про залишення позовної заяви без руху
30 травня 2018 року
м. Рівне
№817/1439/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., після одержання позовної заяви
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
до
Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Відділ примусового виконання рішень
про скасування постанови,-
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Відділ примусового виконання рішень про скасування постанови державного виконавця про накладення на позивача штрафу від 17.05.2018 ВП №56300619 в розмірі 5100,00 грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За правилами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.
Натомість, у позовній заяві, посилаючись на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 №526/256/15-ц, позивач зазначив, що оскільки виконавче провадження є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, за яку сплачено судовий збір, та в якій провадження за скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби не відкривається, то за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судовий збір сплачується.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №526/256/15-ц суд вважає безпідставним, оскільки вона була прийнята у справі, розгляд якої здійснювався за правилами цивільного судочинства.
Так, ч.1 ст.447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.1 ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Із аналізу вказаних норм права слідує, що сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, прийнятого відповідно до ЦПК України, можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця шляхом подання відповідної скарги до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
При цьому, згідно зі ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), подання такої скарги не є об'єктом справляння судового збору.
Разом з тим, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що позивачем оскаржуються дії державного виконавця при примусовому виконанні судового рішення, прийнятого за правилами адміністративного судочинства.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця при виконанні судового рішення по адміністративній справі встановлені ст.287 КАС України.
Частиною першою вказаної статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця при виконанні судового рішення, прийнятого за правилами адміністративного судочинства, здійснюється сторонами виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, шляхом подання до адміністративного суду відповідної позовної заяви.
В даному випадку, суд звертає увагу, що за приписами ч.1 ст.3 Закону №3674-VI за подання до суду позовної заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
З огляду на вказане, за подання даної позовної заяви до суду позивачу належало сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Згідно зі статтею 2 Закону №3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00 грн.
Предметом позовної заяви є визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 17.05.2018 ВП №56300619 в розмірі 5100,00 грн.
Оскаржуваний акт індивідуальної дії (постанова про накладення штрафу) породжує підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такої постанови спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а відтак, скасування цієї постанови є позовною вимогою майнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання вказаної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 1762,00 грн., що дорівнює одному прожитковому мінімуму для працездатних осіб.
Всупереч викладеному, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.
Разом з тим, частиною 3 статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Згідно із статтею 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" систему органів примусового виконання рішень становлять:
1) Міністерство юстиції України;
2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 №489/20802, визначено, що органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, визначивши органом державної виконавчої служби Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Відділ примусового виконання рішень, не дотримався вищевикладених вимог закону.
Відповідно до ч.1,2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: позовної заяви із зазначенням відповідача відповідно до вимог закону; документа про сплату судового збору в сумі 1762,00 грн. Судовий збір слід перераховувати за наступними реквізитами: р/р 31211206784002; одержувач: УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030101; банк одержувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області; код ЄДРПОУ одержувача: 38012714; МФО: 833017.
Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дорошенко Н.О.