Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
31 травня 2018 р. Справа №805/737/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаш Г.П.,
при секретарі - Оголь В.К.
за участю
представника позивача - ОСОБА_1 за дог. від 24.01.2018р.
представника відповідача - ОСОБА_2 за дов. від 02.05.2018р.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального судового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Акціонерно-комерційного банку “Капітал” ОСОБА_5 про визнання рішення протиправним, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Акціонерно-комерційного банку “Капітал” ОСОБА_5 про:
- визнання протиправним рішення, викладеного у протоколі комісії Фонду в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу,
- визнання протиправною бездіяльності щодо не включення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів, рахунку позивача,
- зобов'язання внести зміни до переліку рахунків за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, доповнивши перелік рахунком який відповідає договору строкового банківського вкладу (депозиту) у іноземній валюті (доларах США) №1/06/1m/0240 від 15.06.2015 року укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ “АКБ “Капітал”, визначивши відповідну розрахункову суму відшкодування за рахунок коштів Фонду.
В обґрунтування вимог позивач зазначила, що 15.05.2015 року між нею та ПАТ “АКБ “Капітал” укладений договір строкового банківського вкладу. Вона звернулась до уповноваженої особи банку з вимогою виплатити кошти за договором та включити її до відповідного переліку осіб, які мають право на отримання гарантованої виплати від фонду. Листом уповноваженої особи фонду їй відмовлено у задоволенні заяви у зв'язку з тим, що зазначений договір банківського вкладу визнано нікчемним.
Розглянувши всі матеріали справи, відзив відповідача з доданими до нього документами, перевіривши доводи, викладені в позові та запереченнях відповідача, суд встановив наступне.
15.06.2017 року між ПАТ “АКБ “Капітал” та ОСОБА_3 укладений договір № 1/06/1m/0240 строкового банківського вкладу (депозиту) (в іноземній валюті - доларах США). За даним договором банк прийняв від вкладника грошові кошти в розмірі 10000 доларів США на строк 1 місяць по 15.07.2015 року.
ОСОБА_4 особи Фонду від 18.12.2017 року № 1/3628 позивача повідомлено про постанову Правління Національного банку України від 29.10.2015 року № 753 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “АКБ “Капітал” та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 року № 195 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “АКБ “Капітал” та делегування повноважень ліквідатора банку”. Також зазначено, що договір між позивачем та ПАТ “АКБ “Капітал” визнано нікчемним.
Відповідно до протоколу комісії з перевірки заблокованих договорів банківського вкладу (депозиту), укладених ПАТ “АКБ “Капітал” від 15.11.2017 року, договір № 1/06/1m/0240 визнано нікчемним на підставі п.9 ч.3 ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.
З огляду на встановлені обставини справи, судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі.
Позивач в судове засідання не прибув, просив розглянути справу за його відсутності.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти закриття провадження.
Представник уповноваженої особі Фонду проти закриття провадження не заперечував.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Статтею 5 Кодексу визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
В даній справі правовідносини стосуються рішення Фонду щодо визнання нікчемним договору, дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення вимоги ОСОБА_3 до переліку акцептованих вимог, зобов'язання внести зміни до зазначеного переліку, включивши в нього суму банківського вкладу позивача.
Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” № 4452 від 23.02.2012 установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 наведеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
За змістом ст. 3 Закону № 4452 Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Згідно із ч. 1 ст. 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч. 2 ст. 4 Закону № 4452, серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих з джерел, визначених ст. 19 цього Закону, здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону № 4452 під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Статтею 37 зазначеного Закону встановлено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.
За приписами ч. 1 ст. 54 Закону N 4452 рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, за змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. У свою чергу, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Разом з тим, вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід враховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб'єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної ст. 52 Закону № 4452 за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна банку.
Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені у п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону № 4452.
Повноваження Фонду як ліквідатора, що закріплені у ч. 1 ст. 48 Закону № 4452, збігаються за змістом із повноваженнями розпорядника майна у справі про банкрутство, які закріплені у ч. 3, 5 ст. 22 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону № 4452 кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів. У четвертій черзі задовольняються грошові вимоги щодо вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.
Тобто відносини, які склались між сторонами, є цивільно-правовими, оскільки випливають з договірних відносин.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16, в якій зазначено:
“ОСОБА_6 Верховного Суду приходить до висновку, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з укладених між банком і фізичною особою договорів, уповноважена особа Фонду та Фонд діють як представники сторони договірних відносин.
Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть та суб'єктний склад спірних правовідносин, ОСОБА_6 Верховного Суду дійшла висновку, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів
Зазначене дає підстави стверджувати, що спір в цій справі не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить до цивільної юрисдикції.”
За вимогами ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 2 ст. 173 Кодексу завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, що передбачено п. 2 ч. 2 ст. 183 Кодексу адміністративного судочинства України
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 173, 238, 195, 242, 248, 256, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Акціонерно-комерційного банку “Капітал” ОСОБА_5 про визнання рішення протиправним, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачеві, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Бабаш Г.П.