29 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/984/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки, кадастровий номер 3521984400:02:000:9131 у власність для ведення фермерського господарства, площею 6,3409 га ріллі, яка розташована на території Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розпорядженням Долинської райдержадміністрації Кіровоградської області №300-р від 28.04.2012, їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі середньої частки (паю) 6,5 га для ведення фермерського господарства на території Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. На виконання вказаного розпорядження нею було замовлено та виготовлено проект землеустрою. Вона звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 6,3409 га для ведення фермерського господарства на території Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Проте, листами від 13.10.2017, 07.11.2017 та 16.02.2018 року відповідач відмовив у затвердженні вказаного проекту з підстав, які не передбачені законодавством. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою та протиправною.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовної заяви, надіслав на адресу суду відзив, у якому зазначає, що при розгляді наданого позивачем проекту землеустрою встановлено, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів. Також вказав, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою передбачають втручання суду в діяльність суб'єкта владних повноважень, а тому просив суд відмовити в задоволенні заявленого позову в повному обсязі (а.с.26-28).
У відповідності до ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.257 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 28.04.2012 №300-р, ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі середньої частки (паю) 6,5 сільськогосподарських угідь в умовних кадастрових гектарах, з них ріллі - 5,74 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності (запасу) сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Кіровської сільської ради Долинського району без зміни категорії земель (а.с.15).
За замовленням позивача виготовлено проект землеустрою, який був погоджений експертом державної експертизи (а.с.10-19).
Земельна ділянка, площею 6,3409 га зареєстрована у Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 3521984400:02:000:9131 (а.с.10).
Позивач звернулася до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою До заяви позивачем додано проект землеустрою та Витяг з Державного земельного кадастру (а.с.31).
Проте, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області листами від 13.10.2017 №К-20041/0-13357/0/6-17, від 07.11.2017 №К-20988/0-14815/0/6-17 та від 16.02.2018 №К-1181/0-1048/0/17-18, з різних підстав відмовлено у затвердженні проекту землеустрою позивачу (а.с.7-9).
У листі від 13.10.2017 №К-20041/0-13357/0/6-17 зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області розглянуто заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 6,3409 га для ведення фермерського господарства на території Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. За результатами перевірки поданих матеріалів встановлено, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: цільове призначення земельної ділянки у заяві не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки у наданому дозволі на розроблення документації із землеустрою та поданому проекті землеустрою (ст.50 Закону України “Про землеустрій”).
Відповідно до листа-відповіді від 07.11.2017 року №К-20988/0-14815/0/6-17 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомлено, що за результатами перевірки поданих матеріалів встановлено, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: відсутні відомості про інженера-геодезиста, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт, відповідно до ст.5 Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”, а також відсутні відомості про реєстрацію та облік апаратури супутникових радіонавігаційних систем (а.с.9).
Згідно до листа-відповіді від 16.02.2018 року №К-1181/0-1048/0/17-18 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомлено, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування привести у відповідність до ст.50 Закону України “Про землеустрій”, а саме: долучити відомості про інженера-геодезиста відповідно до ст.5 Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”; проект землеустрою доповнити інформацією про дотримання вимог п.7 Порядку використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок, затверджених постановою КМУ від 13.07.1998 р. №1075; а також матеріали встановлення межових знаків привести у відповідність до п.3.9 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376. Також повідомлено, що цільове призначення земельної ділянки у поданій заяві про затвердження проекту землеустрою не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки у розробленій документації із землеустрою (а.с.8).
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 3521984400:02:000:9131, цільове призначення - для ведення фермерського господарства (а.с.10).
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В силу положень ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст.123 ЗК України, зокрема частиною другою передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, як передбачено абз.1 ч.3 ст.123 ЗК України.
Згідно до ч.4 ст.123 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу.
Згідно з частиною 6 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Відповідно до частини 13 статті 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.
За приписами ч.1 ст.186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
В силу ч.4 ст.186-1 ЗК України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в ч.ч.1-3 цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч.5 ст.186-1 ЗК України)
Частиною шостою статті 186-1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Положеннями ч.7 ст.186-1 ЗК України встановлено, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Так, відповідно до ст.50 Закону України “Про землеустрій”, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Згідно ст.30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Відповідно до ч.8 ст.186-1 Земельного кодексу України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Як вбачається з матеріалів справи, цільове призначення земельної ділянки у поданій ОСОБА_1 заяві, відповідає цільовому призначенню земельної ділянки у розробленій документації із землеустрою (а.с.12-15, 31-32)
Тому, суд вважає недоречними посилання відповідача у листі від 16.02.2018 №К-1181/0-1048/0/17-18 на те, що цільове призначення земельної ділянки у поданій ОСОБА_1 заяві про затвердження проекту землеустрою не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки у розробленій документації із землеустрою.
Разом з тим, у листі відповідача від 16.02.2018 №К-1181/0-1048/0/17-18 зазначено, що
проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема позивачу запропоновано матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування привести у відповідність до ст.50 Закону України “Про землеустрій”, а саме: долучити відомості про інженера-геодезиста відповідно до ст.5 Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”; проект землеустрою доповнити інформацією про дотримання вимог п.7 Порядку використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок, затверджених постановою КМУ від 13.07.1998 р. №1075; а також матеріали встановлення межових знаків привести у відповідність до п.3.9 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376.
Відповідно до ч.3 ст.66 Закону України “Про землеустрій” відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.
Згідно ст.5 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», суб'єктами топографо - геодезичної і картографічної діяльності є, зокрема, юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт.
Відповідно до п.7 Порядку використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1075, виконання топографо-геодезичних робіт з використанням апаратури СРНС, обробка результатів вимірювань, отриманих за допомогою апаратури СРНС, здійснюється юридичними та фізичними особами, що мають необхідне технічне і технологічне забезпечення та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, відповідальний за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт, дотримання технічних вимог до них, норм та правил їх виконання, встановлених Мінагрополітики, за наявності Реєстраційного посвідчення (свідоцтва) установленого зразка.
До того ж, суд зазначає, що у висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.09.2017 №5355/82-17 також вказано, що в порушення вимог п.7 Постанови КМ України від 13.07.1998 №1075 в проекті землеустрою відсутня інформація про наявність у виконавця топографо-геодезичних робіт з використання апаратури СРНС, сертифікованого інженера-геодезиста, відповідального за якість робіт (а.с.11).
Доказів, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки містить вказані дані, позивачем не надано, як і наведено будь-яких обґрунтувань з даного приводу.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд погоджується з позицією відповідача, щодо необхідності долучення до проекту землеустрою відомостей про сертифікованого інженера-геодезиста, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт.
Крім того, відповідно до п.3.9 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686, місцезнаходження межових знаків підлягає прив'язці до пунктів державної геодезичної мережі.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.28 Закону України “Про землеустрій” розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.
Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що позивачем не було усунено недоліки проекту землеустрою, про які зазначалися відповідачем, суд дійшов висновку про правомірність відмови ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у задоволенні заяві ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою, оскільки матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки) не відповідали вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Таким чином, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (28500, с. Бокове, Кіровоградська область, Долинський район, вул. Козацька, 87, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ЄДРПОУ: 39767636) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_3