(про залишення позовної заяви без розгляду двічі не з'явився)
30 травня 2018 року м. Житомир справа №806/1857/18
категорія 11.5
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., за участю секретаря судового засідання Степанчука С.В., представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії.
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовну заяву подано адвокатом ОСОБА_3.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено відкрите судове засідання.
04 травня 2018 року представник позивача в судове засідання з'явився, однак розгляд адміністративної справи було відкладено, у зв'язку з ненаданням представником відповідача витребовуваних матеріалів виконавчого провадження, до 25.05.2018 о 09:10.
Представнику позивача повістку вручено безпосередньо в суді (а.с. 68).
24 травня 2018 року представник позивача надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що 25.05.2018 перебуватиме за межами Житомирської області. Доказів неможливості з'явитись в судове засідання 25.05.2018 представник позивача не надає.
25.05.2018 адміністративна справа в судовому засіданні не слухалась, а розгляд справи відкладено на 30 травня 2018 року.
25 травня 2018 року представнику позивача відповідно до вимог ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) направлено на електронну адресу, яка вказана в позовній заяві, повідомлення про виклик до суду на 11:30 30.05.2018.
Однак, в судове засідання 30 травня 2018 року представник позивача не прибув. Причини неявки до суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.
Суд зазначає, що поштова кореспонденція та судові повістки, які направлялась судом на адресу позивача, яка зазначена в позовній заяві, поверталась до суду з відміткою поштового відділення "причина повернення - за закінченням терміну зберігання", а тому, відповідно до вимог ч. 11 ст. 126 КАС України вважається врученою належним чином.
В судовому засіданні представником відповідача надані ухвали Богунського районного суду м.Житомира у справі 4-с/295/33/18 та у справі №4-с/295/32/18 від 14.05.2018 про задоволення скарг ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця Богунського ВДВС м. Житомира ГТУЮ в Житомирській області та скасування постанов (а.с.126-129).
Представник відповідача пояснила, що предметом оскарження як у Богунському районному суді м.Житомира, так і в Житомирському окружному адміністративному суді - є дії та постанови державного виконавця Богунського ВДВС м. Житомира ГТУЮ в Житомирській області.
Суд заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Так, приписами ч.10 статті 126 КАС України визначено, що вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.
Відповідно до інформації, яка міститься у матеріалах справи про судові засідання, призначені на 24 травня 2018 року та 30 травня 2018 року, представник позивача повідомлений належним чином. Проте, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання не надано, як і завчасного повідомлення про їх наявність, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що має місце повторна неявка представника позивача у судове засідання без поважних причин.
Згідно зі частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають рівні процесуальні права і обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
З метою дотримання встановлених процесуальним законом строків розгляду адміністративних справ та перешкоджання проявам зловживання процесуальними правами, враховуючи принципи рівності учасників судового процесу та диспозитивності, Кодекс адміністративного судочинства України рівною мірою передбачає негативні наслідки для учасників судового процесу, як для відповідача, так і для позивача.
Відповідно до ч.5 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, підставою для залишення позовної заяви без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача без поважних причин та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, вимоги частини п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи. Можливість неприбуття у судове засідання без поважних причин призводитиме до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ та матиме негативний вплив на ефективність судочинства.
Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_4 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому, суд враховує, що за приписами Кодексу адміністративного судочинства адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку. В розумінні п. 11 ч.1 ст. 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Терміни розгляду адміністративної справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби визначені статтею 287 КАС України, якою встановлено, що дана категорія адміністративної справи вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 129 КАС України передбачено, що учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.
Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки (ч.3 ст. 129 КАС України).
Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні (ч.3 ст. 126 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2018 секретарем судового засідання представника позивача повідомлено про дату, час та місце судового засідання призначеного на 30.05.2018 (телефонограма, а.с. 103).
Крім цього, 25.05.2018 на електронну адресу представника позивача, яка зазначена у адміністративному позові, секретар судового засідання направив повідомлення про виклик до суду.
Оскільки, протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від представника позивача не надійшло, 29.05.2018 секретар судового засідання склав про це довідку, у формі повідомлення ( а.с.104).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Залишення позову без розгляду на підставі статті 240 частини 1 пункту 4 КАС України, не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (стаття 240 частина 4 КАС України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 205, 229, 243, 248, 256 КАС України, суд-
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.
Згідно з частиною сьомою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Лавренчук