30 травня 2018 р. Справа № 814/1094/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 56002
до відповідача:Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, вул. Ювілейна, 84, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100
про:зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (далі - відповідач, Центральне ОУПФ), в якому просить суд перерахувати та виплатити йому пенсію з 01.10.2017 року у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати до змісту нової редакції ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 03.10.2017 року та виплачувати її в майбутньому.
Ухвалою від 05.05.2018 року суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він має статус учасника ліквідації аварії Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вважає, що з 01.10.2017 у відповідності до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим відмову відповідача у перерахунку пенсії вважає протиправною.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивач не має права обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалась поза межами проходження дійсної строкової служби.
Суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку як пенсіонер у Баштанському ОУПФУ з 2001 року та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вкладкою за № 118985 від 01.11.2002 року до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, підтверджується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії.
16.01.1992 року за експертним висновком Миколаївської обласної спеціалізованої ЛКК на засіданні № 4 визнано, що захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
15.01.2016 року позивачу встановлено другу групу інвалідності безстроково.
З 01.10.2017 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII, вступили в силу зміни до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон України № 796).
28.03.2018 року позивач звернувся до Баштанського ОУПФУ із заявою, в якій просив відповідача перерахувати та виплачувати йому пенсію з 01.10.2017 року у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати до змісту нової редакції ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 03.10.2017 року та виплачувати її в майбутньому.
Листом від 06.04.2018 року № С-10-ПЗ позивачу було відмовлено в задоволенні заяви позивача у зв'язку з тим, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової військової служби.
Вирішуючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 10 Закону України № 796, що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Тобто, військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані користувались всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несли усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон України № 2232), що набрав чинності з 12.05.1992 року, тобто після надання позивачу статусу постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України № 2232 щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
За правилами ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 року № 1934-XII, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників ЗС України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Стаття 59 Зaкoну Укрaїни № 796 передбачає право на пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Зaкoну Укрaїни № 796 пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (ч. 3 ст. 59 Закону України № 796).
Отже, ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни № 796 розділяє осіб, які мають право на призначення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме:
- особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
- особам, які брали участь в інших ядерних аварій та випробувань;
- особам, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Позивач не брав участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та не посилається на ці обставини, як на підставу призначення йому пенсії.
Натомість позивач вказує, що є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки з 07.12.1986 року по 15.02.1987 року виконував службові завдання по ліквідації наслідків аварії в зоні Чорнобильської АЕС (призваний на спеціальні військові збори).
На підставі викладеного, суд зазначає, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані мають користуватись всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян в рівній мірі, в зв'язку з чим, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни «№ 796.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни № 796 передбачається призначення та виплату пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі військовозобов'язаним, а не виключно військовослужбовцям строкової служби, як помилково вважає відповідач.
Разом з тим, вимога позивача виплачувати пенсію, нараховану з 03.10.2017 року, є передвчасною, а отже задоволенню не підлягає.
Виходячи з вищезазначеного, суд позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 56002) до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Ювілейна, 84, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100) - задовольнити частково.
2. Зобов'язати Баштанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (код ЄДРПОУ 41249224) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, з 01.10.2017 року, у зв'язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.05.2018 року.
Суддя Н. В. Лісовська