про залишення позовної заяви без руху
30 травня 2018 року справа № 811/1600/18
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Державного підприємства «Заваллівське управління комунального господарства»
до відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення - рішення №0000911304від 22.04.2018 року про сплату 379073,20 грн. податку на доходи фізичних осіб, штрафних санкцій на суму 279337,04 грн. та пені в сумі 84640,76 грн.;
- податкове повідомлення - рішення №0000921304 від 22.04.2018 року про сплату 510,00 грн. штрафу;
- податкове повідомлення - рішення №0000931304 від 22.04.2018 року про сплату 29945,55 грн. податку на доходи фізичних осіб, штрафних санкцій на суму 2583,33 грн. та пені в сумі 7265,20 грн.;
- податкове повідомлення - рішення №0000431304 від 22.03.2018 року про сплату штрафних санкцій на суму 1429,75 грн. та пені в сумі 84640,76 грн.;
- вимогу №Ю-0000141304 від 22.03.2018 року про сплату недоїмки в розмірі 2666,57 грн.
- сплату судового відстрочити до винесення рішення в справі.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина восьма статті 160 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIІІ прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.
Підпунктом 1.1 пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, в редакції від 03.10.2017 № 2147-VIII визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено вимоги майнового характеру, тому необхідно було сплати судовий збір в розмірі 11811,77 грн., однак доказів сплати судового збору до суду не надано.
В даному випадку позивачем доказів сплати судового збору до позову не надано.
Однак заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Статтею 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З зазначеної норми можна зробити висновок, що під поняттям "майновий стан" розуміється сукупність належних особі майнових прав та обов'язків.
В контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Вказані обставини є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом".
Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Доказами рівня майнового стану фізичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Окремий доказ, сам по собі, не свідчить про майновий стан. Докази мають обґрунтовувати об'єктивні причини, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Підсумовуючи вищевикладене, позивачем не обґрунтовано у своєму зверненні об'єктивні причини, не надано відповідних доказів, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням того, що позивачем не виконано вимог ст. 160 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
В задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Державного підприємства "Заваллівське управління комунального господарства" - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_1