31 травня 2018 р. Справа № 814/934/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, вул. Косіора (Госпітальна), 2А, кв. 10, м. Миколаїв, 54049
до відповідача:Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053
про:визнання протиправним та скасування наказу від 21.03.2018р № 20- дс,
ОСОБА_1 (далі по тесту Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту Відповідач, ДФС України) про визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №20-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В."
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що його незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Позивачем, під час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Миколаївській області, було вжито всіх дієвих заходів для забезпечення виконання та, відповідно, виконано належним чином доручення ДФС України (листи ДФС України від 22.08.2017 року № 22609/7/99-99-07-04-02-17, від 04.09.2017 року № 23514/7/99-99-07-04-02-17). Також, Позивач зазначає, що висновок про незабезпечення відпрацювання по 31 платнику ПДВ розбіжностей між сумою виписаних (зареєстрованих в ЄРПН) податкових накладних та задекларованим ПДВ у відповідних деклараціях було зроблено без врахування причин виникнення зазначених розбіжностей та не було враховано, що зазначені розбіжності можуть бути усунені лише після відпрацювання платників наступної ланки (ГУ ДФС у областях обліку покупців). Стосовно посилання ДФС України в оскаржуваному наказі на наявність певних порушень та недоліків в організації роботи підпорядкованих підрозділів ГУ ДФС у Миколаївській області, що призвело до реєстрації податкових накладних в ЄРПН та декларуванню по платниках, які мають в ІС "Податковий блок" лише один електронний рахунок, а також не використання права на проведення належних заходів передбачених пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, Позивачем зазначено, що постійно проводилась робота щодо упередження розповсюдження сумнівного податкового кредиту та за результатами аналізу даних єдиного реєстру податкових накладних у вересні 2017 року направлено листи від 08.09.2017 року №3808/8/14-29-07-03-06, від 19.09.2017 року №3946/8/14-29-07-03-06 до ДФС України. В тому числі, Позивачем наголошено, що у висновку про результати службового розслідування та в оскаржуваному наказі не зазначено чіткі посилання на посадові обов'язки, які ним порушено, а зазначені лише загальні норми Податкового кодексу України, Закону України "Про державну службу", якими врегульовано спільні для усіх посадових осіб контролюючих органів повноваження, та засади дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою від 18.04.2018 р. відкрито провадження у справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що дисциплінарне провадження стосовно Позивача, за час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Миколаївській області, було відкрито у зв'язку із неналежним виконанням посадових обов'язків, незабезпеченням виконання доручення в.о. Голови ОСОБА_2, невжиттям дієвих заходів для забезпечення ефективної організації роботи підпорядкованих підрозділів при відпрацюванні ризикових суб'єктів господарювання. За результатами службового розслідування встановлено, що Позивачем не вжито всіх дієвих заходів для забезпечення виконання доручення ДФС України (листи ДФС України від 22.08.2017 року №22609/7/99-99-07-04-02-17, від 04.09.2017 року №23514/7/99-99-07-04-02-17) та здійснено передоручення їх виконання посадовій особі, яка відповідно до наказів ГУ ДФС у Миколаївській області, безпосередньо відповідає за напрям роботи, стан якого визнано незадовільним. На думку Відповідача, вищенаведене свідчить про неналежне виконання обов'язків в частині організації виконання доручень.
В тому числі, Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що Позивачем не забезпечено відпрацювання по 31 платнику ПДВ розбіжностей між сумою виписаних (зареєстрованих в ЄРПН) податкових накладних та задекларованим ПДВ у відповідних деклараціях та наявні порушення і недоліки в організації роботи підпорядкованих підрозділів ГУ ДФС у Миколаївській області, що призвело до реєстрації податкових накладних в ЄРПН та декларуванню по платниках, які мають в ІС "Податковий блок" лише один електронний рахунок, а також не використання права на проведення належних заходів передбачених пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. З урахуванням наведеного, Відповідач вважає, що Позивача цілком законно та правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.
29.05.2018 року Позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що у висновку про результати службового розслідування не зазначено чіткі посилання на посадові обов'язки, які порушено Позивачем, а зазначені лише загальні норми Закону України "Про державну службу", якими врегульовано спільні для усіх посадових осіб контролюючих органів повноваження, та засади дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарною комісією не було в повному обсязі з'ясовано обставини, які стосувались предмету проведення дисциплінарного провадження, що призвело до прийняття комісією помилкового висновку про неналежне виконання Позивачем службових обов'язків, та, як наслідок, безпідставно притягнуто Позивача до дисциплінарної відповідальності.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, виходячи з наступного.
Наказом ДФС України від 29.04.2016 року №1798-о Позивач призначений на посаду начальника Миколаївської митниці ДФС. З 10.04.2017 року, на підставі наказів ДФС України, на Позивача неодноразово покладалися обов'язки начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області.
17.11.2017 року ДФС України видано наказ №781 про проведення дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС службового розслідування стосовно Позивача, за час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Миколаївській області, з питань незабезпечення виконання доручення, невжиття дієвих заходів для забезпечення ефективної організації роботи підпорядкованих підрозділів при відпрацюванні ризикових суб'єктів господарювання, задіяних у схемах руху сумнівного податкового кредиту тощо.
За результатами зазначеного службового розслідування, 19.12.2017 р. дисциплінарною комісією ДФС України складено висновок "Про результати службового розслідування стосовно начальника Миколаївської митниці ДФС ОСОБА_1В." №1872/99-99-06/ДК, з переліком та описом встановлених правопорушень.
На підставі матеріалів дисциплінарного провадження, ДФС України видано наказ від 21.03.2018 №20-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.", відповідно до якого: "На підставі ст. ст. 65, 66 та 77 Закону України від 10 грудня 2015 року №889 VIII "Про державну службу" оголосити догану начальнику Миколаївської митниці ДФС ОСОБА_1В, за час виконання ним обов'язків начальника ГУ ДФС Миколаївської області, за неналежне виконання службових обов'язків організації роботи та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, невжиття заходів щодо забезпечення виконання доручень ДФС, неефективно організовану роботу підпорядкованих підрозділів з відпрацювання суб'єктів господарювання, задіяних у схемах руху сумнівного податкового кредиту з ПДВ, не забезпечення контролю за виконанням наданих доручень щодо відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, передбачених вимогами наказу №543, що призвело до порушення вимог підпунктів 2.1.2. - п.п. 2.1.5 наказу №543, та невикористання права на проведення належних заходів, передбачених пп.78.1.4 п.78.1. ст..78 Кодексу, по підприємствах, у яких наявні недостовірні дані.".
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889, зі змінами та доповненнями (далі по тексту Закон № 889).
Частиною 1 статті 64 Закону № 889 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 65 Закону № 889, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
При цьому, серед дисциплінарних проступків п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889 визначає невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
На підставі ч. 3 ст. 66 Закону № 889, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Як встановлено під час розгляду справи, у висновку про результати службового розслідування, з урахуванням якого приймався оскаржуваний наказ, зазначено про самоусунення Позивача від виконання доручень ДФС України, наданих листами від 22.08.2017 року №22609/7/99-99-07-04-02-17 та від 04.09.2017 року №23514/7/99-99-07-04-02-17. Проте, дана позиція Відповідача спростовується доказами, наявними у матеріалах справи, а саме лист ДФС України від 22.08.2017 року № 22609/7/99-99-07-04-02-17 "Щодо надання інформації" згідно резолюції в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_3 "До роботи", було розписано на Управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем. Зазначений лист Позивачем було отримано та направлено для організації виконання заступнику начальника ГУ ДФС у Миколаївській області, відповідальному за даний напрям роботи (про що свідчать резолюції в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_3К.). На виконання листа від 04.09.2017 року №23514/7/99-99-07-04-02-17 надіслано до ДФС України лист від 08.09.2017 року №3809/8/14-29-07-03-06 "Про надання інформації", яким надано пояснення про стан організації роботи щодо виявлення та відпрацювання підприємств, які здійснюють реалізацію товарів, відмінних від придбаних. Питання щодо направлення листа ГУ ДФС у Миколаївській області від 08.09.2017 року №3808/8/14-29-07-03-06 на виконання листа ДФС України від 04.09.2017 року №23514/7/99-99-07-04-02-17 (вх.№2727/8 від 05.09.2017 року) за підписом в.о. заступника начальника ОСОБА_3, Позивач пояснює тим, що наказом ДФС України №1853-о від 04.08.2017 року "Про покладання обов'язків на ОСОБА_1В." покладено на Позивача виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Миколаївській області з 09.08.2017 року по 07.09.2017 року. Наступним наказом "Про покладання обов'язків на ОСОБА_1В." від 08.09.2017 року №2107-о покладено на Позивача виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Миколаївській області з 08.09.2017 року по 07.10.2017 року надійшов до ГУ ДФС у Миколаївській області за вх. №7366/8 від 13.09.2017 року. Звіт про виконання контрольної картки від 07.09.2017 року №25280 до листа ДФС від 04.09.2017 року №23514/7/99-99-07-04-02-17 (вх.№2727/8 від 05.09.2017 року), сформовано управлінням моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Миколаївській області та направлено до управління організації роботи ГУ ДФС у Миколаївській області 11.09.2017 року, тобто на момент виконання зазначеного листа наказів про покладання на Позивача обов'язків начальника ГУ ДФС у Миколаївській області не було, у зв'язку з чим супровідний лист з особистими поясненнями Позивача було підписано в.о. начальника ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_3
Твердження відповідача про невиконання ОСОБА_4 доручення зазначене в листі від 04.09.2018 року спростовується матеріалами справи. До ГУ ДФС у Миколаївській області надіслано лист від 08.09.2017 року №3808/8/14-29-07-03-06 "Про надання інформації", в якому зазначено, що на виконання термінових телеграм ДФС та листа від 04.09.2017 року №23514/7/99-99-07-04-02-17 направлено інформацію щодо вжитих заходів. В тому числі, при подальшому відпрацюванні аналогічних питань, відповідна інформація до ДФС України була направлена листами від 04.10.2017 року №4245/8/14-29-07-03-06, від 14.10.2017 року №4406/8/14-29-07-03-06, від 01.11.2017 року №4625/8/14-29-07-03-06 та проінформовано Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС України листами від 22.09.2017 року №4025/8/14-29-07-03-06 та від 25.09.2017 року №4044/8/14-29-07-03-06.
В якості доводів правомірності оскаржуваного наказу, Відповідач посилається на висновок службового розслідуванням, згідно якого встановлено, що в результаті послаблення контролю за адмініструванням податків не здійснено контрольно-перевірочні заходи щодо окремих платників податків та встановлено недоліки в організації роботи підпорядкованих підрозділів ГУ ДФС у Миколаївській області в частині дотримання вимог пп. 2.1.2 - 2.1.5 п. 2.1. Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДФС України від 28.07.2015 року № 543. Проте, Відповідач не вказав, якими саме нормами ПК України, Порядку № 543 передбачено обов'язок Позивача здійснювати вищенаведені заходи.
При вирішенні питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарною комісією у висновках дисциплінарного провадження, а керівником ДФС України в наказі від 21.03.2018 року № 20-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який саме дисциплінарний проступок вчинив Позивач, що визначені у 15-ти пунктах ч. 2 ст. 65 Закону № 889, не вказано.
Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 65 Закону № 889 законодавцем визначений чіткий вичерпний перелік дій або бездіяльності державного службовця, що є дисциплінарним проступком та за вчинення таких дій настає дисциплінарна відповідальність: « Дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;..»
15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу...»
Виходячи з матеріалів дисциплінарного провадження, висновку про результати службового розслідування, подання на притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскаржуваного наказу від 21.03.2018 року №20-дс, в діях Позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, за який він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом України "Про державну службу", правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Таким чином, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державну службу".
З викладеного вбачається, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника.
Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду (постанова від 04.04.2018 року у справі № 821/935/16).
З оглядом на позицію Відповідача та письмові докази що містяться у справі, суд приходить висновку, що оскаржуваний Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не містить складу дисциплінарного проступку який вчинив Позивач. А від так належить скасуванню. У Наказі, Відповідачем застосовані такі вислови «не належна організація», «в результаті послаблення контролю», «не забезпечено відпрацювання», «не вжито достатніх заходів», «встановлено деякі недоліки та деякі порушення», жодного конкретного проступку Позивача не зазначено. В матеріалах службового розслідування також не містяться посилання на те, які саме дії, або бездіяльність та в чому це полягає, призвели до скоєння Позивачем дисциплінарного проступку.
Також слід зазначити, що Відповідачем не доведено , що оскаржуваний Наказ про притягнення до дисциплінарного відповідальності прийнятий в межах строків визначених ЗУ «Про державну службу». Так, про незадовільне виконання доручень Позивачем Відповідачу було достеменно стало відомо 04.09.2017 року (виходячи зі змісту листа -доручення від 04.09.2017 р), службова перевірка була праведна 19.12.2017 року та притягнуто до дисциплінарної відповідальності Позивача 21.03.2018 року за невиконання листа -доручення від 22.08.2017 року. Так, відповідно до ч. 5 ст. 76 ЗУ «Про державну службу» дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Виходячи з того, що виявлений дисциплінарний проступок, вчинений Позивачем , який на думку Відповідача полягає у неналежному виконання листа доручення від 22.08.2017 та 04.09.2017 р. то датою виявлення проступку є 04.09.2017 року, а датою притягнення до дисциплінарної відповідальності є 21.03.2018 року тобто після спливу шестимісячного терміну на застосування до працівника дисциплінарної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч викладеним положенням, відповідач не довів перед судом правомірність оскаржуваного наказу, що є підставою для задоволення позову.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 704,80 грн., що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Косіора (Госпітальна), 2А, кв. 10, м. Миколаїв, 54049) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №20-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.".
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі 31.05.2018
Суддя Н. В. Лісовська