завод».
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає, що відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Пунктом 2 даної статті визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.2001 року та від 27.02.2009 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
У позовній заяві щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач, стверджуючи, що йому завдано моральну шкоду, не обґрунтував, в чому саме полягала ця завдана шкода, не доведено факту завдання моральних страждань, душевних переживань та психологічного розладу, наявність втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з діями відповідача, не визначено, якими доказами це підтверджується. Виходячи з тексту позовної заяви моральна шкода у Позивача ототожнення з поняттям обурення не правомірними діями Відповідача. Так, суд безперечно погоджується з мотивами викладеннями у позовній заяві що у денному випадку через безпідставну службову недбалість працівників Снігурівського УПФУ Позивачеві на протязі 9 місяців недотримував необхідну суму пенсії, але це не є обґрунтуванням моральної шкоди в розумінні положень Цивільного Кодексу України.
Виходячи з вищезазначеного, суд задовольняє позовні вимоги частково.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. У разі часткового задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 (вул. Миколаївська, 40, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300) до Снігурівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Центральна, 3, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57303) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Снігурівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області № 7 від 24.05.2017 року про відмову в перерахунку пенсії.
3. Зобов'язання Снігурівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (код ЄДРПОУ 41250561) провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 16.11.2016 року, з урахуванням довідок про помісячну заробітну плату, виданих архівним відділом Муніципального об'єднання міський округ м. Сургут Тюменської області від 28.10.2016 року № К-152 та № К-152/2 за періоди роботи з жовтня 1981 року по грудень 1982 року в БМП № 330 Тюменбудшлях та з грудня 1982 року по лютий 1986 року за період роботи на муніципальному підприємстві «Сургутський м'ясопереробний завод».
4. В решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Снігурівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (код ЄДРПОУ 41250561) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.05.2018 року.
Суддя Н. В. Лісовська