29 травня 2018 р. № 814/857/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54010
до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018
про:визнання протиправними дій, скасування рішення від 28.03.2018 № 19/1 та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо неврахування при призначенні їй пенсії державного службовця інших виплат (сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та інших виплат), на які нараховані страхові внески, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області № 19/1 від 28.03.2018 щодо відмови в перерахунку розміру пенсії з урахуванням інших виплат виплат (сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та інших виплат), та зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області здійснити донарахування та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, починаючи з моменту її призначення, з урахуванням інших видів виплат (сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та інших виплат), на які були нараховані страхові внески, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно з довідками Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про складові заробітної плати від 06.06.2011 № 3368/04-50 та від 23.03.2018 № 1252-П-07, із збереженням 87% від суми заробітної плати та збереженням фіксованої суми індексації пенсії, починаючи з 07.06.2011 року, та виплатити недоотриману різницю.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області як пенсіонер, якій призначена пенсія за віком згідно положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ. В березні 2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки від 06.06.2011 № 3368/04-50 та від 23.03.2018 № 1252-П-07. Відповідачем від 28.03.2018 винесено Рішення № 19/1, згідно якого ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що виплати, які позивач просить врахувати при обчисленні пенсії не відповідали переліку виплат, зазначених у ст. 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та у постанові КМУ від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», у зв'язку з чим не могли бути включені у розрахунок пенсії. Станом на момент звернення позивача до управління із заявою про проведення перерахунку пенсії відсутнє правове регулювання щодо проведення перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу» та визначення механізму обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державним службовцям. Разом з цим, постановою КМУ від 09.12.15 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесені зміни до постанови №865, а саме: виключено п.4, який врегульовував питання перерахунку пенсій державним службовцям. Відтак, в управлінні відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі її заяви про перерахунок пенсії. Вимога позивача щодо здійснення перерахунку пенсії з 07.06.2011 також є безпідставною, оскільки ч. 2 ст.46 Закону № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосується лише тих сум пенсій, які були нараховані, але не виплачені з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
Ухвалою суду від 06.04.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.05.2018 позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївській області щодо не врахування при призначенні ОСОБА_1 пенсії державного службовця інших виплат (сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань), на яку було нараховано страхові внески, залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зважаючи на такі обставини.
Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723 -XII від 16.12.1993 року.
Позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у відповідь на яку рішенням від 28.03.2018 року № 19/1, позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії згідно довідки про складові заробітної плати від 23.03.2018 № 1252-П-07, оскільки «інші виплати» взяти до розрахунку неможливо так як чинним законодавством, зокрема Законом України «Про державну службу» не передбачено. Нормативна база для проведення відповідних перерахунків відсутня.
За змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723 -XII від 16.12.1993 року (в редакції, чинній на час призначення пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» № 108/95 ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входить до системи оплати праці державного службовця, та мають враховуватись при розрахунку пенсії. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїх постановах від 25.04.2018 у справі № 346/6052\16-а, та від 02.05.2018 у справі № 344/16515/16.Висловлюючи свою позицію Верховний Суд зазначив, І
Дослідивши зазначені відповідачем обставини, на які останній посилається як на підставу відмови в перерахунку пенсії, суд прийшов до висновку про помилкове ототожнення відповідачем такої підстави як перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням посадового окладу державного службовця та подання ним додаткових документів про розмір заробітної плати.
Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723 -XII від 16.12.1993 року (в редакції, чинній на час призначення пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У зв'язку із прийняттям Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» текст статті 37-1 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».
Суд звертає увагу на те, що порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця визначався Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».
Згідно п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31.05.2000 року у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з яких призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержану заробітну плату на момент перерахунку; іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою - рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.
Щодо заперечень відповідача про те, що на сьогодні вже не діє Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993, то необхідно зазначити, що відповідно до ч.4 ст.6 КАС України забороняється відмовляти у вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Крім того, відповідно до п.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Вирішуючи дане питання по суті, суд врахував положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», який є загальним, щодо даних правовідносин. Зокрема, ст. 98 цього Закону встановлено, що перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.
Таким чином, держава гарантує пенсіонеру право на перерахунок пенсії, яке не може бути обмежено чи скасовано. Тож суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням додаткових виплат.
Також, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачки з врахуванням всіх видів виплат: сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, на які були нараховані страхові внески, виходячи із 87% розміру заробітної плати з урахуванням всіх складових частин заробітної плати згідно з довідкою про складові заробітної плати від 23.03.18 №1252-П-07.
Разом з тим, позивачка просить суд зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок з 07.06.2011, тобто з дати призначення пенсії, а також виплати різницю недоотриманої пенсії за весь період.
Суд погоджується з позицією відповідача, що для здійснення такого перерахунку з червня 2011 року, відсутні правові підстави. Посилання позивачки на ч. 2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у цьому випадку є недоречним, оскільки у зазначеній нормі йде мова про нараховані, але не отримані з вини пенсійного фонду пенсії. У цьому ж випадку, пенсія позивачки не була призначена у відповідному розмірі.
Відповідно до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.
Аналогічна норма містилася у ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Оскільки, позивачка звернулась до органів пенсійного фонду з відповідною довідкою лише 26.03.18, то саме з цієї дати необхідно здійснити перерахунок її пенсії, відповідно до уточнених документів, щодо повного складу заробітної плати згідно з довідкою про складові заробітної плати від 23.03.18 № 1252-П-07.
В задоволенні позову, в частині позовних вимог, про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 07.06.2011 по 25.03.2018 слід відмовити.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 205, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54010 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 ідентифікаційний код 41250753) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області № 19/1 від 28.03.2018 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру пенсії з урахуванням інших виплат: сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, на які було нараховані страхові внески.
3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, з урахуванням інших видів виплат (сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та інших виплат), на які були нараховані страхові внески, згідно з довідкою Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про складові заробітної плати від 23.03.2018 № 1252-П-07, із збереженням 87% від суми заробітної плати та збереженням фіксованої суми індексації пенсії, починаючи з 26.03.2018.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 ідентифікаційний код 41250753) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, . Миколаїв, 54010 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.М. Мельник