справа№813/2178/18
про звільнення від сплати судового збору
30 травня 2018 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош В.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Разом з позовною заявою позивач подала до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивує тим, що за відсутності доходів у позивачки та її сім'ї, можливості сплатити судовий збір не має. Зокрема, зазначає, що позивач та її сім'я не працює, не перебуває на обліку у центрі зайнятості, а єдиним доходом позивача є кошти отримані від близьких родичів у позику. Однак, такі кошти становлять на 20 % менше прожиткового мінімуму на одну особу у 2018 році. На підтвердження зазначеного позивач надає податкові декларації за 2017 рік, відповідно до яких у графі загальна сума доходів стоїть відмітка “не отримувала” та “не отримував”. Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2016 року по 4 квартал 2017 року інформація про доходи позивача відсутня. У зв'язку з наведеним позивач просить звільнити її від сплати судового збору.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд керується наступним.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі статтею 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, відповідно до змісту наведених вище норм єдиною підставою для звільнення особи від сплати судового збору є її майновий стан. Тому для вирішення цього питання суд повинен з'ясувати майновий стан особи, яка звертається із заявою чи скаргою.
В свою чергу, особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують об'єктивні перешкоди для доступу до правосуддя, зобов'язана подати до суду відповідне клопотання і документи, які підтверджують належним чином такий майновий стан.
При цьому, як зазначено у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Також в даній постанові роз'яснено, що якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
На обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 надала суду довідку з місця проживання про склад сім'ї і прописки, копії податкових декларацій за 2017 рік, копії трудових книжок, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2016 року по 4 квартал 2017 року.
Європейський Суду з прав людини у рішеннях у справах: “Креуз проти Польщі”, зазначив про непропорційне обмеження доступу особи до суду в разі накладення на останню значних судових зборів; Жоффр де ля Прадель проти Франції”, в якому зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух, разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Таким чином, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, враховуючи доводи позивача на обгрунтування неспроможності сплатити судовий збір за подання позову та долучені до матеріалів справи докази на підтвердження цього, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 133, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя В.М.Сакалош