Справа № 815/1426/18
29 травня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України в особі управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області про скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України в особі управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- прийняти доповнення до позовної заяви по справі №815/615/17 до розгляду;
- скасувати повідомлення № 112 від 25.05.2017 року "Про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту" Державної міграційної служби України в особі управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області;
- зобов'язати Державну міграційну службу України в особі управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області прийняти заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від ОСОБА_1.
Ухвалою суду від 06 квітня 2018 року зазначений адміністративний позов був залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків, шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом визначення позовних вимог та відповідача з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі суду, зазначення ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, зазначення свого повного імені (прізвище, ім'я та по батькові) із наданням належних доказів на підтвердження, шляхом обґрунтування викладу обставин на підтвердження позовних вимог, зазначення та надання доказів, на підтвердження позовних вимог, надання належним чином завірених копій всіх письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з урахуванням зауважень, викладених в даній ухвалі суду, зазначення письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, надання заяви про поновлення строку звернення до суду, зазначення та надання доказів поважності пропуску строків звернення, а також шляхом надання копій позовної заяви після усунення недоліків разом з належним чином завіреними копіями документів, що надаються до суду відповідно до кількості учасників справи.
Так, в ухвалі суду про залишення позову без руху від 06.04.2018 року зазначено, що згідно ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 13 ст. 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захист" у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, прийняв рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа цього центрального органу виконавчої влади протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає особі, стосовно якої прийнято зазначене рішення, письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення. Довідка про звернення за захистом в Україні продовжується, якщо особа оскаржує таке рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захист" рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.
Разом з тим, позивач просить суд, крім іншого, скасувати повідомлення № 112 від 25.05.2017 року "Про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту", проте позивач не вказує, яким чином повідомлення про винесення рішення (наказу) порушує права та інтереси позивача, змінює його суб'єктивні справа чи створює для нього додаткові обов'язки.
Також, позивач просить суд прийняти доповнення до позовної заяви по справі №815/615/17 до розгляду, проте вказана вимога не відповідає вимогам ст. 5 КАС України. Жодних пояснень щодо вказаної вимоги позовна заява не містить.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Таким чином, законодавством не передбачено визначення відповідачем органу державної влади в особі його структурного підрозділу.
Проте, позивач зазначає відповідачем - Державну міграційну службу України в особі управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області, що не відповідає вимогам КАС України.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Так, до суду звернувся ОСОБА_1 та на підтвердження своєї особи надав ксерокопію довідки про звернення за захистом в Україні № 008010, в якій вказано прізвище, ім'я, по-батькові - ОСОБА_1. Жодних пояснень щодо вказаних невідповідностей позовна заява не містить.
Крім того, позовна заява не містить ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Відповідно до п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Разом з тим, позовна заява позивача не містить обґрунтування викладу обставин та підтвердження позовних вимог та позивачем не зазначено будь-яких доказів, які б підтвердили вказані обставини.
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Так, позивач просить суд скасувати повідомлення № 112 від 25.05.2017 року "Про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту", проте належним чином завіреної копії вказаного повідомлення до суду не надано.
Також позивачем до суду надано ксерокопію довідки про звернення за захистом в Україні № 008010 з терміном дії до 20.02.2018 року, разом з тим, позивач звернувся до суду 02.04.2018 року, жодних пояснень щодо цього позивач не зазначає та не надає.
Крім того, в позовній заяві позивач обґрунтовує своє звернення до міграційної служби багаторічною війною в Афганістані, проте згідно ксерокопії довідки про звернення за захистом в Україні № 008010 ОСОБА_1 є громадянином Камеруну, разом з тим будь-яких письмових пояснень щодо вказаних розбіжностей позовна заява не містить.
Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Проте, позивачем до позовної заяви не надано вищезазначені докази. Крім того, додано ксерокопії документів, які не засвідчені належним чином у встановленому законом порядку, не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів.
Також, позивачем не надано всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, також позивачем письмово не повідомлено про неможливість надання доказів, не зазначено причин, з яких такі докази не можуть бути подані, крім того, позивачем не надано докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Пунктом 11 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, всупереч зазначеним приписам КАС України, надана позовна заява вказаного письмового підтвердження не містить.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом. Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.
Так, позивач оскаржує повідомлення № 112 від 25.05.2017 року "Про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту", проте позивач не зазначає та не надає до суду будь-яких доказів щодо того, коли саме йому стало відомо про оскаржуване повідомлення.
При цьому, позивачем до позовної заяви не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом із доказами поважності причин пропуску.
Копія ухвали суду від 06 квітня 2018 року була направлена засобом поштового зв'язку на адресу позивача ОСОБА_1, вказану ним в позовній заяві - АДРЕСА_1, проте поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що працівником поштового відділення складена довідка ф.20 від 11.05.2018 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 6 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно п 4, 5 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Будь-яких інших засобів зв'язку позивачем в позовній заяві не зазначено.
Таким чином, згідно приписів КАС України, ухвала суду про залишення позову без руху від 06.04.2018 року вважається врученою позивачу ОСОБА_1 11.05.2018 року (дата проставлення працівником поштового відділення відмітки).
Станом на 23 травня 2018 року недоліки, зазначені в ухвалі від 06 квітня 2018 року позивачем не усунуті (згідно автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» вхідної кореспонденції по справі № 815/1426/18 станом на 17:55 год. 23 травня 2018 року не зареєстровано).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких підстав, адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України в особі управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області про скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії, - слід повернути позивачу.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 248 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України в особі управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області про скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Суддя О.А. Левчук