про залишення позовної заяви без руху
30 травня 2018 року
м. Рівне
№817/1440/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування постанови,
Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про скасування постанови.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За приписами ч.2 ст.161 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Всупереч вимогам вказаної норми, позивач надіслав відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом без повідомлення про вручення, що підтверджується доданим до позовної заяви фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 24.05.2018.
За правилами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.8 ст.160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору та не зазначено в позовній заяві про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, в позовній заяві, посилаючись на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 №526/256/15-ц, позивач зазначив, що оскільки виконавче провадження є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, за яку сплачено судовий збір, та в якій провадження за скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби не відкривається, то за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судовий збір сплачується.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 по справі №526/256/15-ц суд вважає хибними, оскільки вона була прийнята по справі, розгляд якої здійснювався за правилами цивільного судочинства.
Так, ч.1 ст.447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.1 ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Із аналізу вказаних норм права слідує, що сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, прийнятого відповідно до ЦПК України, можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця шляхом подання відповідної скарги до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
При цьому, згідно з ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674), подання такої скарги не є об'єктом справляння судового збору.
Разом з тим, із змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що позивачем оскаржуються дії державного виконавця при примусовому виконанні судового рішення, прийнятого за правилами адміністративного судочинства.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця при виконанні судового рішення по адміністративній справі встановлені ст.287 КАС України.
Частиною першою вказаної статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця при виконанні судового рішення, прийнятого за правилами адміністративного судочинства, здійснюється сторонами виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, шляхом подання до адміністративного суду відповідної позовної заяви.
В даному випадку, суд звертає увагу, що за приписами ч.1 ст.3 Закону №3674 за подання до суду позовної заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
З огляду на вказане, за подання даної позовної заяви до суду позивачу належало сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року установлено в розмірі 1762грн.
Частиною 2 статті 4 Закону №3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 17.05.2018 ВП №56300514, якою на позивача накладено штраф за не виконання рішення суду в розмірі 5100грн.
Таким чином, подана позивачем позовна заява містить одну вимогу майнового характеру.
Враховуючи, що 1,5 відсотка ціни позову (5100грн. х 1,5% = 76,5грн.) складає менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762грн.), за подання даного позову до суду позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 1762грн.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- документу про сплату судового збору в розмірі 1762грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування постанови залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Комшелюк Т.О.